Як жити та витримувати: що відбувається з людьми під час війни та як собі допомогти

Повномасштабна війна змінює не лише побут, а й психіку людей. Постійний стрес, втрати, обстріли та напруга впливають на емоційний стан – херсонці дедалі частіше стикаються зі злістю, тривогою та виснаженням. Психологиня громадської організації “Десяте квітня” Юлія Свиридова пояснює, як розпізнати небезпечні сигнали, чому накопичується агресія та як повернути собі контроль.

Тіло сигналізує: коли варто звернутися по допомогу

Психоемоційний стан напряму пов’язаний із фізичним. Втома, порушення сну, зміни в апетиті, а також проблеми з пам’яттю та концентрацією можуть свідчити, що організм більше не справляється самостійно. 

Як пояснює психологиня, у таких випадках важливо не ігнорувати зміни:

“Як тільки з’являються думки про те, чи все зі мною нормально, бо щось змінилося і це впливає на якість життя - варто звертатися до спеціаліста”, - говорить Юлія Свиридова. 

Йдеться не обов’язково про медикаментозне лікування - консультація потрібна насамперед для розуміння свого стану. Особливо це важливо, коли тривога виходить за межі природної реакції і починає обмежувати життя: людина уникає звичних дій, ізолюється або, навпаки, перевантажує себе роботою.

Підтримайте роботу редакції, долучайтесь до Спільноти, щоб ми надалі могли розвінчувати фейки окупантів.

Повернути контроль: як впоратися з тривогою та виснаженням

У моменти сильних емоцій - тривоги, паніки чи виснаження - ключовим стає повернення до тіла. Це допомагає відновити відчуття контролю, яке втрачається під час стресу.

Найпростіший інструмент - дихання.

“Через дихання і тіло ми повертаємо контроль собі, починаємо свідомо керувати своїм станом” - зазначає психологиня.

Працюють також базові техніки заземлення: фокус на предметах довкола, звуках, дотиках. Це може бути навіть відчуття поверхні під ногами чи стискання та розтискання рук. Допомагають і прості фізичні дії - вода, душ, повільне пиття, масаж або контакт із тілом.

Ці практики не вирішують проблему повністю, але дають можливість стабілізуватися в моменті.

Злість як наслідок болю: чому ми зриваємося одне на одному

Агресія, яка все частіше проявляється, зокрема у соцмережах, не виникає з нуля. Вона є наслідком накопиченого стресу та травматичного досвіду.

“У людей дуже багато чого болить, але вони не можуть або не дозволяють собі цим ділитися”, - зазначає Юлія Свиридова. 

Коли цей біль не проживається, будь-який тригер - допис, коментар чи ситуація - може сприйматися як загроза. Тоді злість стає способом захисту.

Конфлікти і межі: як реагувати на агресію

У ситуаціях, коли агресія спрямована на вас, важливо спершу зрозуміти власну реакцію. Бажання доводити свою правоту чи вступати в конфлікт може бути пов’язане з внутрішніми переживаннями.

“Якщо мене це тригерить - значить, там є щось моє. І важливо помітити, від якої емоції я так включаюся”, - говорить психологиня. 

Один із варіантів - не вступати в конфлікт узагалі. Інший - чітко позначити межі: пояснити, що така форма спілкування неприйнятна.

Як підкреслює психологиня, відповідь агресією лише посилює конфлікт. Натомість усвідомлення, що за нападом стоїть чужий біль, допомагає не втягуватися.

У реальності війни складно залишатися стабільним. Але навіть у цих умовах важливо помічати свій стан, визнавати біль - і не залишатися з ним наодинці. Саме з цього починається відновлення контролю над власним життям.