Всеукраїнська освітня конференція з прав людини відбулася в Києві

Організатори заходу Освітній дім прав людини в Чернігові вказують, що освіта з прав людини є чи не найефективнішим інструментом попередження порушень прав людини як в освітній сфері зокрема, так і в країні в цілому. В умовах гібридної війни та реформування держави це необхідний фактор, і він має створювати таку українську культуру прав людини, яка захищає загальнолюдські цінності та базується на міжнародних стандартах.

Програмний директор міжнародного фонду «Відродження» Роман Романов переконаний: «Зараз важливо знайти шляхи, як напрацьований досвід громадських організацій об’єднати з правильними намірами інституцій та міністерств, щоб освіта з прав людини ставала частиною державної політики». Тому ця конференція і мала на меті встановити діалог між владою, освітянами та громадськістю заради спільних ефективних дій.

Освіта і права людини: сучасний стан

Наразі роль держави в освітній політиці у сфері прав людини, на думку Сергія Бурова, стала більш активною. Але система освіти в школах та університетах переважно не навчає правам людини та не завжди транслює принцип людської гідності. На навчають правам людини і вчителів, викладачів у вишах, і це найбільша проблема, за переконанням експерта.

З цим погоджується і освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Він каже, що змінити систему в найближчий час майже неможливо, бо пострадянське суспільство вже багато років живе за курсом, який знецінює права людини. Але для того, щоб покращити становище, потрібно починати з маленьких кроків. «Насамперед треба формувати поважне ставлення суспільства до  прав людини, до власних прав, бо правова обізнаність українців досить низька», – пояснює Горбачов.

Експерт Центру прав людини Володимир Яворський зауважив, що більшість українців дізнаються про права людини зі ЗМІ. Про це свідчать дані дослідження «Що українці знають і думають про права людини». Варто зауважити, що школи і виші у цьому дослідженні на 5-6 місті, і це свідчить про те, що система формальної освіти в Україні відіграє мізерну роль у формуванні уявлень людини про свої права та механізми їх відстоювання.

Щодо державної політики, то Національна стратегія у сфері прав людини до 2020 року передбачала дії, направлені на покращення стану освіти з прав людини, але ця стратегія наразі виконана на третину. Як зазначає представник директорату з прав людини Мінюсту Іван Шемелинець, влада та громадськість мають разом переглянути Нацстратегію на наступні роки, щоб забезпечити підхід, заснований на правах людини, у всіх напрямках державної політики і освіті зокрема.

Програма освіти у сфері прав людини

Сергій Буров зазначає, що потреба в Загальнодержавній програмі освіти у сфері прав людини була ще з початку 2000-них років, але влада ігнорувала будь-які спроби експертів у впровадженні цієї програми. Вона потрібна для того, щоб всі освітні рівні містили тематику прав людини заради утвердження принципу верховенства права та правової культури у українців.

Але, як каже Керівник робочої групи МОН з розроблення Загальнодержавної програми з освіти у сфері прав людини Олександр Пижов, ця програма в актуальній редакції не відповідає нормам та міжнародним стандартам. Тому в рамках конференції всі присутні обговорили проект Програми і під час роботи у групах внесли свої бачення та корективи у документ, які потім направлять безпосередньо у Міністерство освіти та науки.

Успішні практики

Але поки держава не впровадила цю систему, правозахисники та освітяни навчають правам самостійно. Наприклад, проект ОДПЛ в Чернігові «Школа – територія прав людини» допомагає школам розбудувати своє освітнє середовище відповідно до міжнародних стандартів і принципів прав людини. До проекту ініціативно приєдналися 15 навчальних закладів серед яких ліцеї, гімназії та школи з різних міст та населених пунктів України.

Успішний досвід в рамках цього проекту представила директорка Нововолинського ліцею №8 Людмила Шиян. За її словами, раніше школярі мусили мити підлогу у класах та прибирати територію школи, шкільна форма та чергування по школі були обов’язковими, що немає ніякого відношення до навчального процесу. Тепер таких вимог до дітей немає. А ще було непорозуміння між вчителями і школярами, а діти були пасивними до учнівського самоврядування. Після участі у проекті, за словами директорки ліцею, діти стали більш відкритими і почали звертатися за допомогою та порадою до адміністрації школи.

Проект «Університет – простір прав людини» орієнтований  на лідерів студентського самоврядування. Основною метою якого є сприяння розбудові ефективної системи освіти в сфері прав людини на рівні вищої школи в Україні, що базуватиметься на принципах поваги до гідності, верховенства права, свободи і недискримінації. До проекту активно долучилися п’ять ВНЗ України, різного профільного напрямку та спрямування.

Про позитивні зміни для студентської спільноти у ВНЗ в рамках цього проекту розповіли самі студенти та курсанти, які взяли участь у проекті. Вони зазначили що в результаті взаємодії з керівними органами навчальних закладів покращено доступність до навчальних закладів для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення шляхом встановлення пандусів, розроблені антидискримінаційні політики, покращено роботу курсантсько-студентського самоврядування, скасовано чергування у гуртожитках, створені інформаційні платформи та ін. Всі учасники цього проекту одностайно зазначили про дієву участь у проекті.

Захід відбувся у партнерстві з Міністерством освіти і науки України,  Міністерством юстиції України, Координатором проектів ОБСЄ,  громадською організацією  «Центр прав людини ZMINA», ГС «Українською Гельсінською спілкою з прав людини», Amnesty International в Україні, ГО «Батьки SOS», Швейцарсько-українським освітнім проектом «Розвиток громадянських компетентностей в Україні» DOCCU» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Домів прав людини.