“450 грамів крові рятують життя”. Історії донорів із фронтового Херсона
-v1-original.webp)
Херсон щодня перебуває під обстрілами військ РФ - тут майже не буває днів без поранених. У таких умовах донорство крові - це не про героїзм, а про необхідність: кров потрібна постійно — для операцій, для поранених і для тих, кого ще можна врятувати.
З міркувань безпеки ми не показуємо, де саме здають кров. Але важливо інше: ця система працює - завдяки людям, які регулярно приходять і стають донорами.
Ми поспілкувалися з донорами з Херсона, які роками здають кров. Журналістка “Вгору” також пройшла цей шлях, щоб показати, як це відбувається під час війни.
Від першої донації на фронт - до системної допомоги сьогодні
Андрій Кований, начальник відділу комунікації Головного управління Національної поліції в Херсонській області, вперше здав кров у жовтні 2014 року, під час антитерористичної операції на сході України.
Відтоді донорство стало для нього регулярною практикою: за понад десять років - більше двох десятків донацій. Він здавав не лише цільну кров, а й плазму та тромбоцити для онкохворих. Каже, найчастіше здає саме кров - це швидше, і робити це можна раз на кілька місяців.
Начальник відділу комунікації Головного управління Національної поліції в Херсонській області Андрій Кований. Фото Олени Гнітецької / ”Вгору”
Сьогодні, за його словами, донорство критично важливе по всій країні - але в прифронтових містах, таких як Херсон, ця потреба відчувається особливо гостро. Через постійні обстріли та велику кількість поранених кров потрібна практично щодня - як для військових, так і для цивільних.
“Якщо подивитися на щоденні зведення - майже щодня є поранені . Тому для Херсона кров - це в прямому сенсі те, що рятує життя. Одна донація реально може врятувати людину”.
Процес здачі крові. Фото Андрія Кованого
Кований каже, що найчастіше людей зупиняють страхи - перед болем або можливим погіршенням самопочуття. Втім, на практиці процедура коротка і контрольована: забір крові триває кілька хвилин, а серйозні реакції трапляються вкрай рідко.
З власного досвіду він додає: регулярні донори зазвичай добре переносять процедуру, а сама донація для багатьох стає ще й способом базово контролювати стан здоров’я, адже перед нею обов’язково проводять обстеження.
У лютому цього року він уже в 24-те здав кров і продовжує закликати інших долучатися - хоча б кілька разів на рік.
Подобається матеріал? Долучайтесь до Спільноти та допомагайте нам більше розповідати історії людей, які живуть і працюють у прифронтовій Херсонщині.
Від особистого рішення стати донором - до прикладу для громади
Очільник Дар’ївської сільської військової адміністрації Анатолій Дідур має близько 40 донацій.
Каже, до цього про донорство особливо не замислювався - поки не побачив, наскільки гострою є потреба.
“Побачив, що терміново не вистачає крові. Поспілкувався з працівниками центру - і зрозумів, що це реальна проблема. Тоді й вирішив для себе здавати”.
Здача крові під час війни у Херсоні. Фото Анатолія Дідура
З початком повномасштабної війни це рішення стало ще більш усвідомленим.
“Я не пам’ятаю дня, щоб у нас не було поранених чи загиблих. І кожна операція - це кров. Її постійно не вистачає”.
Водночас він підкреслює: донорство - це не лише особисте рішення, а й приклад для інших. У громаді люди часто домовляються і їдуть здавати кров разом - організовано, цілими групами.
Каже, навіть ті, хто спочатку боїться, з часом наважуються. Згадує, як під час однієї з поїздок донорка з невеликою вагою ледь не знепритомніла під час донації, але все ж наполягла завершити її.
За його словами, процедура відбувається у безпечних умовах і не потребує складної підготовки - достатньо базових обмежень і відповідального ставлення до свого здоров’я.
Для себе він це рішення вже пояснив просто: у час війни змінюються цінності.
“Кожен має розуміти: ці 450 мілілітрів крові можуть врятувати життя. А сьогодні найцінніше - це життя і здоров’я людей”.
Чому жителі Херсона стають донорами і здають кров регулярно
У фронтовому Херсоні донорство крові дедалі частіше стає не лише особистим рішенням, а спільною справою. Кров здають цілими колективами - організовано, групами.
Регулярно до центру крові приходять працівники різних установ: самі співробітники служби крові, Херсонського водоканалу, поліції Херсонської області, 34-го Херсонського полку Національної гвардії України, обласного онкологічного диспансера, ДСНС та інших служб і організацій.
Та навіть цього недостатньо. База донорів у місті постійно зменшується: люди виїжджають, хтось втрачає можливість здавати кров для поранених у Херсоні через погіршення здоров’я на фоні постійного стресу. Найболючіше - це коли втрачають самих донорів, адже їхній внесок у порятунок життів неможливо замінити.
Відомо вже про кілька таких випадків. Один із них - загибель Почесного донора України Дмитра Гусевика. Він загинув 30 січня 2026 року внаслідок російського обстрілу Херсона. Дмитро народився у Херсоні, з 2013 року працював в Експертній службі МВС, обіймав посаду завідувача сектору комп’ютерно-технічних та телекомунікаційних досліджень. За життя він встиг врятувати десятки людей - і його донорська кров продовжує жити в інших.
Почесний донор України Дмитро Гусевик. Фото Херсонського обласного центру служби крові
Менеджер по зв'язках з громадськістю КНП "Херсонський обласний центр служби крові" ХОР Наталія Бабій говорить: донори у прифронтових містах - це окрема категорія людей, яку не можна порівнювати з тими, хто здає кров у більш безпечних регіонах.
“Це люди, які не лише віддають свою кров для порятунку інших, а й самі живуть під постійною загрозою. Херсонські донори - це окремий донорський форпост”, - каже вона.
За її словами, втрата таких людей - це не просто статистика.
“Почесний донор - це людина, яка роками регулярно і безоплатно здає кров, дотримується всіх правил і несе відповідальність за кожну донацію. Втрата такої людини для служби крові - це величезна втрата”.
Посвідчення донора крові та (або) її компонентів Андрія Кованого. Фото Олени Гнітецької / ”Вгору”
Перший досвід донорства журналістки “Вгору: поради для тих, хто вагається
Щоб розповісти, як стати донором крові, журналістка “Вгору” Олена Гнітецька вирішила пройти цю процедуру та поділитися своїм досвідом. Можливо, це допоможе тим, хто ще сумнівається.
Підготовка виявилася не складною, хоча потребувала уваги: кілька харчових обмежень і обов’язковий сон. Найважче - виспатися, адже кров здають зранку, ще й попереду робочий день. Перед процедурою - солодкий чай і печиво, навіть якщо не дуже хочеться. Це важливо і для самопочуття, і для якості крові.
Солодкий чай та печиво перед донацією. Фото Херсонського обласного центру служби крові
Приємно здивувало, що підтримують не лише медики, а й інші донори. Люди поруч спокійно пояснюють: це не боляче і не страшно. Сама процедура триває лише 5–7 хвилин. Перед цим - перевірки, аналізи, інструктаж. Усе чітко організовано та безпечно. Після було лише легке запаморочення, але без серйозного погіршення самопочуття. Проте медики зазначають , що це - індивідуальна реакція, у більшості донорів її не буває, і сама донація проходить без ускладнень.
Процес здачі крові. Фото Олени Гнітецької
Бути донором можуть здорові люди від 18 до 60 років. Кров треба здавати відпочилим і здоровим, без алкоголю кілька днів до процедури, і не палити щоннайменше за 2 години до та після.
У день здавання крові рекомендується з’їсти легкий сніданок - солодкий чай, хліб або печиво, і не забути випити трохи води або соку. Також важливо продовжувати пити більше рідини протягом дня і наступних днів.
За 2–3 дні до здавання плазми можна їсти відварну курку, яловичину або нежирну рибу, овочі, гречку, рис, білий хліб, фрукти, ягоди, варення, мед, соки чи компот. А ось буряка, банана, авокадо та чорницю варто уникати за день-два перед процедурою. У день донації краще не вживати гостру, жирну їжу та молочні продукти, замість цього - овочі, фрукти та хліб грубого помело.
Перед процедурою не приймайте ліки без консультації трансфузіолога, і не вживайте аспірин щонайменше за 5 днів до здачі.
Питання можна ставити і через офіційні соцмережі Херсонського обласного центру служби крові.
Графік роботи центру: понеділок – субота 8:00 – 13:00, неділя - вихідний.
Телефон для довідок: +38 099 259 7572
