Чому проблема домашнього насилля продовжує бути гострою

Чому проблема домашнього насилля продовжує бути гострою, особливо у селах? Заборонні приписи, профілактичні бесіди з домашніми кривдниками фахівців соціальних служб та правоохоронців, штрафи та навіть кримінальне покарання – все це, на жаль, часто «не спрацьовує».

Під час виїздів до сіл та невеликих містечок, спільних з місцевими службами заходів та онлайн-зустрічей наша команда доволі часто чує про неефективність впливу передбачених законодавством дій та процедур на домашніх тиранів. Та іноді таке втручання призводить до більш тяжких наслідків.

Зокрема, дуже часто тирани знущаються та б’ють членів родини у стані алкогольного сп’яніння. А поліція може ізолювати кривдника/кривдницю лише на три години, не більше. Тобто агресивна людина повертається додому ще не встигнувши протверезівши, й ще більше розлюченою.  

До того ж кривдників не так-то й легко притягнути до відповідальності. Поки поліція приїде, він/вона можуть втекти. Без їх підпису адмінпротокол неможливо передати до суду. Правоохоронці мають розшукати особу та ознайомити з документом. А суддя може прийняти чи не прийняти протокол, повернути на доопрацювання. Потім кривдник/ця не з’являється до суду, а суд не розглядає справу без участі правопорушника, бо це є порушенням права на захист.  Після того, як кривдник декілька разів ігнорує засідання, суд може винести ухвалу забезпечити привід кривдника до суду. Поліція має його/її знову розшукати та доставити на засідання. Але. Це ж адміністративна справа, не кримінальна. Правоохоронці не мають права примусити цю людину їхати силою. Й що робити?

А це все – час. Від повідомлення про домашнє насилля до винесення рішення судом має пройти не більше трьох місяців. В результаті приблизно половина справ закриваються за закінченням терміну притягнення до відповідальності. Тоді у кривдників ще більше «розв’язуються руки».  

Є проблеми з ізоляцією агресора від жертв. Заборонні приписи часто порушуються, бо крім спільного приміщення, у родини більше немає іншого житла, й втікати кудись, чи винайти інше просто немає можливості. Кривдник повертається й продовжує знущатися. Навіть, коли вже відкрите кримінальне провадження за систематичне домашнє насилля, чи порушення заборонного припису, кривдник може продовжувати знущатися над родиною, адже до вироку суду залишається на волі. А до вироку суду може пройти дуже багато часу.

Про це також говорили під час круглого столу у Генічеську «Посилення ефективності міжсекторального реагування та взаємодії у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі»*.

У Генічеському райвідділі поліції на обліку наразі перебуває 193 кривдника. З них - 165 чоловіків, 28 жінок. Їх ставлять на облік, якщо надійшла інформація про домашнє насилля, незалежно від складених протоколів чи ухвали суду. Якщо протягом року нових повідомлень немає, з обліку знімають. Загалом у 2021 році складено 262 протоколи за фактами домашнього насилля, відкрито 7 кримінальних проваджень, одна людина вже засуджена до двох років позбавлення волі та відбуває покарання.

По тим адміністративним протоколам, де є рішення, місцеві суду іноді обмежуються попередженням, але переважно призначають мінімальний штраф у 170 гривень, або декілька годин громадських робіт. Законодавством ще передбачено обов’язкове проходження кривдником програми психологічної корекції, але така практика в області відсутня. Та якби й були такі ухвали, реалізовувати їх нікому – в області немає сертифікованих фахівців.

Ще один аспект – жертви бояться офіційно оформлювати заяву, просять: «Я нічого підписувати не буду, але ви зробить з ним/нею щось, бо вже сил терпіти немає». Причин тут декілька: бояться спровокувати ще більшу агресію з боку члена родини, соромно їздити до суду та розповідати стороннім людям про знущання з себе, немає коштів на транспортні витрати тощо.

У таких випадках поліція змушена складати протокол за хибний виклик. Штраф – у десять разів більше, ніж за домашнє насилля, 1700 гривень. В результаті жертва стає «двічі покараною» - своїм тираном та законодавством. Ось такий парадокс.

На думку учасників круглого столу, було б ефективніше, якби поліція могла одразу виносити постанову про притягнення особи за домашнє насилля, як, наприклад, це передбачено процедурами у випадках порушення правил дорожнього руху чи карантинних обмежень. У такому разі кривдник не зможе затягнути процес притягнення його до відповідальності та уникнути покарання. Він буде змушений зробити висновки та заплатити штраф. Або – скасовувати постанову через суд, але це вже в його інтересах з’являтися на засідання, а не в інтересах жертви.

*Довідкове. Захід проводився в межах проєктів “Шерифи для нових громад" та “Нові виклики - нові методи: як убезпечити дітей в територіальних громадах Херсонщини”, які реалізуються БО “Фонд милосердя та здоров'я” та ГО “ІРЦ “Правовий простір” за підтримки Міжнародного Фонду Ч.С.Мотта та за програмою малих грантів, яка адмініструється ІСАР Єднання в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.