Громадські організації закликали владу посилити роботу зі звільнення цивільних полонених
Громадські організації, що працюють задля захисту прав і свобод цивільних бранців, звернулися до Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та інших органів влади з відкритим листом. Вони закликають посилити роботу зі звільнення цивільних полонених.
Звернення опублікували на сторінці ГО “Цивільні вільні”.
Його підписали такі громадські організації: “Цивільні і вільні”, “Наші найрідніші”, “Ліберта”, “Шлях Вільних”, “Цивільні полонені”, “Вільно Жити”, “Світячи іншим, згораю сам”, “Ukrainian Movement “Return Freedom” та “Центр розвитку демократії”.
Додати Вгору як бажане джерело в GoogleЗа даними правозахисників, тисячі українців нині незаконно утримуються Російською Федерацією у тюрмах, колоніях та на тимчасово окупованих територіях. Багато з них незаконно засудили і переслідували лише через свою проукраїнську позицію чи спротив окупації.
Організації закликали владу:
- визначити питання звільнення цивільних бранців одним із ключових державних пріоритетів;
- посилити дипломатичний та санкційний тиск на Росію;
- забезпечити правовий, гуманітарний та інформаційний супровід кожного незаконно ув’язненого;
- активізувати міжнародну адвокацію проблеми;
- підтримати родини полонених.
“Ці люди є цивільними громадянами України. Вони стали жертвами системних репресій, політичних переслідувань, катувань і порушень норм міжнародного гуманітарного права та прав людини. Сьогодні вони потребують не лише підтримки, а й рішучих та послідовних дій з боку власної держави”, – йдеться у зверненні.
- Женевські конвенції регулюють питання військовополонених, але не передбачають обміну цивільними, адже їх не можна брати в полон. Проте з 2014 року в тюрмах опинилися сотні цивільних, яких незаконно утримує Росія. “Цивільних людей повинні просто звільняти. Без торгу і без обміну”, – говорить колишній мер Херсона та цивільний полонений Володимир Миколаєнко. Проте на практиці так не відбувається.
- Повернення цивільних ускладнюють одразу кілька факторів: відсутність міжнародного механізму їх обміну, небажання Росії визнавати факт незаконного утримання цивільних та обмежений доступ міжнародних організацій до місць ув'язнення.
-preview.webp)
-original-original-original-preview.webp)
-preview.webp)
-preview.webp)
