Публікувати в медіа адреси та інші дані хворих на коронавірус – неприйнятно

Заява Незалежної медійної ради щодо неприйнятності публікації в ЗМІ адрес або будь-яких інших персональних даних, що дозволяють ідентифікувати хворих на коронавірусну хворобу, без їх згоди.

Незалежна медійна рада вважає неприйнятною публікацію в засобах масової інформації адрес або будь-яких інших персональних даних, які дозволяють ідентифікувати хворих на коронавірусну хворобу, без їхньої особистої згоди. Зокрема йдеться про перелік адрес (номерів будинків київських вулиць), опублікований 8 квітня онлайн-ресурсом vesti.ua під заголовком «Где в Киеве зафиксирован Cоvid-19. Вести публикуют улицы и номера домов». З посиланням на vesti.ua цей матеріал поширила низка онлайн-видань та телеграм-каналів, повідомляє Детектор медіа. 

Редакція стверджує, що отримала цей список у медичних колах. Однак медики не мають права розголошувати таку інформацію – це лікарська таємниця, за порушення якої вони несуть кримінальну відповідальність. Інформація про здоров’я людини є конфіденційною, тобто інформацією з обмеженим доступом. Закон про інформацію (частина 2 статті 11) та Цивільний кодекс (стаття 286) гарантують право людини на таємницю інформації про стан її здоров’я. Людина має право сама визначати, чи розповідати публіці про свої хвороби.

Розголошення інформації про стан здоров’я суперечить і журналістським стандартам та засадам професійної етики. Порушення недоторканності приватного життя людини можливе лише за її згодою або повинне бути обґрунтоване в інший спосіб. Приміром, якщо інтереси суспільства переважають над правом на невтручання в приватне життя. Журналіст має знаходити баланс між правом суспільства на інформацію та потенційною шкодою, якої може завдати ця інформація. А також пам’ятати, що приватні особи мають більше прав на захист інформації про них, ніж публічні діячі. «Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи», — йдеться в Кодексі етики українського журналіста.

Зауважимо, що Служба безпеки України назвала опублікований список неправдивим («це черговий фейк»). Заперечив достовірність списку й міський голова Києва Віталій Кличко. Однак незалежно від того, чи справді за цими адресами мешкають люди, хворі на коронавірусну хворобу, чи список сфальсифікований, публікація може посилити тривожність і розбрат у суспільстві, спровокувати читачів на паніку або агресію. Як це сталося, наприклад, у Нових Санжарах, де дезорієнтовані неадекватними повідомленнями в соцмережах і ЗМІ мешканці застосували насильство до людей, яких везли на обсервацію після повернення з Вуханя.

Публікація номерів будинків без номерів квартир, з одного боку, не дозволяє точно ідентифікувати гаданих хворих на коронавірусну хворобу, з іншого, під підозрою (а отже, у небезпеці) опиняється дуже багато людей. Директор благодійного фонду «Людина і право» Борис Захаров каже, що публікація списку, якщо він достовірний, порушує 8 статтю Європейської конвенції з прав людини.

Редакція vesti.ua мотивувала публікацію тим, що хоче, аби «мешканці будинків, де зафіксовані осередки, й ті, хто мешкає в прилеглих мікрорайонах, вжили ефективних заходів із самоізоляції, рекомендованих відповідною постановою Кабміну. Простіше кажучи, не ігнорували карантин, як це, на жаль, у Києві часто роблять». Така мотивація є сумнівною, адже з неї випливає, що людям, які мешкають поблизу начебто хворих на коронавірусну хворобу, слід особливо ретельно дотримуватись карантину (а іншим – ні). Насправді карантинні обмеження стосуються всіх українців, і дотримуватись їх слід незалежно від того, чи є ваша вулиця чи будинок у будь-якому списку.