Виїзд українців і приїзд росіян. Хто живе зараз на окупованому лівобережжі Херсонщини?

Тимчасово окупована Херсонщина стрімко змінюється – і йдеться не лише про прапори чи адміністрації. За словами місцевих жителів та аналітиків, регіон активно заселяють громадянами Росії – від чиновників і силовиків до бюджетників та їхніх родин.

Чи можна говорити про цілеспрямовану заміну населення на окупованому лівобережжі Херсонщини? Наскільки системні  ці процеси та чи мають вони ознаки державної політики РФ?

Про демографічні зміни, міграційні процеси та можливі правові наслідки говоримо з аналітиком Центру громадянської просвіти «Альменда» Олегом Охредьком.

Як присутність військових РФ змінює населення окупованої Херсонщини

Що наразі відомо про демографічні процеси на окупованій Херсонщині? Які тенденції можемо простежити?

Відбувається дуже цікава ситуація, адже це території частково активних бойових дій, які серйозно впливають на демографічні зміни. Чому так? Передусім через наявність доволі великого військового контингенту. Йдеться не про тих, хто безпосередньо воює на фронті, а про підрозділи тилового забезпечення та керівництво – військових, які тривалий час перебувають на тимчасово окупованих територіях. Це дає їм можливість перевозити сюди свої сім’ї.

Російські військові. Фото: Getty Images

Йдеться, зокрема, про Генічеськ і Скадовськ, де ці тенденції помітні. Водночас можна спостерігати створення так званого «нового центру області» на Арабатській Стрілці, яку активно забудовували, а також заселення цієї території військовими, що проходять там підготовку.

Крім того, Херсонська область стала місцем, куди втекла частина колаборантів після звільнення Херсона та правобережної частини області. Деякі з них виїхали до Краснодарського краю, але багато залишилося, і нині вони вбудовані в наявну систему управління.

Етнічні та національні зміни на окупованому лівобережжі Херсонщини

Про які категорії, окрім етнічних росіян, ми можемо говорити в контексті заміщення українців? 

Тут іноді спрацьовує принцип «свій до свого»: коли з’являються нові керівники, вони підтягують знайомих. Так само приїжджають будівельні бригади – найчастіше з депресивних регіонів Росії.

Це також залежить від збройних формувань, які забезпечують «порядок» на цих територіях. Серед них можна побачити представників Чечні, а також вихідців із Бурятії, Калмикії та інших віддалених регіонів РФ.

Якщо говорити про національний аспект, то паралельно із завезенням нового населення посилюється тиск на місцевих жителів, зокрема на кримських татар. Це помітно, наприклад, у Новоолексіївці, де відбувається поступове витіснення громади.

Представниця кримськотатарського народу. Фото: Ukraїner

Одночасно із заселенням нових людей посилюється тиск на місцеве населення, щоб воно виїжджало й звільняло територію. Відомі випадки, коли людей примусово вивозили та залишали фактично напризволяще. Раніше їх вивозили до так званої «сірої зони» в районі Василівки Запорізької області, а нині, через активні бойові дії, людей часто депортують до Грузії.

Чи можемо говорити про цілеспрямовану політику витіснення українців і заселення цих територій росіянами або іншими групами населення?

Саме так і є. Адже окупаційній владі потрібне населення, яке її підтримує. Водночас на території Херсонської області досі діють підпільні та партизанські групи, які мають підтримку серед місцевих жителів. Їх небагато, але окупанти це бачать, і саме тому відбувається така політика витіснення.

Ще один важливий нюанс – відсутність достовірної статистики. Окупаційна влада свідомо не оприлюднює даних про ситуацію на території. Ми маємо лише приблизне уявлення з поодиноких заяв – наприклад, щодо кількості народжених дітей. Водночас практично немає інформації про рівень смертності, що є особливо критичним для території підвищеного ризику, де тривають бойові дії. Удари завдаються як по військових об’єктах, так і по інших цілях, а робота ППО, зокрема збиття дронів над населеними пунктами, створює додаткову небезпеку для цивільних.

Відомо багато випадків, коли родини намагаються вивезти літніх батьків, які раніше не евакуювалися через складність переїзду, а тепер змушені це робити через погіршення ситуації.

Хто виїжджає і хто приїжджає на Херсонщину

Стосовно українців: наскільки активно, за вашими даними, вони виїжджають з окупованих територій? І як на них впливає приїзд росіян?

Більшість людей виїхали ще під час початку повномасштабного вторгнення, переважно у 2022 році – ті, хто мав таку можливість. Тоді досить активно працював шлях через Запорізьку область – через Василівку та Пологи. Курсували перевізники, які вивозили людей, і це був найкоротший та відносно доступний маршрут.

Нині цього шляху фактично немає. Виїзд можливий або через Білорусь, або через Грузію. Це значно довший і дорожчий маршрут, але люди все одно продовжують виїжджати. Частина з них не повертається в Україну – залишаються в Грузії чи інших країнах Європи.

Російський блокпост на тимчасово окупованій Херсонщині. Фото: окупаційні ЗМІ

Водночас з’явився невеликий потік тих, хто повертається – як із-за кордону, так і з підконтрольної Україні території. Здебільшого це пов’язано з труднощами, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи, зокрема з житлом і можливостями для виживання. Але таких людей небагато.

Часто повернення зумовлене необхідністю зберегти житло, адже росіяни активно привласнюють порожні квартири й будинки, навіть якщо за ними хтось наглядає. Також люди повертаються через літніх батьків, які потребують постійного догляду і не можуть самостійно виїхати.

Чи є переселення воєнним злочином за міжнародним правом

Які міжнародно-правові норми регулюють питання переселення людей на окуповану територію? Чи є тут ознаки воєнного злочину?

Такі дії прямо порушують норми міжнародного гуманітарного права. Йдеться про заміну населення, що може розглядатися навіть як прояви геноцидної політики. Особливо це стосується дітей.

Зокрема, можна згадати вивезення дітей з Олешківського інтернату – це один із найвідоміших випадків. Подібні дії є воєнним злочином і грубо порушують міжнародне законодавство.

Володимир Сальдо, Євген Баліцький, Володимир Путін, Денис Пушилін і Леонід Пасічник. Фото: окупаційні ЗМІ

На жаль, Росія ігнорує ці норми й продовжує діяти, спираючись на так званий «референдум», який був фейковим. Саме на його підставі тимчасово окуповані території оголосили частиною Російської Федерації. 

Причому формально йдеться про входження всієї Херсонської області без чітких територіальних меж. Так Росія намагається подати свої дії як «повернення власних земель» і використовує це прикриттям для зовнішнього світу.

Як демографічні зміни можуть вплинути на деокупацію лівобережжя Херсонщини? 

Це матиме суттєвий вплив. По-перше, виникає колізія: люди, які приїхали та оселилися на окупованих територіях після повномасштабного вторгнення, перебувають  поза українським законодавством і повинні покинути ці території, повернувшись додому. Питання механізму цього процесу залишається невирішеним.

По-друге, демографічне витіснення впливає на місцевих мешканців. Це, зокрема, пропагандистський ефект і підтримка, яка формується й продовжуватиме існувати. Знову ж таки, постає питання дітей: чи повинні вони залишатися на цих територіях, чи їх також евакуювати. Виникають численні гуманітарні питання, які потребують вирішення та уваги.