Як херсонець став одним із засновників Ізраїлю та його прем’єр-міністром

Його підпис стоїть під документом про заснування держави на Ближньому Сході, його обличчя на аверсі «двадцятки» шекеля (ізраїльська валюта). Він пройшов тернистий шлях від херсонського гімназиста до прем'єр-міністра. І це все про Моше Шарета.

Як бачимо, не все створили росіяни, та далеко не все в Херсоні пов’язане з чимось російським. Як херсонець досяг таких вершин на Землі Обітованій, поїхали розбиратися!

«Мандрівка цілого життя» від Херсона до Палестини

Народився майбутній прем’єр-міністр Ізраїля у 1894 році у Херсоні. Від народження його звали Моше Черток. Навчався у чоловічій гімназії (зараз – Херсонська багатопрофільна гімназія № 20). Це саме та одна з найстаріших гімназій на півдні України, яку у 2023 році російські війська кілька разів обстріляли. Пожежа майже повністю її знищила.  

Та повернемося до Моше. Під час навчання його пристрастю була лінгвістика. Він володів 8 мовами.

Потім був переїзд до Палестини. Родині довелося рятуватися від чергової хвилі єврейських погромів у Російській імперії. Потім для молодого Моше почався період навчання – гімназія «Герцлія», Стамбульський університет. Під час першої світової війни він служив у складі армії Османської імперії.

Після закінчення війни знову навчання – Лондонська школа економіки. Там він отримав економічну та юридичну освіти. Потім стає секретарем політичного відділу Єврейського Агенства «Сохнут», а згодом очолює його. Ця організація сприяла імміграції єврейського населення та допомагала розселенню його в Палестині.

Свою посаду Моше обіймав аж до проголошення незалежності Ізраїлю після Другої світової війни.

Його підпис під Декларацією Незалежності Ізраїлю 

14 травня 1948 рік. Це важлива та пам’ятна дата для кожного жителя Ізраїлю. У цей день вони отримали власну державу. Одним з авторів Декларації про незалежність став саме Моше. 

Тоді він навіть змінив своє прізвище з Черток на Шарет. У перекладі воно означає: «людина, яка виконує свій обов’язок».

У новоствореній державі він став першим міністром закордонних справ. На своїй посаді встановив дипломатичні відносини з десятками країн світу. Домігся, щоб Ізраїль став членом ООН, біля штаб-квартири якої підняв прапор своєї держави.

А у 1954 році він став прем’єр-міністром. І це був для нього непростий період. Напад палестинців із сектору Гази та Йорданії, провал розвідувальної операції ізраїльтян, поглиблення кризи у відносинах із сусідніми арабськими державами. Все це серйозно вдарило по репутації Шарета. І після майже двох років правління він пішов у відставку.

Але, хай там як, він був однією з яскравих політичних фігур на світовій арені. Він продемонстрував, як може звичайний херсонський гімназист досягти таких вершин та стати одним із засновників цілої держави. І тут точно росіянами й «не пахло»…