Смерть батька врятувала мера Таврійська: журналісти розповіли історію полону Миколи Різака
Міському голові Таврійського Каховського району на Херсонщині Миколі Різаку, допомогло врятуватися горе в сім’ї. У його батька не витримало серце через зникнення сина, і російські окупанти дозволили Миколі з’їздити на похорон, але з умовою, що він повернеться.
Його історію опублікував Центр журналістських розслідувань.
Так меру вдалося виїхати з окупації та врятуватися.
Про початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну Микола Різак дізнався, як і всі мешканці прилеглих до Таврійської громади населених пунктів, на світанку – після обстрілу російськими військовими зенітного ракетного дивізіону ЗСУ, що базувався в Новій Каховці, йдеться в тексті.
Зазначається, що 1 квітня міському голові зателефонував Володимир Леонтьєв, голова окупаційної адміністрації Каховського району та запитав, де комбайни, які були на території офісу в Таврійську приватної компанії з Дніпра «Агротек-Інвест». Також Леонтьєв сказав приїхати Різаку.
«Я одразу зрозумів, що комбайни лише привід, аби мене виманити з дому, що дійшла черга до мене. Я залишив усі документи, мобільний телефон і попередив дружину: якщо до вечора не повернусь, значить, мене ще тримають десь у Новокаховській міській раді. Сів за кермо та поїхав”, – згадує мер.
Біля міськради чоловіка зустріли озброєні російські військові. Після розмови з Леонтьєвим на голову Миколі одягли мішок і вивезли до захопленої будівлі місцевого райвідділу поліції. У цьому приміщенні було дуже холодно, тому міський голова захворів і лише, коли його побачив працівник ФСБ, наказав відвезти до лікарні.
Пізніше російські окупанти зібралися вивозити Миколу Різака до СІЗО в Сімферополі, але лікарі сказали, що він може не витримати такої дороги. Це ж саме підтвердив лікар, якого привіз правоохоронець.
15 квітня чоловік дізнався, що його батько помер. Того ж дня ФСБшник запропонував Миколі Різаку угоду: він відпускає його на похорон батька, до Бериславського району, що на правобережжі Херсонщини, натомість мер має повернутися і далі співпрацювати з представниками російської окупаційної влади.
«Звісно, я погодився і твердо пообіцяв, що після похорон повернусь. Мене відпустили додому. Сестра сказала, щоб я в жодному разі не приїжджав на похорон батька, що вони все самі організують без мене, і щоб я негайно виїжджав з окупації.”, – передає ЦЖР, зі слів мера.
Виїхати через Снігурівку Миколаївської області Миколі не вдалося. Вийшло потрапити на підконтрольну територію Україні через село Давидів Брід Бериславського району Херсонської області.
“Я до них не повернувся. Бо розумів, що другого шансу може не бути і якщо мене вивезуть до Сімферополя, то росіяни навряд чи випустять мене живим», – розповів Микола Різак.
- Він перетнув кордон України ще в грудні 2023 року, але лише на початку 2024-го заявив про своє повернення постом у фейсбуці. Херсонський викладач, кандидат історичних наук Тарас Букрєєв – вільний. Історією свого ув’язнення та перебування в російських катівнях він поділився з читачами Медіаплатформи «Вгору».
- Більше року були в полоні Олексій Барчук і члени його родини.
- Ув’язнювали виховательку дитячого садочку, блогерку Олену Наумову.
- Пережив російський полон староста Надеждівського старостинського округу Білозерської селищної ради Олександр Івченко.
- Тричі викрадали колишню керівницю Білозерської громади, а нині заступницю керівника агропідприємства «Дніпро» Антоніну Чередник.
Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/
-preview.webp)
