Олешки та Гола Пристань на Херсонщині уже четвертий рік під російською окупацією, а фронтовий Берислав щодня потерпає від обстрілів РФ. Через війну ці міста найчастіше згадують у новинах саме в такому контексті. Водночас їх об'єднує ще давніша історія. Вони були пов'язані із запорозькими козаками, розташовувалися на важливих торгових шляхах та були відомі задовго до захоплення Російською імперією наприкінці 18 століття.
Зібрали три факти, які саме поєднують ці міста Херсонщини.
Російська пропаганда часто подає історію півдня України так, ніби вона почалася лише після приходу Російської імперії наприкінці 18 століття. Однак історія Олешок, Голої Пристані та Берислава свідчить про інше. Усі три населені пункти або території, на яких вони виникли, були відомі задовго до російського захоплення.
Одну з найдавніших історій серед них має Берислав, розташований на правобережжі Херсонщині. Його вигідне розташування на перетині водних шляхів приваблювало різні народи впродовж століть. Тут у 5 столітті жили готи, пізніше виникло місто Доган часів Золотої Орди, а за часів Великого князівства литовського тут діяла митниця. У період панування Кримського ханства та Османської імперії розташовувалося місто-фортеця Кизикермен. Лише у 1784 році його перейменували на Берислав.

Реконструкція фортеці Газі-Керман (Кизикермен) Сергія Дяченка
Водночас Олешки отримали назву від назви місцевості, що була відомою ще понад 300 років тому. Назва міста походить від річки та лугу Олешки, які згадувалися в козацьких літописах ще наприкінці 17 століття. Дослідники припускають, що сама назва може мати ще давніше, середньовічне або навіть античне походження. Згодом на цій території діяла Олешківська Січ, а сама місцевість залишалася важливим пунктом для господарської діяльності та торгівлі.
Хоча Гола Пристань і молодша, ніж два попередні міста, але ця місцевість також ніяк не пов’язана з росіянами. Ще в першій чверті 18 століття козаки облаштували тут переправу, яка стала відомою як Голий Перевіз. Саме від неї бере початок поселення, яке потім перетворилось на місто. Одну з перших письмових згадок про Голу Пристань залишив французький дипломат і мандрівник Шарль-Жильбер Ромм у 1786 році.
Тож історія Олешок, Голої Пристані та Берислава не починається з кінця 18 століття. До приходу Російської імперії ці землі вже були частиною торгових шляхів, козацького світу та історії різних народів, які жили на півдні України.
Ще одне що об’єднує Олешки, Голу Пристань та Берислав – це українське козацтво. У різні періоди ці населені пункти або території, на яких вони виникли, були пов'язані із запорозькими козаками, їхніми походами та господарською діяльністю.
Одним із найвідоміших козацьких центрів на території Херсонщини були саме Олешки. У 1711-1728 роках розташовувалася Олешківська Січ – адміністративний і військовий центр запорозьких козаків після зруйнування Чортомлицької Січі. Про неї у своїх працях згадував дослідник історії козацтва Дмитро Яворницький.

Ілюстрація згенерована за допомогою ШІ
Історія Голої Пристані також пов’язана з козацтвом. Як ми раніше згадували, у першій чверті 18 століття козаки облаштували тут Голий Перевіз — переправу на притоці Дніпра Конці. У районі сучасного міста діяла козацька паланка, а місцеві козаки будували човни та спускали їх до Дніпровського лиману для рибальства. Саме навколо цього перевозу згодом почало формуватися поселення.
Не оминули козаки й територію сучасного Берислава. Наприклад, у 17 столітті важливим укріпленням тут була османська фортеця Кизикермен, яка контролювала переправу через Дніпро. У 1673 році її оточили козаки на чолі з легендарним кошовим отаманом Іваном Сірком. Вона заважала морським походам українських козаків.
Хоча Олешки, Гола Пристань та Берислав мають різну історію, їх об'єднує спільне козацьке минуле. Саме тут діяли Січ і паланки, проходили переправи та відбувалися події, які стали частиною історії запорозького козацтва.
Задовго до появи залізниць та автомобільних доріг головною транспортною артерією півдня України був Дніпро. Саме річка та численні переправи через неї визначали, де виникатимуть поселення, розвиватиметься торгівля та проходитимуть важливі водні маршрути на Херсонщині. Не стали винятком і Олешки, Гола Пристань та Берислав.
Одне з найважливіших місць на торговій карті Нижнього Придніпров’я займав сучасний Берислав. У 15-18 століттях тут діяла Таванська переправа – важливе перехрестя водних та сухопутних шляхів в Європі, тут також проходили чумацькі шляхи. У 17 столітті французький картограф Гійом-Левассер де Боплан у своєму «Описі України» називав Таванську переправу «найкращою» з-поміж п'яти, які розташовувались на Дніпрі.

Картина Івана Айвазовського «Очерет на Дніпрі поблизу містечка Олешки»
Вигідне розташування мало й місце, де згодом виникли Олешки. Воно розташовувалось також на перехресті торгових переправ між різними частинами Нижнього Придніпров’я. Тому не дивно, що тут козаки на початку 18 століття торгували кримською сіллю.
Водночас історія Голої Пристані тісно пов'язана з Перевозом на Конці. Спочатку він слугував переправою для козаків, а згодом навколо нього почали розвиватися судноплавство та торгівля.
На цих територіях століттями перетиналися водні та сухопутні шляхи, проходили переправи й розвивалася торгівля. Саме Дніпро та пов'язані з ним маршрути багато в чому визначили та допомогли їм зберегти їм своє значення.
Історії Олешок, Голої Пристані та Берислава показують, що населені пункти на Херсонщині не виникли випадково. Їхній розвиток визначав Дніпро, козацтво та торгові шляхи, які століттями поєднували різні частини Півдня України. Саме тому їхня історія значно триваліша та різноманітніша, ніж часто намагаються показати російські пропагандисти про цей регіон.
Ще матеріали про історію міст Херсонщини: