«Крах Європи» у херсонському ефірі: як окупанти конструюють паралельну реальність
Росія перетворила брехню на тимчасово окупованих територіях на налагоджений механізм. Людям системно нав’язують викривлений погляд на все, що відбувається поруч і у світі. І хоча тема Євросоюзу не дуже часто підіймається в підконтрольній Кремлю пресі окупованої Херсонщини, однак час від часу згадують і про «стареньку Європу».
Тим цікавішим виявився подкаст «Спробуй розберися» (в оригіналі «Поди разберись»), повністю присвячений темі Європи – один з лютневих випусків має назву «Крах Європи».
«Ми часто говоримо, що у Європі великі проблеми, що вона втрачає свій світовий статус, який вона мала раніше, що це вже не та сильна бабуся, яка була довгий час, і вона зникає», – нав'язують свою думку слухачам проросійські «експерти».
І змальовують Європу «егоїстичною, надмірно самозакоханою і з дуже хорошим родоводом мадам, яка у всіх своїх проблемах завжди звинувачує когось».
«Проста мова» на службі Кремля: про подкаст і його ведучих
Подкаст «Поди разберись» – це ток-шоу, один із пропагандистських медіапроєктів, що виходить на базі окупаційного телеканалу «Таврія» на тимчасово захопленій території Херсонської області. Він позиціює себе як аналітичне шоу, де учасники «простою мовою» обговорюють «важливі світові події та історичні питання». Насправді ж це класичний інструмент м'якої та жорсткої пропаганди, спрямований на легітимізацію окупації Херсонщини, поширення наративів про «територію можливостей» у складі РФ, дискредитацію України та країн Заходу.
Постійні ведучі – це керівники самого телеканалу «Таврія»: директор Євгеній Глотов, його заступник Сергій Кочнєв (обидва кримські колаборанти), а також начальник незаконного управління інформаційної політики окупаційної адміністрації Херсонщини Євген Бриков – колишній херсонський медійник. У начебто дружній невимушеній розмові вони пояснюють аудиторії «правильну» картину світу в дусі кремлівських наративів, використовуючи мову ворожнечі та лихослів’я, часом із «жартами» на грані фолу.
Цей подкаст є характерним зразком гібридного медійного продукту, де реальні факти змішуються з емоційними маніпуляціями, псевдоісторичними аналогіями та прямими фейками.
Діяльність телеканалу «Таврія» та його співробітників є об'єктом уваги українських правоохоронних органів. Багатьом особам, причетним до роботи каналу, вже повідомлено про підозру у колабораційній діяльності та пособництві державі-агресору.
Підтримайте роботу редакції, долучайтесь до Спільноти, щоб ми надалі могли розвінчувати фейки окупантів.
Фейк: Маск назвав міністра закордонних справ Польщі Сікорського «слинявим імбецилом», значить Європу вже ніхто не сприймає серйозно
Перший блок маніпуляцій у подкасті стосувався непростих відносин між Ілоном Маском і Радославом Сікорським. «Експерти» використовують конфліктну риторику власника компанії SpaseX на адресу польського міністра закордонних справ для твердження про повну втрату Європою поваги з боку глобальних бізнес-еліт.
Фейк, який тут розкручують, складається з кількох частин. Перша – що Сікорський нібито звинуватив Маска, що той «заробляє на війні», а росіяни використовують Starlink для бомбардування енергетики України. Це частково правда, але сильно спрощено та вирвано з контексту. Сікорський наприкінці січня 2026 написав з посиланням на дослідження Інституту вивчення війни, що росіяни дедалі частіше ставлять термінали Starlink на ударні дрони, що дозволяє їм завдавати точніших ударів глибоко в тилу, зокрема по містах. Він запитав Маска: «Чому ти не зупиниш росіян від використання Starlink для атак на українські міста? Заробляти на воєнних злочинах може зашкодити бренду». Це не про «бомбардування енергетики» конкретно, а про дрони з відео-зв’язком у реальному часі, які Росія використовувала для ударів по всій території (включно з енергетикою, але не тільки).
Брутальна відповідь Маска («This drooling imbecile doesn't even realize that Starlink is the backbone of Ukraine military communications») є правдою. Він грубо образив міністра Польщі, назвавши його «drooling imbecile» (слинявий ідіот / імбецил) – це безпрецедентно. Але це не означає, що «Європу ніхто не сприймає». Це означає, що мільярдер, який має величезний вплив на комунікації в зоні війни, дозволяє собі публічні образи на адресу міністра закордонних справ союзної держави. Зрештою, це більше про моральне обличчя Маска, який ставить власне его вище за елементарну повагу до партнерів і міжнародну стабільність.
Проте подача цієї інформації прокремлівськими пропагандистами – зі «смакуванням» образи, тавруванням Польщі як «найрусофобнішої країни» та маніпулятивним висновком, нібито «Європу вже ніхто не сприймає серйозно», – є чистою пропагандою, а не відображенням реальності.
Головна фейкова частина – «анекдот» про те, що рік тому (незадовго до або після інавгурації Трампа) Маск нібито відключив Україні Starlink на добу, почалась істерика, Польща нагадала, що цей зв’язок оплачує вона, і Маск був вимушений виконувати контракт. Це повністю вигадана історія. Жодних достовірних повідомлень про те, що Маск відключав Starlink для України на добу у 2025 році (навіть наприкінці 2024-го), не було.
Маск дійсно відключав Інтернет-зв’язок Starlink над частиною України під час контрнаступу ЗСУ, але це було наприкінці вересня 2022 року. У травні 2024 під Харковом системи супутникового інтернету вийшли з ладу, що завадило відбити наступ російських військ, але це була технічна проблема.
У лютому 2025 з'являлися повідомлення, що американські перемовники (в контексті адміністрації Трампа) загрожували відключити Starlink для України, якщо Київ не підпише угоду про рідкісноземельні метали. Це був тиск у переговорах, але реального відключення не відбулося. Ілон Маск публічно заперечив такі загрози, назвавши їх фейком.
У березні 2025 були моменти, коли Маск публічно говорив, що може відключити Starlink для України, тоді Сікорський і відповів йому, що Польща платить за цю систему для України, і якщо компанія Маска виявиться ненадійним постачальником, то Польща шукатиме інше джерело забезпечення систем зв'язку. Але фактичного відключення зафіксовано не було.
Ба більше, після перепалок і образливих випадів у бік очільника польського МЗС власник SpaseX зрештою заявив у соцмережі Х:
«Щоб було гранично зрозуміло, як би я не погоджувався з політикою щодо України, Starlink ніколи не вимкне свої термінали. Я просто стверджую, що без Starlink українські лінії зв'язку зруйнуються, оскільки росіяни можуть глушити всі інші комунікації! Ми ніколи б не зробили такого і не використали б це як розмінну монету».
Під тиском європейських та американських партнерів у 2026 році SpaceX заблокував несанкціоновані російські термінали, які нелегально потрапляли до рук російських окупаційних військ, і це дало ЗСУ перевагу.
Цей блок подкасту є класичним прикладом гібридної дезінформації, де реальні конфліктні ситуації супроводжуються перекручуванням хронології та обростають вигаданими деталями для просування російського наративу, що європейські інституції є безсилими й «Європу ніхто не сприймає серйозно». Проте реальні дії доводять, що системна міждержавна співпраця залишається сильнішою за епатажні пости у соцмережах.
Фейк: Макрон нелегітимний, бо має підтримку 14-15%
Насмішки над європейськими лідерами – для російських пропагандистів справа звична. Черговим об’єктом їхнього злослів’я став Президент Франції Еммануель Макрон. Спочатку «експерти» насолоджуються обговоренням того, що Трамп «красиво» та «абсолютно недипломатично принижує та продовжує принижувати» свого французького колегу. Потім описують, як начебто у якомусь відео Президент США смакував кожну літеру, вимовляючи ім'я Макрона: «Еммануель, Еммануель... мені так подобається це ім'я». Це глузливий натяк на однойменну еротичну стрічку 1970-х років, щоб «підсвітити», як Трамп свідомо принижує Макрона перед усім світом.
Таке емоційне висміювання має на меті знецінити статус Еммануеля Макрона як державного діяча. Російська пропаганда традиційно симпатизує образу «сильного лідера», який нехтує правилами етикету. Вихваляючи «недипломатичність» Трампа, пропагандисти фактично легітимізують хамство як інструмент політики, що співзвучно з внутрішньоросійським політичним стилем. Насолода від того, як один лідер принижує іншого, має на меті переконати аудиторію, що європейські країни є лише «об’єктами» для знущань із боку США.
Фото: Daniel Torok / Official White House
Додається градус зневаги маніпуляціями навколо «легітимності» Макрона через рейтинги. «Експерти» безапеляційно стверджують: за підтримки 14-15% не може йти мова про «легітимність влади».
Насправді ж легітимність демократично обраного президента базується на результатах виборів, а не на поточних рейтингах схвалення. Пропагандисти навмисно замовчують, що подібні цикли низької популярності є нормою для французьких президентів (показники Франсуа Олланда були аналогічними), і це не призводить до втрати «легітимності» чи суб’єктності держави на міжнародній арені. Так наразі Макрон переживає період низької популярності. Проте це не робить владу незаконною.
Також пропаганда ігнорує мінливість цих показників. Наприклад, у січні 2026 року рейтинг Макрона зріс до 23%. Щобільше, у лютому 2026 року Президент Франції був визнаний найбільш популярним лідером у межах всього Євросоюзу з рейтингом позитивного ставлення у 46%, випереджаючи Джорджу Мелоні.
Тож теза про «нелегітимність» через низький рейтинг – це спроба підірвати довіру до інститутів влади західних країн, а висміювання особистості президента насправді викриває не слабкість Європи, а інтелектуальну порожнечу російської пропаганди.
Фейк: «Там на вулицях вбивають німців. Біжать із сокирою, нападають на дітей, старих, в метро»
Блок подкасту, присвячений рівню злочинності в країнах ЄС, є найбільш насиченим емоційними маніпуляціями. «Експерти» нагнітають: «викрадають людей заради викупу – це абсолютно нормальна практика зараз у Франції», у Швеції «неконтрольовані війни на вулицях відбуваються, там і наркоторгівля, і замовні вбивства, при чому долучають до цього підлітків», а «німкеню можуть зґвалтувати серед білого дня», «тисячі вбитих німців від рук мігрантів».
При тому, що країни-члени ЄС не є абсолютно «стерилізованими» від злочинності, озвучені пропагандистами жахи не підтверджуються жодною кримінальною статистикою.
Франція, як і будь-яка велика країна, має проблеми з організованою злочинністю, але вони локалізовані переважно в районах, пов’язаних з наркотрафіком, таких як певні квартали Марселя. Зростання злочинності у Франції не є масовим «феноменом викрадень на півдні». Йдеться про специфічні crypto kidnappings – точкові атаки на власників криптовалют (19 випадків у 2025-му, 11 у 2026-му). Більшість інцидентів стаються не на півдні, а в Парижі, і є наслідком витоку даних криптоплатформ, а не «нормальною практикою» для пересічних громадян.
Швеція дійсно у 2025 році зіткнулася з серйозним викликом – використанням підлітків у конфліктах між кримінальними угрупованнями. Але це зосереджено в кількох містах (Стокгольм, Мальме, Гетеборг) і певних районах. Проте, на відміну від тверджень про бездіяльність влади, Швеція системно відповіла на виклики підліткової злочинності (зокрема, спільно з Європолом створила спеціальну оперативну групу для боротьби з «насильством як послугою» в Даркнеті).
Наратив про те, що «німкеню можуть зґвалтувати серед білого дня» та про «тисячі вбитих німців від рук мігрантів» є класичним прикладом ксенофобної пропаганди. Цей фейк заснований на грубому перебільшенні. Згідно з офіційною статистикою, частка тимчасових мігрантів серед усіх підозрюваних у злочинах складає 8.8%. Кореляції між часткою мігрантів і рівнем злочинності в регіонах немає: мігранти загалом оселяються в урбанізованих зонах з вищою злочинністю, а німецькі медіа приблизно в 3 рази перебільшують причетність мігрантів до скоєних злочинів.
Офіційні дані німецької поліції та Eurostat за 2024-2025 роки не фіксують «тисяч вбивств», скоєних мігрантами. Навпаки, статистика показує, що рівень насильницьких злочинів у Німеччині залишається одним із найнижчих у світі в перерахунку на кількість населення.
Автори шоу свідомо паразитують на складних темах, таких як міграційна політика ЄС чи внутрішні політичні дискусії в США, спотворюючи їх до невпізнаваності. Мета цих маніпуляцій очевидна: переконати мешканців окупованих територій, що ЄС «руйнується», а отже, підтримки чекати нізвідки; легітимізувати агресію; через висміювання західних лідерів та демонізацію європейського суспільства створити ілюзію, що Росія є єдиним «островом стабільності»; замінити факти емоційним шумом, де вигадані історії стають вагомішими за офіційну статистику.
Тотальна брехня – це пальне для російської машини пропаганди. Тверезий погляд на речі та пошук першоджерел – це найкращий імунітет проти цинічних вигадок агресора.
