“Кавуни залишалися на полях”: як дрони РФ та посуха змінюють аграрне виробництво Херсонщини

Аграрії правобережної Херсонщини цього року зіткнулися з російськими атаками дронів, нестачею працівників, посухою та проблемами зі збутом. Через це частину врожаю не вдалося зібрати, а фермери змінюють структуру посівів – скорочують площі соняшнику, сої та кукурудзи й збільшують посіви льону та гороху.

Про це йдеться в матеріалі Суспільне Херсон.

Площа посівів у Херсонській області цьогоріч зменшилася більш ніж на 20 тисяч гектарів порівняно з 2025 роком. Ще на близько 20 тисячах гектарів урожай не збиратимуть через загрозу ударів російських безпілотників. Близько 5 тисяч гектарів пшениці знищили російські обстріли.

Однією з найбільших проблем стали кавуни та дині. За словами директора департаменту розвитку сільського господарства Херсонської ОВА Дмитра Юнусова, покупці часто відмовлялися їхати за врожаєм через небезпеку дронових атак.

“Покупці з машинами не їхали на поле до нашого фермера. Якщо в день необхідно було десять фур, то вісім з них відмовились одразу, дві приїхали. І більшість кавунів у фермерів залишились, на жаль, на полі”, – розповів Юнусов.

В області зібрали близько 10 тисяч тонн кавунів – у три-чотири рази менше, ніж очікували.

Фермер Олександр, який після початку повномасштабної війни виїхав з окупованої частини області, цьогоріч засіяв кавунами 30 гектарів і ще два гектари відвів під дині. Врожайність окремих гібридів сягала 70-80 тонн. Однак продати весь урожай було складно.

“Була дуже велика проблема в тому, що не їдуть машини, не їде клієнт. Кожного дня ти по 10-20 разів кажеш, що все тут добре, ми тут їздимо і все таке, але люди бояться і не їдуть. Тому доводилося зменшувати ціну”, – розповів фермер.

Фермери вже шукають можливості працювати далі від лінії фронту. Зокрема, Олександр планує шукати земельні ділянки ближче до Миколаївської області, щоб зменшити ризики для працівників та врожаю.

Загалом зернові та зернобобові на правобережжі зібрали з 114 тисяч гектарів, отримали понад 360 тисяч тонн продукції. Середня врожайність пшениці становила близько 32 центнерів з гектара, а на окремих полях перевищувала 60 центнерів.

Соняшник через нестачу вологи дав у середньому близько 12 центнерів з гектара замість очікуваних 20.

Фермер Віталій Олексієнко, який обробляє близько 1,5 тисячі гектарів, називає цей рік найважчим через нестачу робочих рук і небезпеку. Через пожежі його господарство втратило 20 гектарів ріпаку та частину пшениці.

Через погодні та економічні ризики аграрії також скорочують площі сої, кукурудзи й соняшнику. Натомість збільшують посіви льону та гороху. За словами фермерів, льон краще переносить нестачу вологи, а його ціна приблизно відповідає вартості соняшнику.

Крім цього, за словами Юнусова, протягом кількох місяців на полях майже не було опадів. 

“Зараз ми вже спостерігаємо несприятливі погодні умови для наступної посівної кампанії. Вже декілька місяців не було опадів на полях. Наші фахівці аналізують запаси вологи в ґрунті і їх майже немає, тому наші аграрії вимушені сіяти реально в сухий ґрунт”, – зауважив Юнусов.

• На Херсонщині фермери працюють під щоденними обстрілами та атаками дронів – російські військові знищують техніку, складські приміщення, атакують людей та дистанційно мінують поля і дороги. До безпекових ризиків додаються економічні проблеми – через втрату частини торішнього врожаю багато господарств опинилися у фінансовій скруті, а ціни на пальне та добрива зросли. Цьогоріч станом на середину липня аграрії зібрали зернові культури майже на 20 тисячах гектарів. Водночас через пожежі, спричинені російськими атаками, втрачено понад 5 тисяч гектарів посівів.