Херсонщина у книгах та джерелах. З чого починати вивчення історії рідного краю

Сьогодні інтерес до минулого Херсонщини зростає. Для жителів області, яка переживає повномасштабне вторгнення, окупацію та щоденні російські обстріли, вивчення історії рідного краю стає не лише пізнавальним заняттям, а й способом віднайти правду, зрозуміти наше місце в Україні та світі, а також розвіяти російські імперські міфи й пропаганду.

У цій добірці краєзнавець Дементій Білий поділився джерелами та україномовними виданнями, які допоможуть глибше дізнатися про минуле Херсонщини.

Історія Херсонщини в архівах

Дементій Білий рекомендує вивчати історичні дані з першоджерел. За його словами, багато цікавих фактів можна дізнатися, вивчаючи збірки документів, які оцифровує Державний архів Херсонської області. 

«Ці документи з різних епох, вони передають ту реальність, у якій жили люди. Іноді ця реальність ховається за словами, але все одно можна дізнатися багато фактів, і це надзвичайно важливо», – зазначив краєзнавець.

Документи Державного архіву Херсонської області на виставці «Каховська ГЕС: від пуску до руйнування». Фото: Державний архів Херсонської області 

Ознайомитися з цими документами може кожен – вони перебувають у вільному доступі. Зокрема, Дементій Білий радить звернути увагу на документи про спецпереселенців:

«Чи знали Ви, наприклад, що в Херсонській області вирощували бавовну в 30-х, 40-х і 50-х роках? І цю бавовну вирощували мешканці Центральної Азії. У нас було дуже багато поселень, особливо на лівому березі, де жили ці люди. Вони ходили в узбецькі, киргизькі, туркменські школи, видавалися книжки, видавалися газети їхньою мовою. Навіть киргизький театр був у нас. Ця історія зараз майже невідома, а архів розповідає про це».

Серія видань про репресії щодо жителів Херсонської області

Дементій Білий розповів, що з середини 1990-х років на Херсонщині видавалася серія історичних видань про репресії щодо жителів області. З них можна дізнатися, як жили херсонці у 20-х, 30-х, 40-х роках минулого століття, а також про репресії комуністичного режиму проти місцевого населення.

До науководокументальної серії книг «Реабілітовані історією» увійшов і том, присвячений Херсонській області.

У передмові до видання «Реабілітовані історією. Херсонська область» краєзнавець, громадський і політичний діяч, журналіст, почесний громадянин Херсона та відповідальний секретар обласної редколегії Август Вірлич зазначав, що у 1994 році вийшов перший альманах «Забуттю не підлягає». У 1997 році – другий альманах «Останній сталінський удар», у 2000 році – «Сповідь на Голгофі». Останнім вийшов четвертий збірник «Мартиролог», який містив кілька нарисів та списки людей, засуджених до «десяти років без права листування», що фактично означало розстріл.

Пам’ятник жертвам тоталітарного режиму. Херсон. Фото: Херсонська МВА

Над серією книг працювала команда фахівців. Відповідальним секретарем обласної редколегії видання «Реабілітовані історією. Херсонська область» був Август Вірлич. У 1943–1945 роках він перебував у нацистських концтаборах у Сілезії, а з 1945 по 1954 рік зазнав політичних репресій і був висланий до Оренбурзької області (РФ). У 1992 році Августа Вірлича реабілітували.

«Реабілітовані історією. Херсонська область» – це величезний том із прізвищами та іменами, матеріалами про репресії. Це відкриває майже невідому сторінку для херсонців. Ми знаємо, що ці репресії були, ми знаємо, що вони були страшними, але більше нам уже майже нічого не відомо. Ми можемо читати ці документи й дізнатися про те, як жили наші люди у першій половині ХХ століття, у якій жахливій ситуації», – додав Дементій Білий.

Прочитати книгу «Реабілітовані історією. Херсонська область» можна на сайті Головної редакційної колегії науководокументальної серії книг «Реабілітовані історією». Також книгу та альманахи можна знайти в бібліотеках Херсона, зазначив краєзнавець. 

«Відлуння великого степу». Олексій Паталах

Книгу Олексія Паталаха «Відлуння великого степу» Дементій Білий назвав класикою з історії Херсонщини.

«У книзі Олексій Паталах розповідає про людей і події, які відбувалися на Херсонщині в дуже давні часи, ще до появи Херсона. Він пише про різні кочові народи, які мешкали в степах майбутньої Херсонщини. Це дуже цікава збірка розповідей автора про минуле нашого краю», – поділився краєзнавець.

Олексій Паталах. Фото: Олександр Андрющенко / “Вгору”

Прочитати оцифровану з дозволу автора версію книги «Відлуння великого степу» можна на сайті «Моє місто – Херсон».

Книги про Херсонщину краєзнавця Олега Лиховида

«Якщо говорити про лівобережжя Херсонщини, то обов’язково треба назвати книги автора та краєзнавця Олега Лиховида», – зазначив Дементій Білий.

Олег Лиховид створив кілька десятків книг, присвячених історії Херсонщини. Серед них – і видання про Джарилгач, найбільший незаселений острів Чорного моря.

Острів Джарилгач. Фото: @pihena_volodymyr

«Фактично Олег Лиховид започаткував культ острова Джарилгач. Він писав книги, розповідав про острів, і напередодні війни Джарилгач став перлиною нашого Херсонського краю», – додав експерт.

Крім того, Олег Лиховид є автором серій книг «Скадовський край», «Скадовськ та скадовчани» та інших краєзнавчих видань.

«Звільнена карта». Довідник перейменувань на Херсонщині

У квітні 2025 року в Херсоні презентували довідник нових  геонімів Геоніми – це узагальнене поняття для назв вулиць, проспектів, площ, бульварів, шосе, провулків, парків, скверів, районів міста та сільських населених пунктів громади.  Херсонської громади «Звільнена карта». Авторами видання стала група істориків, соціологів і краєзнавців: Дементій Білий, Микола Гоманюк, Сергій Дяченко, Наталя Кузовова, Олексій Макієнко та Вадим Яровий.

Вулиця у Херсоні. Фото: Олександр Андрющенко/Вгору

У довіднику – три розділи. Перший містить таблицю зі старими та новими назвами геонімів. У другому розділі пояснюють, чому той чи інший геонім отримав свою назву, а також подають біографічні дані про людей, на честь яких, зокрема, назвали вулиці, або інформацію про походження назв інших об’єктів.

Наприклад, щодо Арнаутської вулиці у довіднику зазначено, що вона має таку назву, адже на території сучасної південної України в XVIII–XIX століттях селилися арнаути – православні албанці. Тож назва вулиці пов’язана з багатокультурною традицією заселення нашого краю.

У третьому розділі подано відомості про кожен геонім громади. Довідник проілюстрований поштовими марками з іменами відомих особистостей, на честь яких названі херсонські вулиці. Також у «Звільненій карті» вміщено світлини вуличних табличок і ліхтарів, які розміщувалися на херсонських будинках у ХХ-ХХІ століттях.