Чому арештанти раніше носили смугастий одяг?

Смугастий костюм – найвідоміший спецодяг. Він застосовувався в європейських в'язницях упродовж багатьох років і скасований був лише наприкінці XX століття. Хто придумав одягати в'язнів у смугасту форму, і чому сьогодні робу скасували?

У середньовічній католицькій Європі костюми в смужку визнавали характерною рисою вигнанців суспільства. Згідно з французьким істориком Мішелем Пастуро, з XII-ХІІІ століть така кольорова гамма стала відмітною ознакою катів і куртизанок. Пізніше стала атрибутом вбрання циркачів, блазнів, єретиків та прокажених. Смужки вважалися принизливими і були попередженням для богобоязливих громадян про небезпеку зв'язків з такими людьми. Достеменно невідомо, що саме спричинило таке упереджене ставлення до кольорів, що чергуються. Передбачається, що джерелом модного вироку стала Церква, а сталося це через вільне трактування біблійної цитати: «Не одягай себе в подвійний одяг».

Смугастий одяг мав низький статус у суспільстві. У тому числі через поєднання білого та чорного – добра і зла, за церковними догмами непоєднуваних понять. Про це мало хто знає, але окрім вугільно-чорних тварин посібниками Диявола також визнавалися смугасті звірі: змії, тигри, гієни, надмірно кольорові собаки та коти. Справжній фурор у церковному суспільстві викликало відкриття зебри. Аж до епохи Просвітництва вона набула статусу бісівського коня. Курйозний випадок стався з чернечим орденом кармелітів, що зародився 1194 року в Палестині. Наслідуючи шляхи зречення всіх земних насолод і відлюдництва, священнослужителі одягли на себе ряси в біло-коричневу смужку, Поки орден базувався на Близькому Сході, епатажна форма претензій не викликала. Але варто було ченцям перебратися до Європи, як місцеві жителі починали закидати їх камінням, плюватися та відмовляти у ночівлі. У результаті в 1295 Папі Римському Боніфацію VIII довелося видати буллу, яка законодавчо заборонила кармелітам і будь-яким іншим орденам одягатися в смугасті ряси. 

Вперше у смугасту робу одягли ув'язнених в англійських в'язницях у XIX столітті. Пізніше традиція поширилася Європою та Америкою. Цьому сприяли низький статус одягу в суспільстві, а також бурхливе зростання текстильної промисловості, що дозволило шити дешевий одяг для всіх верств суспільства, включаючи арештантів. З практичної точки зору, смугаста роба у виконавчій системі виконувала дві важливі функції: полегшувала пошук втікачів та морально придушувала ув'язнених. Одягання в однакову для всіх принизливу робу різко обривало зв'язок людини з вільним суспільством і змушувало його змиритися зі своїм нинішнім становищем. 

Однак смугастий костюм відвоював довіру суспільства завдяки поширенню тільника та популярності серед моряків наприкінці XIX століття. Він перестав асоціюватися зі злочинним, маргінальним світом. Крім того, завдяки гуманізації законів смужки з уніформи ув'язнених прибрали в більшості країн у XX столітті. Спецодяг зробили однотонним. У Британії смугасту робу скасували для жінок 1971 року, для чоловіків у 1991 році.