Жителі Інженерного на Херсонщині самотужки гасять пожежі та вивозять поранених

У селищі Інженерне на Херсонщині майже місяць відсутнє електро- та водопостачання. Екстрені служби не виїжджають у населений пункт, тож місцевим жителям доводиться самостійно евакуйовувати поранених, гасити пожежі та фіксувати загибель односельців.

Про це в коментарі “Вгору” повідомила місцева мешканка, медикиня Лариса Якубенко.

За її словами, для відновлення електропостачання необхідно ремонтувати трансформатори із залученням спецтехніки. Однак, через безпекову ситуацію ремонтні служби відмовляються виконувати роботи.

“Коли  у нас ще було світло на великій підстанції, хлопці (ред. місцеві мешканці) самотужки ходили по посадках, ремонтували лінії, піднімали стовпи. Староста їх вивозив, і вони знаходили пориви”, — додала вона.

Через відсутність електрики воду зі свердловини подають двічі на тиждень за допомогою генератора. Лариса Якубенко припускає, що через дефіцит пального подачу можуть скоротити до одного разу на тиждень. 

На початку травня міська влада передала Інженерному бутильовану воду, однак вистачило не всім. Її вирішили віддати родинам мешканців п’ятиповерхового будинку, яким після пожежі перекрили воду. 

“Мають привезти ще 540 бутилок води на три селища. Я порахувала — це три тонни, дуже мало. Ну на скільки цієї води вистачить?”, — каже жінка.

Місцеві комунальники виїхали із селища через обстріли, проте продовжують приїжджати на роботу. Зокрема, вони забезпечують подачу води та ліквідовують сміття.

“На велосипедах, своїм ходом на роботу приїжджають. «Парки Херсона» у нас вивозили сміття, але, мабуть, два тижні вже не приїжджають. Люди живуть, сміття накопичується. Сьогодні два контейнери палини самотужки просто неба”, —  поділилася Лариса.

Вона розповіла, що “швидка допомога”, поліція та пожежна служба також не приїжджають. На звернення жителів Інженерного вони відповідають, “що їм заборонено виїжджати до селища”. Правоохоронці просять людей самостійно фотографувати загиблих та надсилати їм світлини для підтвердження смерті.

Поранених і хворих людей доправляють до медичних закладів місцеві мешканці та волонтери. Якубенко розповіла про випадок із 42-річним чоловіком. Він переніс інсульт та потребував допомоги, проте “швидка” та поліція не могли його евакуювати:

“Наступного дня перетелефонував старший лікар «швидкої» і запитав чи прийняли мій виклик. Я відповіла, що так. Він запитав, чи приїхала поліція — я сказала, що ні. Чесно повідомила, що мені відповіли: заборонено їхати. Тоді він сказав: «Тягніть як можете». Я пояснила, що вдома ставила чоловікові крапельницю. Він відповів: «ви все правильно зробили»”.

Пожежі місцевим жителям також доводиться ліквідовувати самостійно. Нещодавно через атаку російських військ загорівся один із будинків. Щоб загасити вогонь, люди носили воду у пляшках. Лариса Якименко каже, що також були випадки, коли не вдавалось стримати вогонь і будівлю залишали догорати.

“Запальничка, яку вони кидають, беззвучна (ред. йдеться про дронові атаки російських військ). Полум'я моментально, і  все, ти просто не можеш зайти в квартиру, нічого зробити”, — пояснила вона.

В Інженерному працює один магазин. Раз на тиждень староста привозить гуманітарний хліб. Продукти також можна придбати у місцевого волонтера. 

До селища пенсії та посилки доставляє “Укрпошта”. За словами Лариси Якубенко, працівники підприємства потрапляли під обстріли та були поранені.

Медикиня додала, що раніше до селища привозили гуманітарну допомогу міжнародні організації, зокрема World Central Kitchen. Вони привезли ємності для зберігання близько 2 тонн води. Проте, після атак на їх транспорт припинили виїзди до Інженерного. 

Мобільний зв’язок тут, як зазначає Лариса, нестабільний. У місцях, де вдається отримати сигнал, перебувати небезпечно, тож людям доводиться ризикувати. Інтернетом від провайдеру з Херсона можуть скористатися лише ті, хто має генератори. У разі пошкоджень жителі самі ремонтують мережу. 

Лариса Якубенко каже, що мешканці повідомляють про ситуацію міській владі, однак їх звернення та листи переадресовують старості. 

“Він доніс цю проблему (ред. староста селища). Але що сам зможе зробити? У нас немає такої техніки. Він не сяде за кермо трактора і не притягне трансформатор. Не його компетенція. Це високовольтна лінія — тут працівники потрібні, служби, дозволи на роботу”, — зауважила вона.

• Наразі, за даними Лариси Якубенко, в селищі проживають приблизно 90 людей.