Як зробити життя у Кочубеївській ОТГ безпечним
Серед проблем, які доводиться вирішувати місцевій владі Кочубеївської об’єднаної територіальної громади (ОТГ), одна з найсерйозніших — забезпечення достатнього рівня безпеки мешканців.
Розташована ця ОТГ майже за тридцять кілометрів від свого районного центру, Високопілля, і майже за двісті — від Херсона. Звісно, така віддаленість, та ще й жахливі дороги у цій місцевості — значний фактор ризику, бо він майже унеможливлює швидке реагування надзвичайних служб у випадку тих чи інших неприємних інцидентів. У тому числі — і кримінальних правопорушень.
Тепер мешканці селища не часто бачать правоохоронців: інколи приїздить дільничний інспектор поліції, яких зараз на весь Високопільський район — двоє. Коли трапляється щось серйозне, можуть завітати й інші працівники поліцейського райвідділу. Щоправда, район за криміногенною ситуацією — відносно спокійний, бо не є курортною зоною, тут немає підприємств і землі, привабливих для рейдерів. Але це не означає, що питання, пов’язані з безпекою тут — не пріоритетні. Зокрема, голова ОТГ Іван Дудар планує створити Центр безпеки, відповідний проект поданий до Державного фонду регіонального розвитку. У перспективному плані розвитку громади передбачене і створення власного пожежного депо. Зараз на виклики приїздять рятувальники з Високопілля. Також допомагає розташоване на території ОТГ підприємство “Дніпрянка”, яке має переобладнаний у пожежний автомобіль молоковоз.
Хоче Іван Іванович, щоб у кожному з 14 сіл, які входять до складу ОТГ, були громадські інспектори з охорони правопорядку або “шерифи”. Але вважає, що їх робота буде ефективною лише після створення повноцінної нормативно-правової бази.
“Ми, - розповідає Іван Дудар, - не раз зверталися до поліції з проханням створити таку базу. У відповідь — поки лише обіцянки. А ми готові і робочі місця надавати, і транспортні засоби. Ми зацікавлені, щоб люди, які опікуються громадським порядком, жили на території нашої ОТГ, а не приїздили час від часу. Але ці люди повинні мати чітко приписані в певних документах повноваження. Знаю, в інших регіонах України, де на місцях працюють “шерифи”, часто виникають непорозуміння саме через відсутність законодавчо закріплених повноважень таких людей та гарантій соціального захисту, які були б адекватними такій непростій роботі. Але мене, звичайно, не влаштовує теперішня ситуація, коли правоохоронці у разі потреби приїздять до нас з Високопілля. Бо немає можливості реагувати на правопорушення по гарячих слідах, вести профілактичну роботу. Коли людина, яка слідкує за громадським порядком, перебуває поруч, ситуація інша, мешканці сіл ведуть себе по-іншому”.
Але є у Кочубеївці і люди, які вважають, що “шерифи” потрібні навіть зараз, коли поки ще чітко не визначені їх повноваження та інші нюанси. Мешканець села Василь Гук два роки тому працював громадським інспектором з охорони правопорядку, коли відповідна програма фінансувалася Державною службою зайнятості як один з видів громадських робіт. Також тоді він мав статус помічника дільничного інспектора: його можна було отримати у міліції як волонтерське навантаження, була й відповідна нормативна база, яка, на жаль, припинила діяти після реорганізації наших правоохоронних органів.
“Громадські формування з охорони правопорядку і громадські інспектори повинні бути у кожному селі, - переконаний він. - Зі свого досвіду можу сказати, що “шериф” здатен попереджувати серйозні інциденти: наприклад, втрутитися у якийсь дрібний конфлікт, коли дільничний інспектор не приїде заспокоювати людей (бо якась сварка для інспектора — дрібниця), а з’ясування стосунків може перерости у дуже неприємні речі. “Шериф” один з перших дізнається про правопорушення, бо потерпілі частіше за все спершу йдуть скаржитися до місцевої сільради, а потім вже викликають правоохоронців. Тому повинна бути людина, яка має певну спеціальну підготовку: зможе провести початкове документування злочину, вжити заходів щодо запобігання знищення доказів. Бо на приїзд правоохоронців потрібен час”.
Пан Василь каже, що готовий стати “шерифом”, якщо така посада з’явиться.
І Надія Сенік, директор ДК села Заградівка, яке входить до складу ОТГ, вважає, що в умовах, у яких живе Кочубеївська ОТГ, не можна обійтися без громадських інспекторів з охорони правопорядку:
“Специфіка нашого району, крім усього іншого, ще й у тому, що таку важливу місію не зможе виконати одна структура, яка до того ж і розташована віддалено від багатьох сіл. Це фізично неможливо. Безпека — один з найважливіших аспектів життя, і, на мою думку, це — не тільки захист від правопорушень, а й загалом стан інфраструктури: дороги, транспорт... Наскільки мені відомо, зараз наша місцева влада опікується тим, щоб були відремонтовані найбільш проблемні ділянки доріг, в планах — придбання комунального транспорту”.
Згодна з нею і мешканка Кочубеївки Тетяна Стасюк:
“Відверто кажучи, поки я не відчуваю, що для безпеки моєї родини зроблено усе. Щодо “шерифів”, дійсно, такі люди не завадили б, тому що село — віддалене”.
З людей, з якими спілкувався у Кочубеївці кореспондент онлайн-газети “Вгору”, лише один зі співрозмовників, працівник місцевого Центру з надання адміністративних послуг Віталій Бібік, сказав, що, на його думку, для забезпечення громадського порядку в його районі вистачає і поліції. Щоправда, чоловік у Кочубеївці лише працює, постійно живе у райцентрі — Високопіллі.
Для місцевої влади Кочубеївської ОТГ безпека — одна з найнагальніших проблем. Бо на території громади — 751,10 га лісу, по території громади прокладені газові мережі низького та середнього тиску, а також мережі високого тиску, які підпорядковані Харківтрансгазу. Окрім цього, на території Кочубеївської ОТГ розташовані інші промислові об’єкти, які потребують постійного нагляду, а також миттєвого реагування у разі виникнення проблем. На такому тлі, та ще й якщо згадати, що Високопільский район — не найкримінальніший на Херсонщині, може здатися, що залучення до охорони правопорядку “шерифів” - не найбільш гостре питання. Але не варто забувати, що в усьому, пов’язаному з безпекою, дрібниць немає.
P.S. Публікація підготовлена в рамках проекту «Шерифи для нових громад» за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Проект реалізується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я» та Громадською організацією «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір».
Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.
P. P. S. Безоплатну юридичну консультацію можна отримати в Громадській приймальні Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров'я» за адресою: м. Херсон, вул. Б. Мозолевського (колишня Фрунзе), 2, оф. 19. Особистий прийом: вівторок з 10.00 до 15.00. Тел. (0552) 49 60 03, (066) 790 90 21.
А також у Центрі безоплатної первинної допомоги, створеному Офісом Мережі правового розвитку при ІРЦ «Правовий простір» та ХОО КВУ за підтримки Херсонської міської ради та Міжнародного Фону «Відродження».
Графік роботи: понеділок – четвер з 9.00 до 12.00 та з 13.00 до 17.00. П’ятниця з 9.00 до 12.00 та з.13.00 до 15.30.
Телефон для довідок: 099 468 38 48.
Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/
-preview.webp)
