Як реагувати на тривожні новини – поради психолога
Загроза ракетних атак, обстріли, каховська трагедія, ймовірність нових терактів… Люди щодня отримують великий обсяг тривожної інформації. Про те, як реагувати на тривожні новини й справлятися зі стресом під час війни, поговорили з психологинею Яніною Зарубою.
Що таке стрес і як ми на нього реагуємо
Передусім, Яніна Заруба пояснює: стрес – це реакція на все, що вибивається зі звичного ритму життя. І погані, і хороші події можуть негативно впливати на психоемоційний стан. Людина під впливом стресу спочатку мобілізується, а потім відчуває виснаження, апатію, у декого трапляються депресивні розлади.
Під час стресу можуть спостерігатись зміни в біохімічному аналізі крові, по-іншому працює серце, навантажується вся система опорного рухового апарату, – говорить пані Яніна.
Однак вона уточнює: наша психіка сама вміє пристосовуватися до стресу. А за постійного стресу, коли факторів, які викликають травму, забагато, така адаптація відбувається дуже швидко.
Яніна та її колеги звернули увагу, що люди на окупованих територіях зазвичай адаптуються швидше, ніж мешканці прифронтової зони, і значно швидше за жителів відносно безпечних територій України. А співвітчизники, що виїхали за кордон, пристосовуються набагато гірше за інших.
Як на нас впливають тривожні новини
Якщо в натовпі запанікує одна людина, то, швидше за все, натовп теж почне панікувати, – стверджує фахівчиня.
У вік цифрових технологій і соціальних мереж тривожні новини швидко поширюються людьми. Вони думають, що допомагають, попереджаючи про небезпеку, а насправді транслюють свій страх і невпевненість.
Новини зазвичай містять небагато зрозумілої інформації, до якої додається надмірно додуманих страхів, уявних негативних сценаріїв. Це й викликає тривогу. Люди бояться втратити здоров’я, життя, матеріальні цінності чи можливості.
Звісно, чимало залежить від емоційної зрілості людини, її досвіду, пережитих травм. Хтось впорається зі своїми страхами за кілька хвилин – комусь можуть знадобитися роки, – уточнює психологиня, і нагадує, що деякі страхи й переконання закладені в нас травмами попередніх поколінь. Наприклад: бабуся навчила онуків боятися залишитися без їжі, бо замолоду пережила голод.
Пані Яніна пояснює: впевнена в собі людина, прочитавши новини про можливий теракт на ЗАЕС, опанує себе, спокійно оцінить ризики. У безпечному вона місці – чи ні. Що можна зробити зараз. Купити скотч, заклеїти вікна, запастися водою та харчами про всяк випадок – чи терміново купувати квиток і їхати в інший кінець країни.
Щоб навчитися заспокоюватися, треба розвивати критичне мислення й намагатися аналізувати інформацію. Дуже важливо ставити собі такі питання: що зараз відбувається, чи загрожує щось моєму життю, що я можу зробити для власної безпеки. У стресі це дається важко, але цьому можна навчитися, якщо трошки потренуватися, – переконує психологиня.
Якщо в голові шквал, то працюємо з тілом
Яніна Заруба нагадує: у кожної людини є власний спосіб заспокоїтися.
Хтось телефонує подрузі, хтось іде на прогулянку, хтось налягає на їжу, хтось прибирає чи миє посуд. Допомагають впоратися навіть з дуже сильним стресом ось такі прості – закутування тіла в ковдру, одягання улюблених речей, дзвінки близьким.
Можна вийти надвір, змінити положення тіла, попити водички. Вода дуже добре приводить до тями – варто вмитися, прийняти душ, або прикласти на шию чи до обличчя щось вологе, наприклад, пляшку холодної води, або обтертися вологими серветками, – радить пані Яніна.
Психологи рекомендують при інтенсивних емоціях перемикатися на тіло й робити щось, що не потребує концентрації уваги. Допомагають і різні тілесні практики: відтискання від підлоги, стрибки, глибоке повільне дихання, ляскання себе по плечах, по обличчю.
Якщо в голові шквал, то працюємо з тілом. Це завжди спрацьовує, – запевняє експертка.
Як навчитися тримати баланс і не впадати в крайнощі
Ми думаємо, щобільше ми читаємо новини, тим краще контролюємо ситуацію, але психологи радять обмежувати споживання інформаційного контенту.
Я рекомендую обмежувати до пів години – години в день максимум. Краще обрати певний час і гортати стрічку новин зранку чи ввечері, або тільки під час повітряної тривоги, – пропонує Яніна Заруба.
Іноді через вплив постійного стресу в людини притупляється інстинкт самозбереження. На питання, як не впадати в крайнощі й віднайти баланс, пані Яніна відповідає: єдиний інструмент і дієвий засіб – це усвідомленість. Кожному варто осмислити, що для нього допустимо – а що ні. Наприклад, за яких умов треба виїжджати.
Експертка рекомендує перемикатися з негативних емоцій на позитивні
На противагу тривожним новинам самостійно знаходити щось хороше, здатне розрадити. Витрачати свій час не на ненависть до окупантів, а підтримувати наших військових, генерувати якісь ідеї допомоги, просто подумки бажати їм добра й дякувати. Вдячність – дуже допомагає, – переконує психологиня, і підсумовує:
Стрес – це нормальна реакція на ненормальні обставини. І злитися нормально, і плакати нормально. Це треба проживати. А потім вмикати аналіз. Якщо в нас не вийшло зразу або взагалі не вийшло впоратися, – це можна виправити пізніше з фахівцем. Безслідно ніякий досвід не проходить. Тому повернутися до "старого" стану не вийде. Варто вбудувати цей досвід у нове життя, а не намагатися його забути чи витіснити. Бо саме остання стратегія призводить до гірших наслідків, яких можна уникнути.
Також психологиня Яніна Заруба розповіла в подкасті “Говори/Слухай” про виховання дітей під час війни.
Психологиня Євгенія Неделевич дала поради про те, як спілкуватися з близькими під час війни, як сприймати новини з окупованих територій та як ставитися до вибору інших щодо виїзду з окупації.
У Херсоні відкрили громадський простір для жінок та дівчат «Вільна».Це один із проєктів, спрямованих на створення комфортних умов для жінок, які потребують підтримки.
-preview.webp)
