На Херсонщині в роки Другої світової війни загинули 28 тисяч жителів, з яких 90% – євреї

Під час німецької окупації Херсонщини в роки Другої світової війни було вбито близько 28 тисяч місцевих жителів, з яких 90% – євреї. Ці дані ґрунтуються на документах спеціальної комісії, що займалась ексгумацією масових поховань після звільнення територій.

Про це йдеться в матеріалі Суспільного.

На території сучасної Херсонської області, яка до 1944 року включала частини інших регіонів, жертвами нацистських злочинів стали тисячі людей. У Херсоні масові поховання виявили, зокрема, на теперішній Гімназичній вулиці. За словами директорки державного архіву Херсонської області Ірини Лопушинської, там знайшли рештки від 300 до 400 євреїв, більшість із яких були розстріляні неподалік "червоної" в’язниці.

У 1941 році нацисти створили гетто для євреїв, а пізніше вивезли їх до селища Зеленівка. Там тіла жертв скидали до протитанкових ровів, які заздалегідь використовували як масові могили.

Журналісти розповідають, що матеріали про злочини нацистів зберігаються в обласному краєзнавчому музеї. Виконувачка обов’язків директорки музею Ольга Гончарова розповіла, що ексгумації підтвердили факти вбивств євреїв, зокрема дітей і літніх людей.

На правому березі Дніпра розташовувалася лінія осілості єврейського населення, у межах якої діяв єврейський національний район. У селах цього району нацисти знищували жителів і скидали їхні тіла в колодязі. За архівними даними, у таких розстрілах загинули близько восьми тисяч осіб.

З 2014 року тему Голокосту на Херсонщині досліджує доцент Херсонського державного університету Юрій Капарулін. У співпраці з колегами він створив серію документальних фільмів, зокрема "Калінідорф" та "(Не) відомий Голокост". Зараз дослідник працює в Інституті Рауля Валленберга Мічиганського університету (США).

У 2020 році в Херсонському університеті було відкрито Центр студій геноцидів імені Рафаеля Лемкіна, який із 2023 року співпрацює з Claims Conference. Центр продовжує працювати навіть у часи війни.

• Його підпис стоїть під документом про заснування держави на Ближньому Сході, його обличчя на аверсі «двадцятки» шекеля (валюта Ізраїлю). Він пройшов тернистий шлях від херсонського гімназиста до прем'єр-міністра. І це все про Моше Шарета.