Як ідеї херсонців перетворилися на конкретні пропозиції відновлення Херсона

Війна змінила не лише життя Херсона, а й саму географію його громади. Хтось продовжує жити в рідному місті, хтось облаштовує життя в інших регіонах України чи за кордоном. Та попри відстані, херсонців об’єднує спільне бажання — бачити свою громаду відновленою та мати можливість впливати на її майбутнє.

Як перетворити це бажання на конкретні ідеї та спільні дії? Відповіді шукали учасники й учасниці проєкту «Херсон: спільний голос для відновлення», який реалізувала ГО «Громадський центр “Нова генерація”» у партнерстві з Херсонською міською військовою адміністрацією.

Упродовж проєкту херсонці зустрічалися у Херсоні, Львові, Києві, Івано-Франківську, Вінниці та Одесі. Ділилися досвідом, говорили про потреби громади, слухали одне одного, спілкувалися з представниками влади та разом шукали ідеї для майбутнього.

Презентація проектних карток

Результат цієї роботи — 14 проєктних концепцій, які можуть стати основою для подальших ініціатив громадських організацій, активістів і партнерів.

Але не менш важливим результатом стали самі зв’язки між людьми — можливість херсонцям, які сьогодні живуть далеко від дому, залишатися частиною своєї громади й особисто впливати на розмову про її майбутнє.

Далеко від дому, але недалеко від громади

Війна змінила не лише місто, а й саму структуру Херсонської громади. Частина людей залишається в Херсоні й щодня працює в умовах війни. Інші були змушені виїхати до інших регіонів України або за кордон. Хтось повертається, коли це стає можливим, хтось підтримує місто та інших херсонців на відстані. Цей досвід — різний — і саме тому важливо, щоб він не залишався розділеним.

Для багатьох учасників зустрічі стали місцем, де можна було побачити знайомі обличчя, зустріти людей, яких раніше не знали, поговорити про рідне місто і відчути, що такі зустрічі допомагають тримати зв’язок із Херсоном та спільнотою.

Оксана Глєбушкіна

«Для нас було важливо зібрати разом різний досвід херсонців і створити безпечний простір для розмови про майбутнє відновлення. Люди, які сьогодні живуть у різних містах, отримують новий досвід, бачать інші рішення. Жителі, які залишаються в Херсоні, щодня мають свій унікальний досвід життя та роботи в умовах війни. Нам важливо, щоб ці знання не існували окремо, а могли зустрічатися в розмові про відновлення», — говорить виконавча директорка ГО «Громадський центр «Нова генерація» Оксана Глєбушкіна.

Від стратегії — до конкретних ідей

До зустрічей долучалися представники Херсонської міської військової адміністрації. Зокрема, Віталій Бєлобров, заступник голови Херсонської МВА, презентував Стратегію розвитку Херсонської територіальної громади, відповідав на запитання та разом із херсонцями обговорював можливі рішення.

Так, Стратегія поставала не лише як документ, а як основа для спільної розмови з херсонцями про те, яким має бути Херсон і що потрібно для його відновлення.

Учасники й учасниці говорили про безпеку та інфраструктуру, економічний розвиток, соціальну сферу, історичну пам’ять та ідентичність. Серед пропозицій — автономні енергетичні рішення, безбар’єрні маршрути, реабілітаційні та ветеранські простори, громадські та рекреаційні зони, створення соціальних майстерень із самозайнятості для різних груп херсонців, створення локальних домашніх або колективних міні-ферм для самозайнятості старших людей, цифрові архіви та збереження пам’яті про досвід війни.

«Під час під час онлайн-консультацій з херсонцями та експертами ми допомагали структурувати ідеї до проєктної концепції. Якщо кілька людей говорили про схожі рішення, ми об’єднували ці напрацювання, щоб сформувати комплексні проєкти, у яких зберігається різний досвід та бачення херсонців», — пояснює експертка проєкту та фасилітаторка «Нової генерації» Ольга Жукова.

У результаті сформували 14 проєктних концепцій, або проєктних карток. Їх можна використовувати як основу для подальшої роботи — пошуку партнерів, ресурсів і можливостей фінансування.

Серед них є рішення, які безпосередньо виросли з досвіду життя у Херсоні. Наприклад, «Міські городи» — про продуктову безпеку та більшу автономність родин через використання прибудинкових територій. Інший приклад — банно-пральні комплекси, потреба в яких продиктована реаліями життя міста в умовах війни.

Від проєктних ідей — до широкої дискусії про відновлення

Результати роботи презентували 26 вересня в Івано-Франківську під час підсумкової зустрічі проєкту — у межах фестивалю культури Херсонщини «Вітер нині південний» на локації «Люди Степу і Волі», яку підготувала «Нова генерація».

Учасники ознайомились із проєктами і могли визначити ті, які вважають важливими та пріоритетними для подальшої роботи.

Public Talk та презентація проєктних карток

А під час Public Talk «Які проєкти пропонують і створюють херсонці?» розмова вийшла за межі самих проєктів. Модерувала її Ірина Стасюк, керівниця ГО «Відкритий код». Учасники говорили про те, як громадяни можуть впливати на відновлення громади, як має працювати взаємодія між людьми та владою, яке місце у відновленні займають молодь, культура, історія та пам’ять.

Директор Департаменту економіки та інвестицій Херсонської міської ради Денис Погребний говорив про Стратегію розвитку громади та важливість чути людей під час її формування:

«Коли ми беремо участь у таких заходах, ми маємо можливість почути людей, почерпнути ідеї і подивитися, як їх можна втілити в життя».

Для Херсона це особливо важливо в умовах, коли значна частина щоденних рішень пов’язана з безпекою, водою, світлом, комунальними послугами та життєзабезпеченням. Але, разом із тим, має тривати робота над майбутнім відновленням громади.

Про це говорив і Євгеній Шатілов, керівник відділу регіонального розвитку ГО «Будуємо Україну разом» та співзасновник молодіжного простору «МолоДіжка» у Херсоні. Говорячи про молодь, він наголосив на значенні зв’язків між людьми:

«Те, що тримає людей, — відчуття спільноти. Для Херсона це особливо важливий сигнал. Відновлення — це не тільки повернення будівель чи інфраструктури. Це також повернення і відновлення зв’язків, можливостей для молоді, просторів, у яких люди можуть зустрічатися, брати відповідальність і впливати на те, що відбувається навколо. Але для цього важливо дати молоді реальні інструменти участі та впливу».

Як зберігати Херсонщину через його культуру

На Public Talk говорили і про культурну спадщину. Олена Афанасьєва, голова ГО «Центр культурного розвитку «Тотем», презентувала мальопис «Стіни», присвячений історії та культурній спадщині Херсонщини. Зокрема, «кам’яним вишиванкам» Григорія Довженка у Новій Каховці, будинку художниці Поліни Райко в Олешках та фортеці Тягинь. Це приклад того, як можна говорити про місця, до яких сьогодні неможливо вільно приїхати, але які не мають зникнути з культурної пам’яті.

Наталія Бімбірайте, представниця Херсонської міської громадської організації «Культурний центр Україна-Литва», директорка ГО «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір», також наголосила на необхідності повертати Півдню його справжню історію та протистояти імперським і радянським наративам, які десятиліттями її спотворювали.

«Йдеться не лише про минуле. Це спосіб повернути Півдню його справжню, багатошарову європейську історію та протистояти імперським і радянським наративам, які десятиліттями її спотворювали», — зазначила Наталія Бімбірайте.

Під час розмови вона показала репліку булави, знайденої під час археологічних розкопок фортеці Тягинь, що на Херсонщині. Такі речі допомагають говорити про Південь як про простір із власною історією, культурою та глибокими зв’язками з європейською історією.

«Люди Степу і Волі»: побачити Херсон через його людей і спадщину

Цю саму ідею продовжив воркшоп «Створення кам’яних вишиванок: техніка різьблення по сирому тиньку», який провели архітекторки Тетяна Євсеєва та Ліза Євсеєва з Новокаховського товариства охорони культурної спадщини.

Воркшоп Кам'яні вишиванки

Учасники й учасниці не просто слухали про унікальну спадщину Нової Каховки та творчість художника-монументаліста Григорія Довженка. Вони могли власноруч спробувати техніку різьблення по сирому тиньку, поговорити про орнаменти, архітектуру та історію українського Півдня.

Так культурна спадщина перестає бути абстрактною. Її можна побачити, відчути, спробувати відтворити — і через власний досвід краще зрозуміти місце та людей, які цю культуру створювали.

Для Херсонщини це особливо важливо зараз, коли частина її спадщини перебуває під тимчасовою окупацією та під загрозою. Її можна привозити в інші міста через фотографії, виставки, мистецтво, майстер-класи, розмови та особисті історії.

Так звучить голос українського Півдня — не лише про війну, втрати й руйнування, а про культуру, пам’ять, традиції, архітектуру та людей.

Місце, де можна було зустріти своїх

Поруч із дискусіями та культурними активностями працював простір для спілкування. Фотозона «Люди Степу і Волі» стала місцем, де люди фотографувалися, обіймалися, впізнавали знайомих і знайомилися з новими людьми.

На виставці фотокартин із краєвидами Херсонщини люди зупинялися біля знайомих місць, показували їх дітям, згадували: «А тут ми колись…». У такі моменти фотографія ставала способом передати пам’ять — від дорослих до дітей, від особистої історії до спільної.

Виставка фотокартин з краєвидами Херсонщини

І, можливо, саме в цьому — одна з цінностей проєкту: херсонці мали можливість бути разом, залишатися частиною своєї громади та долучатись до ідей щодо відновлення навіть на відстані.

Напрацьовані ідеї як основа нових партнерств і рішень

Готові концепції ГО «Громадський центр «Нова генерація» передала Херсонській міській військовій адміністрації у контексті роботи над Стратегією розвитку Херсонської територіальної громади. Напрацьовані ідеї також можуть стати основою для роботи громадських організацій, ініціатив та потенційних партнерів.

«Ми хочемо, щоб ці ідеї жили далі. Проєктні картки можна брати за основу для розробки власних проєктних концепцій і заявок, деталізувати та адаптувати, об’єднувати окремі компоненти, шукати партнерів і ресурси для їх реалізації. Більше того, окремі завдання, запропоновані в картках, також можуть стати самостійними невеликими проєктами. Будемо раді, якщо напрацьовані разом ідеї стануть основою для нових партнерств, проєктів і конкретних рішень для Херсона», — пояснює Оксана Глєбушкіна.

За цими концепціями — голоси людей, їхній досвід, пам’ять, щоденні потреби, професійні знання, мрії та бажання залишатися частиною Херсонської громади та спільноти. Тому важливо, щоб ці голоси не загубилися у відстані. А в розмові відновлення були херсонці.

Тепер спільний голос громади має не лише звучання, а й конкретну форму — 14 проєктних концепцій, з яких можуть початися наступні рішення для Херсонської громади.

Матеріал підготовлений ГО «Громадський центр «Нова генерація» у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.