За крок до «безвізу»: одна з країн ЄС може відкласти рішення під час «тріалогу» – експерт

Коли українці зможуть подорожувати до Європи без віз, вирішуватимуть сьогодні, 28 лютого, у форматі переговорів між Європейським парламентом, Радою Євросоюзу та Єврокомісією. «Тріалог» щодо безвізового режиму для Грузії тривав лише один день. 27 лютого для грузинів остаточно затвердили «безвіз», і вже наприкінці березня він може запрацювати на кордонах. Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер під час візиту в Україну в лютому заявив, що безвізовий режим для українців може запрацювати ще до настання літа. Чи варто покладатися на оптимістичні прогнози і що може завадити Україні отримати «безвіз»?

Так званий «тріалог» між Європарламентом, Радою ЄС та Єврокомісією – це переговори про надання безвізового режиму Україні. Після них має бути ухвалене рішення Європарламентом та Радою ЄС, і тоді вже за кілька місяців безвізовий режим набуде чинності.

Засідання в рамках «тріалогу» відбувається в закритому режимі і має консультативний характер. Ці переговори покликані погодити всі можливі питання чи сумніви, й українські аналітики не чекають появи нових вимог для України з боку ЄС.

Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко вважає, що це суто формальна стадія. Україна виконала всі вимоги для отримання безвізового режиму, тож якихось перешкод вже не має виникати, тим більше додаткових вимог, вважає він.

«Кожен громадянин, який має біометричний паспорт, матиме можливість 90 днів впродовж 180 днів перебувати в Шенгенській зоні», – пояснює екс-міністр закордонних справ.

Що може стати на заваді впровадженню в Україні безвізового режиму?

Але є кілька моментів, акцентує депутат від «Самопомочі» Олена Сотник, яка входить у комітет з питань євроінтеграції. По-перше, досі не вирішене питання остаточної ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС. Нідерланди наразі є єдиною країною в ЄС, що ще не здійснила ратифікації цієї угоди. (У ЄС уже не раз наголошували, що Угода про асоціацію і безвізовий режим ніяк не пов’язані – ред.)

Всупереч результатам консультативного референдуму в Нідерландах, у парламенті проголосували за ратифікацію угоди з Україною. Втім, наголошує Олена Сотник, ця процедура не завершена. Остаточне рішення за палатою сенату в Нідерландах. За попередніми прогнозами, рішення має бути позитивним, каже депутат. Це одне голосування і є кроком на шляху до завершення ратифікації.

Не менш важливою проблемою депутат називає політичну ситуацію в деяких країнах-лідерах Європи, яка може призвести до технічного затягування процедури із «безвізом».

В цьому році мають відбутись виборчі перегони у Франції та Німеччині, і, як зазначає Олена Сотник, проросійськи налаштовані партії поширюють свій вплив у цих країнах. Російська пропаганда активно розповсюджується в медіа цих країн і позначається на риториці деяких політиків, також в негативному для України контексті висвітлюється конфлікт та військові дії на Донбасі.

«Росія вкладає мільярди доларів в інформаційну кампанію для дискредитації України. Звичайно, дуже серйозно цьому підіграють самі українські політики, але Росія розгойдує ситуацію, формує негативний інформаційний ореол навколо України. Для них питання успішності України – це фактично питання виживання або невиживання імперської ідеології, і вони будуть кидати на це всі свої зусилля. Європейська політика дуже серйозно дестабілізується через агентів впливу Росії», – наголошує Олена Сотник.

Українці є третіми в світі за кількістю отримання шенгенських віз – експерт

У разі, коли «тріалог» відбудеться в один день, це означатиме позитивний результат для України, але не варто виключати й непередбачуваних сценаріїв, вважає директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко.

«За оптимістичним сценарієм – у травні ми отримаємо «безвіз». За песимістичним – можуть бути затримки. Вони можуть статися, якщо одна з країн, наприклад, Франція, забажає відкласти своє остаточне рішення на період після своїх виборів. Це вже було. Минулого року відбувся цей процес, завдяки якому ми тільки виходимо на стадію «тріалогу», тоді як її можна було пройти ще минулого року», – пояснює аналітик.

Візовий режим коштує українцям близько 60 мільйонів євро тільки прямих витрат, зазначає Олександр Сушко, – це лише консульські збори та послуги візових центрів. Також він зауважує, що українці є третіми в світі за кількістю отримання шенгенських віз, після росіян та китайців.

Корупція може припинити дію «безвізу» так само, як і нелегальна міграція

Процес візової лібералізації для України стримувало запровадження безпекового механізму ЄС – можливості припинення дії безвізового режиму Євросоюзу із третіми країнами.

Механізм припинення «безвізу» дозволятиме припиняти на дев’ять місяців вільні пересування Шенгенським простором іноземним громадянам у разі стрімкого зростання нелегальної міграції чи інших зловживань «безвізом» тією чи іншою третьою державою з-поміж близько 60 країн, із якими ЄС має безвізовий режим.

Аналітики пояснюють, що завдяки цьому механізму ЄС зможе й надалі контролювати дієвість запроваджених реформ, які були вимогами для отримання «безвізу». Критерієм для зупинення безвізового режиму для України може стати й антикорупційний індикатор.