Підсумки курортного сезону: “рожеві окуляри” чиновників і сувора реальність

Кожного року, коли обласна влада підбиває підсумки курортного сезону, виникає відчуття, ніби у влади і у рядових громадян — два різних курортних сезони.

Для чиновників, починаючи з 2014 року, коли через окупацію Криму курорти Херсонщини стали значно популярнішими, ніж раніше, курортний сезон став одним із приводів відзвітувати про свою “титанічну роботу”. І вони звітують. Про зріст надходжень у бюджет, про поліпшення з кожним сезоном якості відпочинку, про постійне збільшення кількості бажаючих відпочити на Херсонщині...

Дійсно, і на відпочинок до нас приїжджає чимало людей, але левова частка грошей, які вони у нас залишають, осідає у так званому тіньовому секторі економіки. І найкрасномовніше підтвердження цього, як не парадоксально, - офіційні дані про сплату туристичного збору.

За словами Андрія Гордєєва, Херсонська область отримала за курортний сезон півтора мільйона гривень від сплати цього збору.

Як розповів на прес-конференції глава ОДА, протягом курортного сезону (у період з 1 травня) прибережні райони Херсонської області, Генічеський, Голопристанський, Каланчацький та Скадовський, відвідали більш ніж 3,5 млн. людей. Такий висновок обласна влада зробила, виходячи з даних, наданих операторами мобільного зв'язку.

Цьогорічне надходження туристичного збору в півтора рази більше минулорічного показника. І якщо ж розділити цю суму на приблизну кількість туристів, що відвідали регіон, то вийде, що кожен з них заплатив 2,33 грн.

Згідно зі статтею 268 Податкового Кодексу України, розмір туристичного збору визначається місцевими органами влади. Зазвичай це — 1% від вартості проживання відпочивальника в готелі або пансіонаті. Тобто, виходячи з даних про сплату туристичного збору в Херсонській області, кожен відпочивальник заплатив за проживання... 233 грн. При найнижчій в цьому сезоні на курортах Херсонщини ціни за проживання в приватному секторі — 60 грн. за добу з людини, і при тому, що більшість відпочивальників приїжджали не менше, ніж на п'ять днів.

За словами Андрія Гордєєва, у цьому сезоні контролюючі служби легалізували 325 ліжко-місць в приморських готелях і пансіонатах. Глава ОДА також сказав, що за офіційними даними, в готелях і пансіонатах прибережної зони до нинішнього курортного сезону створено близько 12 тис. нових місць. А кількість відпочивальників на Херсонщині збільшилася у порівнянні з минулим сезоном приблизно на 500 тис. Відчуйте різницю!

Який висновок можна з цього зробити? Найоперативніше і найкорисніше для себе анексією Криму і збільшенням потоку туристів на Херсонщину скористався тіньовий бізнес. Він зробив прийом і обслуговування туристів своєю майже безроздільною цариною. І навряд чи так просто віддасть цю сферу.

Керівники області з року у рік розповідають про великі інвестиційні проекти, які будуть “економічно давити” нелегальний бізнес. Нещодавно говорили про “херсонський Батумі”. Так назвали проект зі створення нової туристичної зони на березі Чорного моря. Зроблено це буде за принципом Грузії і Туреччини. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив голова Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв. За його словами, «Херсонський Батумі» передбачає широку набережну, облаштовані пляжні зони, спортивні комплекси. У проекті забудови першої лінії особлива увага приділяється проведенню комунікацій, електромереж і зміцненню берегів. Гордєєв відзначив, що «Батумі» зведуть біля селищ Залізний Порт і Приморське (Більшовик) на площі 480 тис. гектарів. Там побудують готелі, які зможуть прийняти 200 тис. туристів. А щоб усі ці люди змогли туди дістатися, запланована реконструкція дороги до Чорного моря.

«Усього за 10 днів наша область зможе прийняти 2 млн. туристів, а протягом сезону (з травня по жовтень) їх кількість становитиме сотні мільйонів», - вважає губернатор.

За його словами, на проект уже в 2018 році виділять із бюджету 500 млн. грн. Гордєєв стверджує, що є пропозиції і від «власників іноземного капіталу», зокрема, голова облдержадміністрації повідомив про інвестора з Литви.

На прес-конференціїї голова ОДА говорив про брак на херсонських курортах закладів преміум-класу. Мовляв, телефонують йому знайомі нардепи, високопосадовці, підприємці. Просять посприяти у пошуку пристойного місця для відпочинку на Херсонщині. Казав Гордєєв про розвиток індустрії преміум-відпочинку як про один із пріоритетних напрямків розвитку туристичної індустрії на Херсонщині загалом. 

Якось не дуже у це віриться, принаймні, якщо казати про навіть середньострокову перспективу. Бо люди, які можуть дозволити собі відпочинок преміум-класу, зазвичай вимагають, щоб цьому ж рівню відповідали не тільки готельні номери і пляжі, а й усе — інфраструктура у населеному пункті, дороги... Херсонщина може цим похвалитися? Питання риторичне.

До речі, а чи не більш правильний для Херсонщини шлях — ставка на людей, які хочуть відпочити недорого, але якісно? Бо заможні люди можуть з легкістю податися на відомі закордонні курорти, а тим, хто має середні та невеликі статки, доводиться терпіти і наш “прекрасний” сервіс, і пляжі, стан яких дуже залишає бажати кращого, і ще багато чого.

Та й, зізнаємося, узбережжя Херсонщини — не Лазурний Берег, не Анталія, не Мальдіви і не Каріби, навіть не Крим. Природа не подарувала нам якихось виняткових можливостей для організації відпочинку. Але морське узбережжя у будь-якому випадку буде приваблювати людей, а стосовно Херсонщини — людей здебільшого не дуже заможних. І саме для таких людей потрібно створювати всі умови.     

На жаль, ми маємо липневу скандальну історію про два пасажирські катери, які застрягли на острові Джарилгач. Ця історія стала відчутним ударом для іміджу Херсонщини як курортної території. Додамо до цього витівки ділків, які взяли в оренду більш ніж п’ятсот гектарів узбережжя неподалік від села Лазурне. І влаштували там...

Ось — враження тільки одного відпочивальника:  

«Побували сім'єю на відпочинку в Лазурному. Хотілося відпочити подалі від цивілізації. І недорого. Але виявляється що проїхати до морського берега простому люду безкоштовно не можна. Якесь ПП «Майстер Фіш» орендувало нібито 596 гектарів узбережжя разом з озером Устричне і типу надає “послуги”. Нахабно беруть гроші реально за повітря. Туалет і питна вода тільки десь на початку того, що вони називають гордо — кемпінг. Сміттєвих баків немає. Антисанітарія страшна. За що гребуть гроші? Чому громадянин України не має права вільного доступу до природних ресурсів? Настрій зіпсовано! Нікому не раджу вибирати місцем відпочинку Лазурне!».

І, на жаль, таких відгуків у соцмережах було чимало. Привабливості Херсонщині це не додає.

Андрій Гордєєв у відповідь на запитання кореспондента онлайн-газети “Вгору” сказав, що прокуратура двічі закривала цей незаконний “кемпінг”.

Двічі!

Тобто після першого втручання незаконний бізнес поновлювали! Прекрасна ілюстрація ставлення наших тіньових ділків до тих, хто має слідкувати за дотримання законності!

І, судячи зі сказаного, ніхто з ділків не був покараний і, що ще більше турбує, немає жодної гарантії, що такий “кемпінг” не влаштують у наступному сезоні.

Отже, якщо “винести за дужки” звіти посадовців про “прекрасне проведення курортного сезону”, можна зробити невтішний висновок. Майже кожного курортного сезону у нас трапляється якесь ЧП (вбивство у Залізному Порту, скандал на Джарилгачі, здирництво у незаконних “кемпінгах”...). Додамо до цього стихійну торгівлю, складнощі з медичним обслуговуванням відпочивальників, проблемну криміногенну ситуацію та ще безліч негараздів нашої курортної зони.

І ситуація така, що навряд чи вона істотно поліпшиться у наступному сезоні. Хоча зовсім немає сумнівів, що через рік ми знову почуємо звіти про збільшення надходжень від туристичного збору. Бо у чиновників, нагадаємо, своє уявлення про курортний сезон.