Мир в обмін на території: дипломат про те, чому США можуть зрадити Україну

Сполучені Штати продовжують шукати формулу миру для врегулювання війни, та передусім поступок очікують від України, про що пишуть і авторитетні медіа. Пропозиції Трампа, імовірно, дають росіянам перевагу без реальних гарантій безпеки для України.

Для світової спільноти це геополітика, але для українців, зокрема для мешканців Херсонщини, це питання життя, безпеки й майбутнього. Рішення, ухвалені за тисячу кілометрів, можуть залишити наслідки на роки вперед. 

Що насправді стоїть за сигналами зі США? Чому вони дедалі частіше діють синхроннно з Росією в міжнародних інституціях? І що станеться, якщо Америка перейде на бік зла? У розмові з “Вгору” пояснює дипломат, директор аналітичного центру “Центр оборонних стратегій” Олександр Хара.

Дипломат та директор аналітичного центру “Центр оборонних стратегій” Олександр Хара. Фото з особистого профілю у фейсбуці

“Дії США – це аматорство та невігластво”

Контекст: Спеціальний посланець президента Трампа Стів Вітков раніше натякав, що Україна повинна погодитися на значні територіальні поступки Росії. Зокрема, йшлося про визнання анексії Криму та контроль Росії над частинами Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Віцепрезидент США Джей Ді Венс 23 квітня заявив, що США очікують від України та Росії територіальних поступок для досягнення мирної угоди. Він додав: якщо сторони не погодяться на ці умови, США можуть вийти з переговорного процесу.​

Стівен Вітков та Джей ді Венс. Джерело: Суспільне та Getty Images

На думку Олександра Хари, що для Стіва Віткова, що для Джей Ді Венса Європа не має значення: 

“Це зміна поколінь, і Джозеф Байден був останнім, напевно, президентом Сполучених Штатів, який мав сентименти щодо Європи, бо дуже добре пам'ятає холодну війну, розумів, за що американці готові були знищити світ. Я маю на увазі ядерне стримування. Саме ця готовність і стримувала Радянський Союз, а згодом і Російську Федерацію від різних дурниць. Тому я сказав би, те, що вони кажуть і роблять – це аматорство та невігластво. Такі дії точно не призведуть до будь-якого миру”.

Дипломат вважає, що Сполучені Штати воліють перезавантажити свої відносини з Росією, як це було 2009 року після агресії проти Грузії. І вони хочуть зробити це безвідносно до України або Європи:

“Тобто незалежно від того, що відбудеться – мирне рішення, припинення вогню чи замороження – вони налаштовані діяти згідно зі своїми пріоритетами. Ми не можемо зупинити їх, просто запропонувавши продовжити дипломатичний процес і скасувати санкції лише після підписання мирної угоди”.

Саме тому, на думку Олександра Хари, США ігнорують і порушення енергетичних домовленостей з боку РФ. А на адресу України навпаки виникає критика та чиниться тиск, наприклад, через призупинення безпекової допомоги або обміну розвіданими, як це було в березні 2025 року впродовж пʼяти днів. 

Дипломат допускає, що найближчим часом Україна втратить американську підтримку, бо пропозиції США неприйнятні. Адже навіть якби довелося погодитися на втрату територій, це не дало б тривалого миру й не змусило б агресора дати Україні спокій:

“У кращому випадку США грають роль посередника, але насправді, судячи з цих вимог щодо України, вони фактично є союзниками Російської Федерації в політичному й дипломатичному плані”.

У цьому контексті Олександр Хара згадує дві резолюції: 

1. Резолюцію Ради Безпеки ООН до третьої річниці повномасштабного вторгнення, яка прямо називає Росію агресором і вимагає повного виведення її військ із території України. Цю резолюцію підтримали 93 країни, а проти проголосували 18 країн, включно зі США. Вони також представили альтернативний проєкт резолюції, в якій не називали Росію агресором та не посилалися на територіальну цілісність України. 

2. Резолюцію щодо співпраці ООН з Радою Європи, яку США не підтримали у березні 2025 року. Резолюція передбачала співпрацю структур ООН із Радою Європи для притягнення до відповідальності російських воєнних злочинців. Разом із США проти проголосували Росія, Північна Корея, Судан і Венесуела.

Фото: Getty Images

“Фактично Сполучені Штати сигналізують, що вони є союзниками Російської Федерації у питанні російсько-української війни”, – акцентує директор “Центру оборонних стратегій”.

Що може втратити Україна без лояльності США?

Олександр Хара наголошує на критичній необхідності американської зброї. За його словами, є позиції, де без них не обійтися, наприклад, протиракетні системи ППО, зокрема Patriot, певні типи авіабомб, які не виробляються в Європі. Ще один ключовий аспект – обмін розвідданими:

“Ми не мали можливості фіксувати запуски балістичних ракет із території Росії. Можна лише уявити, скільки життів та інфраструктури було втрачено за ті п’ять днів березня, коли ми не мали доступу до цієї інформації. І ми ризикуємо втратити його знову”.

Є також експортний контроль: це означає, що будь-яка країна, яка має зброю американського виробництва, не може передати її третій стороні без згоди США. Тобто навіть союзники, які частково озброєні американською технікою, повинні отримати дозвіл на передачу Україні.

США можуть спробувати тиснути дипломатично, однак їхній важіль впливу на Україну суттєво зменшився, вважає дипломат. Адже нинішня адміністрація не планує звертатися до Конгресу з проханням про фінансування для України. Якби США погодилися стабільно надавати Україні велику допомогу, наприклад, 50–60 мільярдів доларів щороку протягом тривалого періоду, це дало б Україні змогу ефективніше стримувати Росію. У такому разі, можливо, довелося б іти на певні неприємні компроміси, допускає Олександр Хара. 

На його думку, американці також можуть запровадити додаткові тарифи на імпорт з України, це вдарить по економіці, але не стане критичним, бо товарообіг зі Сполученими Штатами не настільки інтенсивний.

Можуть скасувати й санкції проти Російської Федерації, що дало б їй більше ресурсів для відновлення свого агресивного потенціалу. Але позитивна новина у тому, що європейці цього робити не збираються. А саме європейські санкції є найбільш болючими й дієвими для російської економіки. 

Чому США хочуть зблизитися з Росією? 

Як одну з причин, чому США хочуть налагодити стосунки з Кремлем, дипломат називає корупцію: 

“Не один раз Трамп, фактично банкрутуючи свої бізнеси, спирався на Дойче Банк. У Дойче Банк є  багато є російських грошей. Відомі кілька оборудок Трампа і так званих російських олігархів, наближених до Путіна, які купували в Трампа нерухомість. Це вже питання особистих зв’язків”.

Відомо, що американську філію Дойче Банк штрафували за недостатній прогрес у розвʼязуванні проблем, пов'язаних із системами боротьби з відмиванням коштів. У 2017 році Deutsche Bank сплатив $630 мільйонів штрафів за участь у схемі "дзеркальних угод", яка дозволила вивести з Росії близько $10 мільярдів.

Дойче Банк фінансував кілька проєктів нерухомості Дональда Трампа, починаючи з 1998 року, попри його борги до 900 мільйонів доларів. Колаж: “Business Insider”

Експерт розповідає, що для американської політичної, дипломатичної, військової еліти головним викликом XXI століття є не Росія, а домінування Китаю. Спочатку в Азії, а потім по всьому світу в контексті економічної експансії та нарощування військової сили.

Росія дуже потрібна Сполученим Штатам для розвʼязання ключових питань на Близькому Сході. Найперше – це іранська ядерна програма. Відомо, що іранці за допомогою росіян розробляли як ракетні системи, так і ядерну інфраструктуру. Особливо після того, як Іран почав постачати дрони та інше обладнання Росії, остання почала ділитися з ними своїми технологіями й компонентами. Це становить пряму загрозу для США як у ракетному, так і в ядерному плані, а також для ключового союзника США в регіоні – Ізраїлю. Саме тому американці зацікавлені в тому, щоб зблизитися з Росією і спробувати залучити її до співпраці, вважає дипломат.

Ще один фактор – страхи США щодо можливої Третьої світової війни. Вони не вважають, що Україна варта того, аби ризикувати ядерним протистоянням.

Трамп і Путін під час саміту G20 в Японії, 2019 рік. Фото: AP

Які можливі наслідки принесе нова політика США?

Олександр Хара переконаний, що теперішня позиція Сполучених Штатів стосується і матиме вплив не лише на Україну, а й на весь світ. 

Він нагадує: історично вони не визнавали насильницьке приєднання Балтійських держав Радянським Союзом. Якщо ж нині буде визнано анексію українських територій, наслідки будуть серйозними, вважає дипломат. 

По-перше, це продемонструє, що Будапештський меморандум і всі міжнародні гарантії безпеки не працюють. Це стане сигналом для тих країн, які хочуть отримати ядерну зброю: гарантії не захищають, а тому потрібно мати власну зброю. По-друге, це дасть поштовх авторитарним режимам, як у Північній Кореї чи Ірані,  діяти безкарно. 

Дипломат констатує: це фактично зруйнує один із фундаментів міжнародного права — принцип територіальної цілісності.

“Те, що пропонують американці, – це знищення системи, побудованої на правилах, це потурання агресії, це підштовхування багатьох країн у різних регіонах отримати ядерну зброю, оскільки це означає безкарність”.