Теплиці – годувальниці

Рівень безробіття в Україні нині зашкалює, а виживати якось треба. Та на Херсонщині завжди на допомогу приходить вирощування ранніх овочів у теплицях і тепличках.

Ними вкриті стандартні  невеличкі присадибні ділянки і цілі “плантації”. Вони – володарі думок, надій і сподівань, а часом жорстоких розчарувань їхніх господарів.

Роботи в теплицях розпочинаються мало не з грудня: готують грунт, лагодять і підремонтовують якісь несправності. Заздалегідь турбуються про якісне насіння (що коштує чималих грошей).

Більшість із них починають опалювати ще до нового року, аби встигнути виростити найперші помідори й огірки, розсаду тощо. Це дуже напружений час, адже кожної ночі хтось їз членів сім'ї не спить, а “стереже”, щоб раптом не згасло полум'я у буржуйці чи іншій плиті, що нею топлять теплицю. Бо в іншому випадку вся праця зійде нанівець. До роботи в теплиці залучаються всі: і старі, і молодь, і школярі, і пенсіонери. А роботи там таки чимало: і рихлити, і поливати, і піддобрювати, і бризкати, і “пікірувати”(розсаджувати), і уважно придивлятися, чи не причепилася якась хвороба та своєчасно вживати заходів.

Та й грошей вкласти треба немало, тому не дивно, що дехто, вклавши ще й позичені кошти і не отримавши нічого (і таке буває), навіть вирішує остаточно звести рахунки з життям.

А зараз – гаряча пора, коли один день увесь рік годує. І працюють наші земляки, не покладаючи рук, сподіваючись, що усе буде добре: врожай порадує,  збитку майже не буде, заробить сім'я і на навчання своїх школярів і студентів, і на нагальні хазяйські потреби, і на ремонт у будинку, і ще на дещо. Бог їм у поміч!