Зимове житло – на снігу і зі снігу

Житло зі снігу? А як нічого іншого під рукою немає, то для будівництва житла згодиться й він. Усього кілька правил - і хатка зі снігу не дасть замерзнути й надійно захистить від крижаного вітру. Мистецтвом снігового будівництва досконало володіють канадські ескімоси, котрі живуть у надзвичайно екстремальних умовах.

Про те, що ескімоси живуть в іглу, більшість із нас чули ще в школі. Це куполоподібний будиночок зі снігової цегли, назва якого перекладається з ескімоської мови просто – «зимове житло». Ескімоси будують їх саме взимку, щоправда, у краях, де вони живуть, ця пора триває більшу частину року.

Багато хто вважає, що іглу будують зі снігу та льоду. Це не так, адже у розпорядженні північних будівельників лише сніг. При цьому сніг підходить далеко не будь-який - ескімоси добре розрізняють різні його види й безпомилково вибирають найкращий. Беруть тільки сніг, на якому залишається чіткий відбиток ноги. Іглу будується зі снігової цегли-блоків, які не ліпляться, а нарізаються «сніговим ножем». Через те, що сніговий будиночок круглий у плані й має куполоподібну форму, то ясно, що блоки повинні мати особливу форму. Зводять іглу по спіралі, починаючи з невеликих, але широких блоків. Кожен елемент спирається на блоки нижнього ряду у трьох точках.

Шви між блоками ескімоси закладають снігом, тому стіни іглу виглядають монолітними і не продуваються. Підлога «зимового житла» розташована нижче за рівень снігу – це важлива умова для збереження всередині тепла. Вхід роблять у вигляді тунелю, що починається у підлозі. Якщо рівень снігу невеликий, то вхідний коридор, як і стіни, складають із блоків снігу.

Будувати іглу ескімосів навчають у дитинстві, тому дорослі жителі півночі Канади володіють цим досконалим мистецтвом. Зазвичай будівництво житла, розрахованого на 2-3 особи, займає не більше ніж годину. Дотримуються під час будівництва і певні стандарти, вироблені за століття.

Для однієї людини будують іглу діаметром 2,7 метра, на двох близько 3 метрів, на трьох – 3,4 метри. Розмір іглу враховує не лише простір для життя. Діаметр важливий з точки зору збереження тепла та циркуляції повітря. Уміння зводити іглу життєво важливе для людей, які живуть на безкраїх снігових просторах. У разі раптового снігової заметілі ескімос може зробити собі укриття скрізь, де його застане негода. Для умов Крайньої Півночі іглу підходять набагато більше, ніж намети й навіть утеплені юрти. Тому багато дослідників Півночі перейняли у корінних народів їхнє мистецтво. Канадський дослідник Вільяльмур Стефанссон в 1914 видав книгу «Великий санний шлях», в якій розповів і про будівництво іглу. Мандрівник описував цілі селища з великих та малих будівель, з’єднаних між собою переходами.

«У головному житлі могли легко розміститися на ніч двадцять людей. Ця частина снігового будинку переходила у високий портал на кшталт холу, де люди зчищали із себе сніг. До головного житла примикала простора світла прибудова, де оселилися дві родини. Жиру в нас було вдосталь і тому горіло 7–8 ламп за раз, через що в цих стінах з білих снігових брил стало так тепло, що люди могли ходити напівголими на повну втіху». Підлоги іглу ескімоси встеляють шкурами, інколи ж прикрашають ними й стіни. Освітлення та обігрів забезпечують миски з запаленим жиром. Усі, хто бував у іглу, з подивом відзначають, що всередині комфортно. Тепло від плошок та дихання людей розтоплює сніг на поверхні стін та вона покривається льодом. Завдяки йому в іглу зберігається сухий мікроклімат. Чим сильніший зовні мороз – тим дужче можна нагрівати повітря усередині.

За матеріалами інтернет