Від гвинта. Народний рух Савченко

Свою заяву Савченко зробила рівно за 6 місяців після звільнення з російської в'язниці.

Після повернення в Україну вона наголошувала, що відводить собі півроку, щоб або закріпитися в політиці, або піти геть.

Попри масову критику, що за цей час лунала в її бік, нерозуміння та власні помилки – Савченко таки вирішила, що їй треба продовжувати політичну кар'єру.

Яким буде цей шлях Савченко як самостійного політика, розбиралася "Українська правда".

Політична одиночка

Те, що Савченко планує окремий політичний шлях, стало зрозуміло на третій день після її звільнення, коли на своїй першій прес-конференції вона оголосила про готовність стати президентом.

За півроку Савченко не знайшла собі однодумців серед ключових гравців у політикумі чи колег у ВР, щоб із кимось творити власний проект.

Одні її називали "троянським конем", критикували за заяви, що лунають в унісон російській позиції та суперечать національним інтересам. Інші закликали не звертати увагу на її заяви, мовляв після полону їй потрібен час, щоб адаптуватися до реалій.

 

 За півроку Савченко не знайшла соратників у парламенті

Ніхто з колег по Раді, навіть з фракції "Батьківщина", не підтримав екс-полонянку своєю присутністю під Адміністрацією президента, куди Савченко прийшла разом з родичами українських військовополонених вимагати прискорення звільнення в'язнів.

Неодноразово з вуст її однофракційників звучало, що Савченко діє самостійно й не погоджує свої заяви з ними.

Проте врешті політичну платформу для самостійної політичної кар'єри Савченко знайшла.

25 листопада в ефірі "Шустер Live" вона оголосила про те, що "не потрібно створювати нового – потрібно згадати старе забуте".

Цим забутим виявився бренд "Народного руху України".

"Я буду вести "Рух" як партію, яка забута, і яку не зрозуміли (...) Цю партію потім я візьму і заведу в Раду", – претензійно проголосила Савченко.

"Я не буду входити в партію. Я стаю незалежним політиком. Я відкриваю свій фонд";

"Я вибираю – вести "Рух" разом з вами. Тільки не той "Рух", який створює Саакашвілі – нових ідей, не той "Рух", який зараз представляють Кривенко і Кишкар (обидва є членами партії "Народний Рух України" – УП) у Верховній Раді";

"Народний Рух України" – це партія. Але, крім партії, це ще й громадська організація. Ось я за цю громадську організацію";

"Рух" без руху

Щоб розібратися з логікою заяв Савченко, "Українська правда" звернулася до голови НРУ Василя Куйбіди.

Перед розмовою з лідером партії, УП розпитала двох рядових членів "Руху".

Ті відповіли, що для них слова Савченко були несподіваними, бо жодних рішень в партії щодо Савченко не приймалося, і не зовсім зрозуміло, яке відношення вона має до НРУ.

Сам Куйбіда теж запевнив, що з ним свої заяви Савченко не погоджувала. Водночас він доволі спокійно відреагував на "привласнення" нею бренду НРУ.

"Мені про це не було відомо, але мені це не було дивним, бо рейтинги політичних проектів падають – і з'являється потреба в ідеологічній партії. Думаю, що НРУ – це єдина ідеологічна партія, яка відповідає сьогоднішнім потребам. Відтак можна було спрогнозувати, що частина політиків звернуть на неї свої погляди", – додав Куйбіда, партію якого вже багато років соціологи навіть не вносять в соціологічні опитування.

Востаннє НРУ як самостійна одиниця брала участь у парламентських виборах в 1998-му році, зайнявши друге після Компартії місце – 9,4%.

Далі НРУ зливалася з іншими партіями у блоки – спочатку з Віктором Ющенком в "Нашу Україну", потім з Юлією Тимошенко в її іменний блок. Зрештою, НРУ як парламентська сила взагалі загубилася на політичній арені.

До нівелювання бренду НРУ доклався і її колишній голова Борис Тарасюк, який після проходження до парламенту на виборах-2012 у блоці з Юлії Тимошенко, влітку-2013 вступив з частиною рухівців у "Батьківщину".

Проте основна частина обласних та районних осередків та рядового членства НРУ залишилися вірними партії зі славною історією, хоча й "нафталіновою" репутацією.

Відзначення 27-річчя "Народного руху України

nru.org.ua

 Останнє десятиліття НРУ зайняла нішу партії політичних пенсіонерів-романтиків, навіть пропри те, що вона має розгалужену мережу "молодіжки". Адже частіше амбітні молоді політики покидали "Рух" в пошуках рейтингових політичних платформ.

Проте є й винятки – у квітні 2016-го до НРУ вступили нардепи Павло Кишкар та Віктор Кривенко, яких 31-го серпня 2015 року виключили з фракції "Самопоміч" за голосування щодо змін до Конституції у питаннях децентралізації.

Попри відсутність впливу у великій політиці, НРУ вдалося зберегти свої партійні ресурси, які формувалися ще на початку 90-х. А це, за словами Куйбіди, – аж 3,5 тисячі осередків по всій Україні та 35 тисяч (!) членів партії.

Хоча на останніх місцевих виборах "Рух" спромігся завести в місцеві ради лише 270 депутатів (0,17% зі всіх депутатів місцевих рад), що вказує на низьку ефективність тисяч осередків.

Чи під силу комусь "оживити" одну з найстаріших партій в Україні й дати нове дихання "Рухові", який давно вже слабо рухається?

"Я буду підтримувати всіх молодих політиків, які сповідують національно-демократичні цінності. Якщо вони є успішніші, ніж моє покоління і я в тому числі, то я буду тільки радий, якщо з'явився той, хто зробить більше, ніж зробив я і всі разом", – каже Куйбіда.

"Вона мені подзвонила і сказала, що хоче зустрітися"

За деякий час Куйбіда врешті зізнався, що Надія Савченко таки приходила в офіс НРУ "порозмовляти".

"Кілька тижнів тому вона мені подзвонила й сказала, що хоче зустрітися. Ми зустрілися, порозмовляли. Потім вона захотіла зустрітися з політрадою, ми її запросили. Яка була ціль її візиту? Ну, мені було не зовсім доречно запитувати: "Чого ти прийшла?" Будь ласка, у нас двері відкриті. Тим паче, вона народний депутат України", – додає голова НРУ.

Хоча ані на сайті НРУ, ані на facebook-сторінці Савченко не згадано про її візит на політраду "Руху".

На уточнення, чи не насторожують звинувачення в бік Савченко, що вона рука Кремля чи то Віктора Медведчука, Куйбіда додав: "Я не знаю, чия вона рука, я хочу вірити, що вона самостійний політик".

За його словами, не всі члени політради (яких тринадцять) були одразу позитивно налаштовані до Савченко. Проте після півторагодинної розмови думка дещо змінилася.

Судячи з фото, опублікованому на facebook-сторінці Савченко, з лідером НРУ вона зустрічалася ще й на семінарі в Києві 16-го листопада.

Водночас, за словами голови НРУ, про жодні домовленості або спільні дії на політраді не йшлося.

"Вона точно не говорила, що хоче бути головою НРУ, вона навіть уточнила, що не має такого наміру. Вона сказала, що прочитала нашу програму, що їй багато що в ній імпонує, зокрема, що "Рух" намагається згуртувати український народ на основі національних інтересів", – уточнює Куйбіда.

 

 Водночас, сама Савченко уже анонсувала турне по Україні під прапорами НРУ.

"Я їду в закордонне відрядження. За цей час я й мої побратими збираємо однодумців (...) Далі я буду їхати по Україні й виходити до людей скрізь, де будуть прапори Народного РУХу України! Робота почалась! Боротьба триває!", – написала на своїй сторінці у facebоok Савченко.

Куйбіда натомість про "прапори НРУ" нічого не знає.

"Сумнівно, що на її акціях будуть прапори (НРУ – УП). Бо вони є там, де ми офіційно беремо участь. Якби вона стала членом нашої партії, тоді ми б узгоджували з нею (участь активу партії в заходах Савченко – УП)", – намагається пояснити Куйбіда відокремленість від Савченко.

Проте попри нібито відсутність домовленостей про спільні дії, голова "Руху" в коментарі жодного разу не натякнув на неприпустимість використання бренду НРУ з боку Савченко.

То ж, очевидно, що певна домовленість між Куйбідою та Савченко таки була.

Про неї голова НРУ не хоче говорити. Імовірно тому, що не всі 35 тисяч членів партії симпатизують цьому політику з суперечливими і провокаційними заявами, які дехто сприймає як "гру на руку Кремлю".

Крім того, якщо Савченко стане членом партії, то за всі її наступні заяви доведеться нести політичну відповідальність саме "Рухові".

То ж домовленість могла полягати в тому, що Савченко таки може використовувати бренд НРУ. Але не партії – а однойменної громадської організації, яку теж, до речі, очолює Куйбіда.

"Спочатку "Рух" – це була громадська організація, яка перетворилася в партію. Потім паралельно з партією була відновлена громадська організація, і вони діють дві паралельно. Дуже багато членів партії є членами ГО, але не всі члени ГО є членами партій. Ми відновлювали ГО, щоб забезпечити більш широку платформу для НРУ, яка має допомагати партії, і в жодному випадку – протистояти", – пояснює Куйбіда.

За його словами, якщо члени партії повинні дотримуватися певної партійної дисципліни, їхні заяви не мають суперечити програмі НРУ (інакше людина буде виключена з партії), – то члени громадської організації "не мають такого послуху".

"В громадській організації таке поняття, як "дисципліна", фактично відсутнє", – додає Куйбіда.

Відтак, для співпраці з непередбачуваною Савченко є оптимальною саме така форма співпраці. Адже не всі її погляди поділяють в НРУ. Але за умови її юридичного відмежування від партії – відповідальності за це партія нести не буде.

"Якщо ми сказали, що бойовики це терористи, з якими ми не можемо вести переговори, хіба що через приціл автомата – то на цьому крапка. Ніхто з членів партії не може казати інакше, – відповідає голова НРУ щодо позиції Савченко про можливі прямі переговори з ватажками бойовиків. – Якщо вона є одна з нас, є членом нашої партії, то має погоджувати такі заяви з нами.

 

 Але якщо вона не одна з нас, а просто прочитала про Чорновола й нашу програму, і їй вона сподобалась – то може говорити будь-що, не погоджуючи".

Куйбіда підтвердив припущення, що Савченко, не будучи членом НРУ, може очолити список партії до Верховної Ради.

"Не обов'язково бути членом партії чи її головою, щоб очолити список. З'їзд має проголосувати за перший номер списку. Якщо їй це вдасться зробити –побажаємо їй успіху", – резюмував Куйбіда, додавши, що на наступних парламентських виборах НРУ має намір брати участь як самостійна одиниця.

Тобто вперше за майже двадцять років "Рух" має претензію самостійно перемагати на парламентських виборах, виїхавши на рейтингу Савченко.

Водночас, питання рейтингу Савченко і її спроможність провести цілу партію в парламент наразі виглядає дуже розмитим.

У соцмережах і політичному середовищі її давно списали з "перспективних політиків", хоча ще в червні рівень довіри до Савченко був найвищим з-поміж інших претендентів – 35%.

Згідно із останніми оприлюдненими рейтингами, за Савченко як кандидата в президенти проголосувало б 1,7% виборців.

Наразі соціологи не включали до рейтингів партій потенційний самостійний політичний проект Савченко, щоб можна було в цифрах говорити про перспективи провести до ВР власну силу.