Який він - ідеальний шериф для Полтавщини

Сільський шериф – це місцевий авторитет, якому люди довіряють і поважають. Він має бути фізично і морально підготовленим, фінансово вмотивованим, добре знати законодавство, тісно співпрацювати з поліцією, підпорядковуватися громаді та мати певні повноваження, які йому повинні надати законодавці. Такого висновку дійшли учасники круглого столу «Як забезпечується безпека в малих громадах», що відбувся 27 лютого у Полтаві в рамках проекту «Шерифи для нових громад».

На заході зібралися представники поліції, центру зайнятості, об’єднаних територіальних громад, громадських формувань, Центру допомоги учасникам АТО тощо. Дискусія вийшла дуже плідною та цікавою, адже, як нам здалося, учасники круглого столу вперше разом відверто говорили про наболіле питання безпеки в громаді. Присутні ділилися своїм баченням ситуації у громадах Полтавщини та пропонували способи гарантування безпеки населенню в ОТГ. Зустріч була корисною ще й тому, що представники поліції та ОТГ домовилися про налагодження співпраці. Як виявилося, у деяких громад є у цьому напрямку проблеми.

«Робити ставку» на громадські роботи у пошуках шерифів на Полтавщині не варто: центр зайнятості

На Херсонщині вдало реалізується проект «Шерифи» від центру зайнятості. Людей, які виконують громадські роботи по інформуванню населення щодо запобігання правопорушень, після закінчення цих робіт часто працевлаштовують при сільрадах чи ОТГ. На Полтавщині виконуються схожі громадські роботи, але ситуація інша.

Представники Полтавського обласного центру зайнятості зазначають, що «робити ставку» на громадські роботи у пошуках шерифів на Полтавщині не варто з кількох причин:

• згідно з законодавством, людей, які виконують громадські роботи, не можна наражати на небезпеку, а робота шерифа не завжди безпечна,
• участь в громадських роботах для людини протягом календарного року обмежена 180 днями. Це позаштатна посада, яка не гарантує влаштування на постійну роботу,
• людина не захищена законодавством.

 «Доки ми не займемося профілактикою правопорушень – результату не буде»

Представники ОТГ, які були на заході, зацікавлені у забезпеченні безпеки їхніх громад. Вони готові взяти на роботу шерифа, бо впевнені, що профілактика правопорушень у селах на сьогодні просто необхідна.

За словами Петра Рибальченка, на жаль, на сьогодні у їхньої громади є проблема у співпраці з поліцією.

Учасники круглого столу ознайомились з табличкою безпеки, яку підготували представники Херсонщини з огляду на досвід їхньої області, та вибрали найкращий «варіант» шерифа, який підходив би для полтавського села. Це, на їхню думку, людина, якій платять зарплатню з бюджету ОТГ. Проте виникає питання в законодавстві.

Як забезпечується безпека у громадах на Полтавщині

Як з’ясувалося, у полтавців теж є позитивний досвід у забезпеченні безпеки громад.

Так, у Гадяцькому районі нещодавно відкрився «центр безпеки». А у Решетилівському - вже понад шість років працює «інспекторська група». Окрім цього, представник громадського формування з охорони правопорядку розповів про те, яким чином вони вже багато років підтримують громадський порядок у селі Супрунівка Полтавського району.

У Петрівсько-Роменській ОТГ (Гадяцький район) нещодавно відкрився «центр безпеки». Фінансується він за кошти районного бюджету та ОТГ. Для цього було створене комунальне підприємство «Сервіс», яке займається охороною комунальних закладів та одночасно й патрулюванням сіл.

До центру безпеки невдовзі мають приєднатися медики «швидкої» чи парамедики, а також рятівники. За словами Олега Синяговського, заступника директора начальника відділу охорони КП «Сервіс» Гадяцької районної ради, до складу КП входить 8 охоронців. Троє з них – колишні працівники міліції. Є і місцеві, яких добре знають у селах. Вони на службовому авто цілодобово об’їжджають комунальні заклади та чотири села, що входять до ОТГ. Виходять на чергування по двоє.

На Решетилівщині, за словами Юрія Шинкарчука, заступника голови ОТГ, біля шести років тому створили першу в Україні «інспекторську групу» з двох людей. Вони працюють і сьогодні. Стежать за громадським порядком, благоустроєм, а також збереженням флори та фауни - влаштовують рейди по річках. На гроші міського бюджету їм купили катери, мотор, устаткування.

Єдиний мінус – немає повноважень. За громадським порядком доводиться стежити разом з поліцією. Будь-який рейд без представників правоохоронних органів – неправосильний.

Громадське формування «Правопорядок» з села Супрунівка Полтавського району налічує аж 140 осіб. Керівник - Юрій Гусаренко, колишній правоохоронець. Члени формування щоночі охороняють 2 ставки, а також об’їжджають село.

- Це люди підготовлені: і фізично, і морально. Ми охороняємо свої ставки, але й не забуваємо вночі проїжджати по Супрунівці. Зброю ми не беремо. Але одного цього екіпажу мало: у нас 4 села, - бідкається керівник організації.

Також Юрій Гусаренко каже, що основна проблема у Супрунівці – це крадіжки, а співпраці з поліцією, на жаль, на сьогодні немає.

Жанна Ахіджанян, начальниця дільничних офіцерів Полтавщини, зазначила, що поліція хоче налагодити співпрацю та очікує скарги та пропозиції від мешканців Супрунівки на особистому прийомі.

У ході дискусії Валерій Довженко, керівник Центру допомоги учасникам АТО, запропонував створити комунальне підприємство з охорони правопорядку, яке б підпорядковувалося обласній раді та охороняло  села на Полтавщині. До складу цього КП, на думку В.Довженка, мають входити учасники АТО, морально та фізично підготовлені.

Який «шериф» підходить поліції

Представники поліції не виділяють конкретних «шерифів», які б найбільше підійшли їм для співпраці, але погоджуються, що такі помічники дільничним необхідні.

За словами Сергія Гавловського, заступника начальника відділу дільничних офіцерів поліції управління превентивної діяльності ГУ НП в Полтавській області, це можуть бути і комунальні підприємства, що займатимуться охороною правопорядку (як централізовані, так і ні), і громадські формування, і муніципальна міліція, і місцеві шерифи-інспектори з охорони правопорядку.

Поліцейський говорить, що сьогодні в області працює 275 дільничних офіцерів поліції. До 2015 року працювало 423. Проте зменшення кількості дільничних майже вдвічі Сергій Гавловський не вважає проблемою. За його словами, дільничних скоротили, але натомість створили новий підрозділ «Сектори реагування патрульної поліції» (у народі – група швидкого реагування). Саме вони виїжджають у села на термінові виклики. Зараз у штаті цих секторів – 372 людини. У планах –654 працівники.

Як зазначила Жанна Ахіджанян, начальниця дільничних офіцерів поліції, скоро на Полтавщині з’явиться перша «поліцейська станція», де постійно буде перебувати дільничний офіцер поліції. За її словами, станцію обладнають технікою, камерами відеоспостереження. Дільничний зможе спостерігати за тим, що відбувається у населеному пункті. Створюється така станція за кошти ОТГ у Карлівському районі.

Учасники заходу разом дійшли висновку, що шерифи, якими б вони не були, мають діяти у тісній співпраці з поліцією. Повинні навчатися та стажуватися у правоохоронних органах, мати певну законодавчу базу, якої на сьогодні поки що немає.

Яким бачать шерифа на Полтавщині*:

• Морально стійкий
• Має соціальні гарантії
• Має законодавчу базу для діяльності
• Місцевий авторитет, знає кожного в селі
• Зарплату отримує з місцевого бюджету
• Професіонал (фахова людина)
• З гарною фізичною підготовкою
• Навчений
• Звітує перед громадою
• Співпрацює з поліцією

*Дані, озвучені учасниками на круглому столі «Як забезпечується безпека в громадах» у Полтаві. 27.02.2018.

P.S. Публікація підготовлена ​​в рамках проекту «Шерифи для нових громад» за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Проект реалізується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я» та Громадською організацією «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.