Коли довкола війна: кому потрібна кризова підтримка

Здавалося б, на п’ятому році повномасштабної війни українці бачили майже все. Психіка адаптувалась до тривог, блекаутів і постійної нестабільності. Ми репостимо меми про Дубай, звикли до стрибків курсу та заяв Трампа. Але раптом стається щось, і ми завмираємо. Сильні стресові ситуації можуть вибити з рівноваги навіть тоді, коли здається, що до всього вже звикли. Деякі з них можуть бути руйнівними для ментального здоров’я.

Що ж таке кризова підтримка, коли вона потрібна та які стани не варто проживати наодинці – про все це ми поговорили з психологинею ГО “Дівчата” Яною Горбуновою.

Кризова підтримка: допомогти тут і зараз

Попри трагічність сьогодення, українців часто називають дуже мобілізованими. Ми навчилися обережно планувати й проживати маленькі щасливі моменти навіть в умовах обстрілів і постійної загрози для життя. Це не що інше, як механізм адаптації до надзвичайно складних умов. 

Однак на тлі фонової тривоги, може трапитися подія, яка позбавляє нас відчуття опори. Саме в цьому випадку потрібна кризова підтримка. 

Кризова підтримка найперше – про повернення внутрішньої рівноваги.

Це короткострокова психологічна допомога людині, яка переживає гостру стресову подію або її наслідки. Її головна мета - стабілізувати стан, зменшити інтенсивність емоцій і допомогти людині знову відчути опору, – пояснює Яна Горбунова. 

Тож важливо розуміти: у випадку екстреної ситуації, форс-мажору чи новин, від яких земля йде з-під ніг, можна і треба звертатися по допомогу. Йдеться не про “глибоку терапію”, а про підтримку, яка вимикає режим “виживання” і допомагає психіці прожити непрості травмуючі події.

Фото: ДСНС/Telegram

Терапія чи кризова підтримка 

Кризова підтримка – це зовсім інший рівень роботи, ніж регулярна терапія з психологом/-инею. Яна Горбунова допомогла нам розмежувати поняття.

Терапія – це довготривалий процес, спрямований на глибокі зміни особистості й вивчення внутрішніх конфліктів. Часто разом з фахівцем або фахівчинею людина аналізує дитинство, власні переконання, несвідомі процеси психіки, життєві сценарії. 

Натомість кризова підтримка працює з питанням: “Як допомогти людині пережити цей момент?”. Вона короткотривала, зосереджена на стабілізації людини та поверненні її до реальності. 

Головне завдання кризової підтримки – полегшення стану людини тут і зараз, в моменті.

Цей формат роботи не має на меті змінити глибинні установки людини. 

Коли довкола війна: що таке стресова подія для українців

Загально стресова подія – це ситуація, яка різко порушує відчуття безпеки або контролю над життям. Часто людина перебуває у стані невідомості – коли не знаєш, чого очікувати далі.

Стресова подія виникає внаслідок загрози для життя, втрати, насильства, різкої зміни життєвих умов чи сильної невизначеності. Усе це українці переживають вже не перший рік.

Тисячі людей живуть у стані хронічного стресу. Система виживання працює довго – іноді роками.

“Зовні може здаватися, що люди “звикли”. Але з погляду психології це скоріше адаптація через виснаження ресурсів”, – пояснює психологиня.

Тому для українців стресова подія часто складається з двох рівнів:

1. Гострий стрес (обстріл, втрата, погані новини).
2. Накопичений стрес (невизначеність, розлука з близькими, фінансовий тиск, постійна тривога).

При цьому, варто додати: стрес визначається не лише подією, а і тим, як психіка її переживає. 

Фото: Unsplash

Що саме робить психолог під час кризової підтримки

Яна Горбунова пояснює: “Основне завдання фахівця/-чині – допомогти психіці повернути здатність регулювати себе та адаптуватися до змін”.

Психолог/-иня допомагають людині:

• зрозуміти, що з нею відбувається;
• нормалізувати реакції (“нормальна реакція на ненормальні обставини”);
• ділиться техніками стабілізації (дихання, заземлення, повернення уваги до тіла, структурування ситуації);
• допомагає знайти ресурси та підтримку, план дій на найближчий час. 

Таким чином, фахівець чи фахівчиня допомагають перейти від хаосу до керованості.

“Не знаю, що зі мною”: чи варто звертатися до фахівця

Часто ми відкладаємо похід до фахівця/-чині, переконуючи себе “ще трохи потерпіти”. Або помилково вважаємо, що звертатися варто лише тоді, коли є “серйозний діагноз”.

“У психології орієнтуються не на діагноз, а на рівень дистресу, тобто на рівень порушення адаптації до нових умов і змін”, – каже психологиня ГО “Дівчата”.

Придивись до таких дзвоників:

• емоції стали некерованими;
• важко спати;
• важко концентруватися;
• важко справлятися з повсякденними справами.

Цього вже достатньо, щоб звернутися по допомогу.

Не обов'язково точно розуміти свій стан. Достатньо визнати, що зараз дуже складно. 

Складно зрозуміти, які емоції переживаєш зараз? Зрозуміти та оцінити стан допоможуть психологічні тести від ГО “Дівчата”. 

Прожити травмуючий досвід

Психологи та психологині наголошують: дуже важливо не витісняти травмуючий досвід, а проживати й інтегрувати його.

Якщо цього не робити, стрес може переходити у тривожні розлади, депресію чи ПТСР (посттравматичний стресовий розлад). 

Коли відчуваєш, що тяжко – не терпи. Раннє звернення по допомогу дуже важливе. 

Воно значно знижує ризик закріплення травматичної реакції та серйозних наслідків для психіки. 

Фото: Unsplash

Ознаки, що людині потрібна кризова підтримка

Як зрозуміти, що знайомій чи близькій людині важко й вона переживає гостру стресову подію?

Фізично – людина може відчувати сильне напруження в тілі, тремтіння, проблеми зі сном або різку втому.

Емоційно – інтенсивний страх, тривогу, розгубленість або навпаки емоційне оніміння.

На рівні мислення – можуть виникати відчуття плутанини, труднощі з концентрацією, нав’язливі спогади про подію.

У поведінці – часто проявляється ізоляція, дратівливість або уникання всього, що нагадує про пережите.

“Якщо ці реакції сильні, не зменшуються з часом або заважають людині справлятися з повсякденним життям, варто звернутися по психологічну допомогу”, – додає експертка.

Як допомогти собі у перші хвилини шоку

Інколи ми опиняємося у ситуації, коли здається, допомогти не може ніхто. Тоді на поміч приходять техніки самодопомоги.

У період гострого стресу важливо повертати психіку до відчуття реальності і контролю.

Можуть допомогти прості дії:

1. Випити склянку води;
2. Виконати вправу на заземлення (назвати 5 речей, які бачимо; торкнутися 4 різних поверхонь; назвати 3 улюблені мелодії; згадати 2 запахи; 1 приємний смак);
3. Зробити кілька циклів дихання “свічка – квітка” (видихаємо, наче задмухуємо свічку і вдихаємо, наче нюхаємо квітку);
4. Відчути контакт із тілом: пройтися, прийняти теплий душ; відчути як стопи торкаються підлоги. 
5. Зв'язатися з близькою людиною.

У кризових ситуаціях надзвичайно важливо не залишатися наодинці, – каже Яна Горбунова.

Якщо тобі потрібна допомога, не відкладай. Звернися на безплатну гарячу лінію психологічної допомоги від ГО “Дівчата”. Отримати кризову допомогу можна у чат-боті або за номером телефона 0800 600 044.

Психологічна допомога та підготовка матеріалів для цієї статті здійснюються у партнерстві з організацією Help – Hilfe zur Selbsthilfe та за фінансування Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.