Кримські татари: постійна боротьба за свої права
З 18 по 24 травня в Україні, за ініціативою Українського ПЕН-клубу і культурного центру «Кримський дім», проходить кампанія “Тиждень солідарності з киримли (кримськими татарами)”.
Ці дати вибрані не випадково, адже 18-20 травня 1944 року бійці НКВС зігнали до залізничних вагонів майже все татарське населення Криму і відправили у віддалені регіони Радянського Союзу. За наказом Сталіна було депортовано 191 044 осіб. Від нелюдських умов перевезення та злиднів перших років загинуло близько 46% депортованих. А вже в липні 1944 року в їхні порожні будинки заселили 51 тисячу людей, переважно росіян.
Минуло 76 років, і зараз, уже за наказом Путіна, історія знову повторюється - відбувається гібридна депортація кримських татар. Застосування російською владою політичних репресій, які почалися відразу після анексії півострова у 2014 році, змушує людей покидати свої домівки. А щонайменше 70 кримських татар сидять за гратами за сфабрикованими звинуваченнями. Серед них десятки журналістів, активістів, правозахисників.
У четвер, 21 травня, в річницю арешту координатора “Кримської солідарності” Сервера Мустафаєва, відбулася онлайн-пресконференція “Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля та нові міжнародні санкції”.
“Ми ініціювали кампанію «Тиждень солідарності з киримли», щоб нагадати про одну з найбільших трагедій української історії – геноцид кримськотатарського народу 1944 року. А російська окупація півострова відкрила нову чорну сторінку в історії корінного народу Криму. Політична нація твориться тоді, коли, в тому числі, біль чи історичні травми одного народу розділяє інший народ. До наших заходів дуже активно долучаються українці та інші нації.” - розповідає Алім Алієв, програмний директор Кримського Дому (Київ).
Алім Алієв на презентації у Херсоні першої українсько-кримськотатарської антології «Кримський інжир». Фото Юлії Лук’яненко
Сервер Мустафаєв - татарський правозахисник і координатор «Кримської солідарності», ініціативи, заснованої після анексії Криму Російською Федерацією і початку наступу на “незгодних”. Група займається моніторингом та документування порушень прав людини, надає правову допомогу, стежить за судовими процесами і допомагає - у тому числі і фінансово - сім'ям заарештованих.
Його дружина Майє Мустафаєва згадує 21 травня як найстрашніший ранок у житті її родини:
“О 6 ранку я прокинулася від сильного шуму і зрозуміла, що до нас завітали незвані гості. Після 4-х годинного обшуку Сервера забрали і слідчий сказав, що це надовго. Пам'ятаю кожен погляд Сервера під час обшуку: він так уважно дивився на дітей, намагався запам'ятати кожен їх рух. Сервера звинувачують в участі у терористичній організації та у насильницькому захопленні влади, з можливим покаранням до 25 років позбавлення волі”.
Сервер Мустафаєв.
Питання політичних переслідувань на окупованому півострові викликає стурбованість міжнародних партнерів України. На днях забезпечити права кримськотатарського народу закликала Уповноважена уряду Німеччини з політики щодо дотримання прав людини і гуманітарної допомоги. На початку травня цього року в Конгрес США був внесений новий законопроєкт на підтримку політв’язнів, який пропонує використовувати “Акт Магнітського*” та застосовувати санкції проти російських офіційних осіб, які безпосередньо причетні до організації політичних переслідувань.
“Злочинні, варварські дії, здійснені режимом Путіна проти кримських татар після вторгнення Кремля в Україну, обурили світ. Офіційні акти та резолюції були ухвалені обома палатами Конгресу Сполучених Штатів, комітети та окремі парламентарі продовжують робити заяви та використовувати мову законодавства, щоб засудити несправедливість, яку зазнає мирний корінний народ Криму від Росії, та закликають звільнити утримуваних за гратами” - коментує Наталія Арно, президент та засновник фонду “Вільна Росія” (Вашингтон).
На сьогодні, ситуацію з політичними в'язнями загострила пандемія коронавірусу. Дружина Сервера Мустафаєва розповіла, що у Ростові на Дону, де зараз перебуває її чоловік, в'язні самі забезпечують себе засобами гігієни.
“Нещодавно почалися перші суди і їм, на весь день, видають лише 2 маски і все. Ми намагаємося передати через посилки засоби гігієни та антисептики, але їх не приймають. Це страшно, у яких умовах вони перебувають” - додає пані Майє.
Правозахисники нагадали, що свій внесок у справу звільнення політв’язнів може зробити кожен. У ці тижні триває збір підписів під Глобальною петицією #PrisonersVoice до ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та ОБСЄ з вимогою негайних дій для порятунку життя тисяч незаконно ув’язнених на території Росії, окупованому нею Криму та частині Донбасу від загрози зараження у тюрмах коронавірусною інфекцією COVID-19. Підписати петицію можна за посиланням: https://chng.it/TQ9dkQJhvf
*Акт Магнітського — закон США та інших країн, що містить перелік осіб, причетних до корупції, переслідувань та порушень прав людини, зокрема пов'язаних зі смертю російського адвоката Сергія Магнітського.
Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/
-preview.webp)
