Загроза ракетних атак, обстріли, каховська трагедія, ймовірність нових терактів… Люди щодня отримують великий обсяг тривожної інформації. Про те, як реагувати на тривожні новини й справлятися зі стресом під час війни, поговорили з психологинею Яніною Зарубою.
Передусім, Яніна Заруба пояснює: стрес – це реакція на все, що вибивається зі звичного ритму життя. І погані, і хороші події можуть негативно впливати на психоемоційний стан. Людина під впливом стресу спочатку мобілізується, а потім відчуває виснаження, апатію, у декого трапляються депресивні розлади.
Під час стресу можуть спостерігатись зміни в біохімічному аналізі крові, по-іншому працює серце, навантажується вся система опорного рухового апарату, – говорить пані Яніна.
Однак вона уточнює: наша психіка сама вміє пристосовуватися до стресу. А за постійного стресу, коли факторів, які викликають травму, забагато, така адаптація відбувається дуже швидко.
Додати Вгору як бажане джерело в GoogleЯніна та її колеги звернули увагу, що люди на окупованих територіях зазвичай адаптуються швидше, ніж мешканці прифронтової зони, і значно швидше за жителів відносно безпечних територій України. А співвітчизники, що виїхали за кордон, пристосовуються набагато гірше за інших.
Якщо в натовпі запанікує одна людина, то, швидше за все, натовп теж почне панікувати, – стверджує фахівчиня.
У вік цифрових технологій і соціальних мереж тривожні новини швидко поширюються людьми. Вони думають, що допомагають, попереджаючи про небезпеку, а насправді транслюють свій страх і невпевненість.
Новини зазвичай містять небагато зрозумілої інформації, до якої додається надмірно додуманих страхів, уявних негативних сценаріїв. Це й викликає тривогу. Люди бояться втратити здоров’я, життя, матеріальні цінності чи можливості.
Звісно, чимало залежить від емоційної зрілості людини, її досвіду, пережитих травм. Хтось впорається зі своїми страхами за кілька хвилин – комусь можуть знадобитися роки, – уточнює психологиня, і нагадує, що деякі страхи й переконання закладені в нас травмами попередніх поколінь. Наприклад: бабуся навчила онуків боятися залишитися без їжі, бо замолоду пережила голод.
Пані Яніна пояснює: впевнена в собі людина, прочитавши новини про можливий теракт на ЗАЕС, опанує себе, спокійно оцінить ризики. У безпечному вона місці – чи ні. Що можна зробити зараз. Купити скотч, заклеїти вікна, запастися водою та харчами про всяк випадок – чи терміново купувати квиток і їхати в інший кінець країни.
Щоб навчитися заспокоюватися, треба розвивати критичне мислення й намагатися аналізувати інформацію. Дуже важливо ставити собі такі питання: що зараз відбувається, чи загрожує щось моєму життю, що я можу зробити для власної безпеки. У стресі це дається важко, але цьому можна навчитися, якщо трошки потренуватися, – переконує психологиня.
Яніна Заруба нагадує: у кожної людини є власний спосіб заспокоїтися.
Хтось телефонує подрузі, хтось іде на прогулянку, хтось налягає на їжу, хтось прибирає чи миє посуд. Допомагають впоратися навіть з дуже сильним стресом ось такі прості – закутування тіла в ковдру, одягання улюблених речей, дзвінки близьким.
Можна вийти надвір, змінити положення тіла, попити водички. Вода дуже добре приводить до тями – варто вмитися, прийняти душ, або прикласти на шию чи до обличчя щось вологе, наприклад, пляшку холодної води, або обтертися вологими серветками, – радить пані Яніна.
Психологи рекомендують при інтенсивних емоціях перемикатися на тіло й робити щось, що не потребує концентрації уваги. Допомагають і різні тілесні практики: відтискання від підлоги, стрибки, глибоке повільне дихання, ляскання себе по плечах, по обличчю.
Якщо в голові шквал, то працюємо з тілом. Це завжди спрацьовує, – запевняє експертка.
Ми думаємо, щобільше ми читаємо новини, тим краще контролюємо ситуацію, але психологи радять обмежувати споживання інформаційного контенту.
Я рекомендую обмежувати до пів години – години в день максимум. Краще обрати певний час і гортати стрічку новин зранку чи ввечері, або тільки під час повітряної тривоги, – пропонує Яніна Заруба.
Іноді через вплив постійного стресу в людини притупляється інстинкт самозбереження. На питання, як не впадати в крайнощі й віднайти баланс, пані Яніна відповідає: єдиний інструмент і дієвий засіб – це усвідомленість. Кожному варто осмислити, що для нього допустимо – а що ні. Наприклад, за яких умов треба виїжджати.
На противагу тривожним новинам самостійно знаходити щось хороше, здатне розрадити. Витрачати свій час не на ненависть до окупантів, а підтримувати наших військових, генерувати якісь ідеї допомоги, просто подумки бажати їм добра й дякувати. Вдячність – дуже допомагає, – переконує психологиня, і підсумовує:
Стрес – це нормальна реакція на ненормальні обставини. І злитися нормально, і плакати нормально. Це треба проживати. А потім вмикати аналіз. Якщо в нас не вийшло зразу або взагалі не вийшло впоратися, – це можна виправити пізніше з фахівцем. Безслідно ніякий досвід не проходить. Тому повернутися до "старого" стану не вийде. Варто вбудувати цей досвід у нове життя, а не намагатися його забути чи витіснити. Бо саме остання стратегія призводить до гірших наслідків, яких можна уникнути.
Також психологиня Яніна Заруба розповіла в подкасті “Говори/Слухай” про виховання дітей під час війни.
Психологиня Євгенія Неделевич дала поради про те, як спілкуватися з близькими під час війни, як сприймати новини з окупованих територій та як ставитися до вибору інших щодо виїзду з окупації.
У Херсоні відкрили громадський простір для жінок та дівчат «Вільна».Це один із проєктів, спрямованих на створення комфортних умов для жінок, які потребують підтримки.