Громадські організації закликали владу посилити роботу зі звільнення цивільних полонених
Громадські організації, що працюють задля захисту прав і свобод цивільних бранців, звернулися до Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та інших органів влади з відкритим листом. Вони закликають посилити роботу зі звільнення цивільних полонених.
Звернення опублікували на сторінці ГО “Цивільні вільні”.
Його підписали такі громадські організації: “Цивільні і вільні”, “Наші найрідніші”, “Ліберта”, “Шлях Вільних”, “Цивільні полонені”, “Вільно Жити”, “Світячи іншим, згораю сам”, “Ukrainian Movement “Return Freedom” та “Центр розвитку демократії”.
За даними правозахисників, тисячі українців нині незаконно утримуються Російською Федерацією у тюрмах, колоніях та на тимчасово окупованих територіях. Багато з них незаконно засудили і переслідували лише через свою проукраїнську позицію чи спротив окупації.
Організації закликали владу:
- визначити питання звільнення цивільних бранців одним із ключових державних пріоритетів;
- посилити дипломатичний та санкційний тиск на Росію;
- забезпечити правовий, гуманітарний та інформаційний супровід кожного незаконно ув’язненого;
- активізувати міжнародну адвокацію проблеми;
- підтримати родини полонених.
“Ці люди є цивільними громадянами України. Вони стали жертвами системних репресій, політичних переслідувань, катувань і порушень норм міжнародного гуманітарного права та прав людини. Сьогодні вони потребують не лише підтримки, а й рішучих та послідовних дій з боку власної держави”, – йдеться у зверненні.
- Женевські конвенції регулюють питання військовополонених, але не передбачають обміну цивільними, адже їх не можна брати в полон. Проте з 2014 року в тюрмах опинилися сотні цивільних, яких незаконно утримує Росія. “Цивільних людей повинні просто звільняти. Без торгу і без обміну”, – говорить колишній мер Херсона та цивільний полонений Володимир Миколаєнко. Проте на практиці так не відбувається.
- Повернення цивільних ускладнюють одразу кілька факторів: відсутність міжнародного механізму їх обміну, небажання Росії визнавати факт незаконного утримання цивільних та обмежений доступ міжнародних організацій до місць ув'язнення.
.jpg)
-original-preview.webp)
