Повернення людей, модульне містечко, 95 мільйонів гривень на школу. Як відбудовують Високопілля на Херсонщині

Після окупації у селищі Високопілля не залишилося жодної неушкодженої будівлі. Але попри зруйновану інфраструктуру і житло, люди повертаються додому. Як відбувається відбудова Високопілля, на що зробила ставку місцева влада, та завдяки чому оживає селище, дізнавалися журналісти Вгору.

Скільки будинків відновили 

Зі слів голови Високопільської СВА Костянтина Стародумова, до повномасштабного вторгнення у  Високопіллі мешкало 4500 людей, наразі вдвічі менше. Але селяни поступово повертаються до своїх осель, поповнюють громаду і люди, які евакуюються з берегової зони, де залишатися через обстріли неможливо.

Жителька Високопілля Марія Григорівна повернулася додому наприкінці жовтня 2022-го. Хата стояла розбита: стеля обвалилася, дах пробитий, вікон нема. Дах їй допомогли перекрити волонтери-віряни з Рівного, а внутрішній ремонт – стелю та шпалери – зробила вже за кошти «єВідновлення». Вікна вставляла власним коштом ще до запуску державних програм, аби швидше врятувати оселю від дощів. Попри те, що у родичів у Кривому Розі були всі умови для життя, жінка повернулася і відновила житло. 

«У доньки в Кривому Розі була своя кімната для мене, але вдома – краще», – каже Марія.

Жителька селища Високопілля Марія Григорівна
Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”

Мама двох дітей високопільчанка Ірина повернулася до своєї розбитої хати майже одразу після звільнення селища. Три прямих влучання знищили дах на її будинку та пошкодили стіни. Тоді в селищі ще не було ні світла, ні газу, але родина вирішила рятувати те, що вціліло.
У відновленні житла спрацювало поєднання програм допомоги: будівельники з Хмельниччини за проєктом «Пліч-о-пліч» перекрили дах, державне «єВідновлення» дозволило зробити внутрішні роботи, а фонд «10 квітня» надав матеріали для пошкодженої кімнати. Ірина розповідає:

«Ми приїхали в жовтні 2022-го, коли ще нічого не працювало. А зараз і магазини відкриті, і банкомати є – все відбудовується».

За словами голови Високопільської СВА Костянтина Стародумова, у Високопіллі не залишилося жодного вцілілого  будинку.  До повномасштабної війни в селищі налічувалося близько 1500 будинків, і на сьогодні майже тисяча з них уже відновлені або відбудовані. Шлях до цього був непростим. Найважчим для відбудови Високопілля видалася зима  2022–2023 років, коли зруйновані обстрілами дахи накривали чим тільки можливо, щоб уберегти будівлі від подальшого руйнування.

«Від благодійників надходили будівельні матеріали, які видавали в дуже обмеженій кількості: десь 10, десь 20 чи 30 шиферин. Але з 2023 року розпочалася вже повноцінна державна підтримка – запрацювала програма "Пліч-о-пліч"», – згадує Костянтин.

У Високопіллі ресурси цієї програми зосередили на багатоквартирних будинках, щоб охопити допомогою якомога більше людей. Зокрема, у кварталі двоповерхівок  активно допомагала Хмельницька область. 

Жителька Високопілля Ірина
Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”

До відбудови долучилися міжнародні організації

Перша заступниця голови громади Ганна Шостак-Кучмяк згадує: коли восени 2022-го люди почали повертатися, держава ще не мала чіткого плану відбудови Херсонщини. Тоді першу допомогу надавали міжнародні та волонтерські організації, зокрема релігійні громади. Пізніше добре спрацювала державна програма «Пліч-о-пліч», але, за словами Ганни, вона наразі не діє, оскільки  держава її не продовжила. Сьогодні основну допомогу люди отримують за програмою «єВідновлення»: понад 2500 родин отримали виплати на ремонт.

За словами Костянтина Стародумова, до відновлення Високопілля долучилися майже всі міжнародні організації, які працюють в Україні.  Він наголошує: виокремити когось одного неможливо:

“Навіть той, хто надав два рулони плівки чи 10 шиферин у перші дні, надав допомогу, яка була потрібна тут і зараз”.

Зберігачка фондів Високопільського краєзнавчого музею  Любов Куцевол показує журналістам Вгору колекцію рушників.
Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”

Не все було гладко: майже 80% жителів роками жили без документів на право власності та техпаспортів. Через це багатьом спочатку відмовляли в компенсаціях і допомозі. Пізніше до селища почали приїздити різні фахівці, зокрема й надавали безплатну юридичну допомогу, і мешканці почали відновлювати документи. У громаді вже видали понад 600 житлових сертифікатів за повністю зруйновані оселі. 

Виникали й ситуації, коли люди залишалися незадоволеними якістю ремонтних робіт.

“Зробили дахи нові, а вони протікають. Шифер безазбестовий, не такий, як раніше виготовляли. Тобто, його потрібно ще покривати прогумованою фарбою. А люди звикли, що постелив і все”, – пояснює Костянтин.

Костянтин Стародумов з журналісткою Вгору Ганною Щидловською
Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”

Спочатку відновлювали комунальні служби та інфраструктуру громади

У Високопіллі наразі розбудовують модульне містечко. Перші будинки встановили на 1,5 га землі, виділених ще до війни. Головна перевага – розташування. Поруч – магазини, спортзал та дитячий садок, який відновлюють. Крім того, кожен мешканець матиме власну невелику ділянку під город. 

Модульні будинки виготовляє одеський підрядник за фінансування “Управління Верховного комісара ООН у справах біженців”. У Високопіллі облаштування модульного містечка почали взимку. Костянтин розповідає:

«Був мороз – не їхали (Підрядники Ред.) Тільки розквасилося, пішов дощ – кажуть: "Завтра будемо". Перші три будинки ми з 12-ї дня до 9-ї вечора тягали: чотири трактори в зчіпці тягнуть один 15-тонний будинок, а поруч грузнуть 60-тонні крани та трали».

За словами Костянтина Стародумова, у громаді першими відновлювали комунальні підприємства. Адже комунальники заходили в деокуповані села для відновлення водопостачання та водовідведення, розвантажували гуманітарну допомогу, доставляли будівельні матеріали мешканцям.

Один з відновлених будинків
Кадр з відео Олександра Андрющенка/”Вгору”

Наразі, каже Костянтин, повністю відновлена електрика та газ. Газову мережу продовжують розширювати, підключаючи нових абонентів зокрема у віддалених точках. З водопостачанням допомогли міжнародні фонди. У громаді будують нові водогони та чистять свердловини, а для їх безперебійної роботи встановлюють сонячні панелі.

Костянтин Стародумов розповідає, що основою заробітків місцевих жителів, було сільське господарство, але фермери скоротили штати через втрати врожаїв. Знайти іншу роботу за межами громади заважають розбиті дороги до Кривого Рогу, тому основні робочі місця – у бюджетній та комунальній сферах. Для працівників комунальних служб запровадили бронювання.

Сонячні панелі у Високопіллі
Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”

Лікарня, школи та гуртки: як створюють умови для дітей

Будівлю високопільської лікарні пошкодили обстрілами у 2022 році. За словами Костянтина, на повну відбудову величезного приміщення, зведеного ще в СРСР за епохи “гігантизму”, потрібно понад 500 мільйонів гривень. Розпочинати відновлення лікарні зараз недоречно. Навіть із залученням пацієнтів із сусідніх громад, наявної кількості населення буде недостатньо для отримання повноцінного пакета фінансування від НСЗУ.  

За словами директорки лікарні, сьогодні медики працюють у пристосованих приміщеннях, які відновили за підтримки International Medical Corps та італійської організації WeWorld. Тут облаштували стаціонар, хірургію, терапію, рентген та УЗД, а сімейні лікарі й педіатри ведуть прийом у модульних будиночках.

Директорка високопільської  лікарні Тамара Бурбеза
Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”

У Високопіллі є три заклади освіти: обласний ліцей, місцева опорна школа та дитячий садок. Школа й садочок  відбудовуються. На момент початку робіт у школі у Високопіллі було 240 дітей. Наразі в громаді проживає 1200 дітей віком до 18 років. Після капітальної відбудови школа зможе прийняти 540 учнів зокрема з сусідніх населених пунктів.

У 2024 році завдяки державній субвенції від Міністерства освіти і науки біля школи збудували протирадіаційне укриття. Проєкт вартістю 95 мільйонів гривень на 10% профінансувала сама громада. Однак зі введенням об'єкта  виникли затримки, потрібно пройти безліч перевірок, щоб підтвердити якість, функціональність та відповідність сучасним вимогам безбар'єрності. А в сусідній Іванівській філії, вже триває навчання у змішаному форматі.

У селі організували роботу гуртків, де діти, які повернулися в селище, займаються творчістю.
Скрін з відео Олександра Андрющенка/”Вгору”

Костянтин Стародумов пояснює, що створення умов для дітей – це пріоритет відновлення громади. Досвід 2023-2024 років показав: як тільки запрацювали перші гуртки, люди почали активно повертатися.