Як у зеленопідських родин “крила розпросталися”

На Херсонщині, у селі Калинівка Зеленопідської об’єднаної територіальної громади, запрацював перший в Україні Центр інтегрованих соціальних послуг* «Другий шанс».

Це спільний проєкт громадських організацій, бізнесу та органів місцевого самоврядування. Центр відчинив двері 2 червня цього року, але результати вже просто вражаючі. Наразі у громаді планують відкрити аналогічні майданчики безпеки та довіри і в інших селах Зеленопідської ОТГ.

«Контролер» з порожніми руками

Коли громада об’єдналася й створила свою соціальну службу, на обліку перебувало щонайменше 7 родин, які потрапили у скрутне становище. Зокрема, із них 5 родин - у Калинівці, усі багатодітні, а батьки – колишні вихованці інтернатних закладів.

Керівниця Центру інтегрованих соціальних послуг «Другий шанс» Оксана Закриницька та інспектор з охорони правопорядку Зеленопідської сільради Ольга Бигар обговорюють, як ефективніше вплинути на проблемного підлітка.

Крім того, як пояснює голова Зеленопідської ОТГ Галина Лобунько, вони їздили по селах і бачили, що багато діточок вештаються по вулицях без догляду, а це дуже небезпечно.

Голова Зеленопідської об’єднаної територіальної громади Галина Лобунько.

Чому в Калинівці, а не в центрі громади?

Бо тут, перш за все, було вільне приміщення - колишня початкова школа. На час об’єднання там навчалися лише 9 діточок. Громада вирішила, що доцільніше та економніше возити малечу до школи в Зеленому Поду (відстань – 2 км). Відтоді будівля стояла порожня та поступово руйнувалася. Отже, громада виділила це приміщення під Центр інтегрованих послуг і дала кошти на ремонт. Ремонт робили власноруч соціальні працівники разом із місцевими жителями.

На питання, чому родини погодилися працювати безкоштовно і робити ремонт для «якогось центру», Оксана Закриницька відповіла питанням: 

До того ж давно помічено: якщо людина щось власноруч зробила, вклала свої сили та час, то вона результат цінує, береже, підтримує в належному стані. А якщо хтось за неї це зробив, то й ставлення зовсім інше. Тому в Зеленопідській ОТГ полюбляють толоки – разом і порядки наводять, і свята організовують.

 Так тепер виглядає будівля колишньої занедбаної початкової школи.

Наразі в Центрі працюють два фахівці із соціальної роботи: оплата праці одного за кошт громадської організації, другого – з місцевого бюджету. До них долучаються волонтери. Також  громадська організація надала обладнання – пральні машини, сантехніку, кухонне приладдя, спортивний та ігровий інвентар; місцеві аграрії постійно поповнюють запас продуктів; а жителі села – банк речей для дітей.

Як це працює

Центр має два денних відділення. Перше – для дітей дошкільного віку, працює з 13 до 17 години. Хоча школярі також можуть прийти після уроків до Центру, попити чаю з печивом та бутербродами, зробити домашнє завдання в гарних умовах (або навчатися дистанційно, адже тут є вільний доступ до Інтернету), погратися в різноманітні розвиваючі ігри.

Фахівець з соціальної роботи при Центрі Руслана Андрушко допомагає дітям зробити власноруч подарунки батькам.

А за необхідності діти можуть перебувати тут під наглядом соціальних працівників цілодобово. Зокрема, так сталося, коли у районну лікарню поклали багатодітну Лілію Домніну з молодшою донькою - педіатр, який щомісяця відвідує Центр, виявив у дівчинки запалення на нозі та направив на операцію. Інші п'ятеро діточок перебували у Центрі, поки їх сестричка одужувала.

Друге відділення – «Впевнений стан» - для родин, які опинилися у скрутних життєвих обставинах. Серед них, зокрема, родина вищезгаданої Лілії Домніної. У сім'ї шестеро малюків, чекають на сьомого. Жінка каже, що дуже вдячна Центру за допомогу. Адже тут може випрати одяг, викупати дітей, приготувати їжу - вдома у них немає ні світла, ні води, ні дров для грубки. Крім того, тут з дітьми додатково займаються, вони задіяні на всіх святах, які організують у громаді. Наприклад, наразі готуються виступати на День врожаю - вчать вірші, пісні, танці, майструють різні прикраси, цікаві поробки. А коли її поклали з донькою до лікарні - за інших своїх дітей була спокійна: знала,  вони у безпеці, ситі та доглянуті. В іншому разі, чоловікові довелося б везти їх до бабусі в інше село, за декілька сотень кілометрів, а це і накладно, і незручно, і старші пропустили б навчання в школі.

Малі відвідувачі Центру ставляться до його працівниць як до близьких родичів.

Наразі в центрі перебувають 24 дитини і 5 матусь. Керівниця Оксана Закриницька говорить, що матері не лише користуються побутовими зручностями, але ще й навчаються:

Центр тісно співпрацює з освітніми закладами – тут допомагають дітям робити уроки і постійно контактують із вчителями, питають, у кого які успіхи в школі, що ще треба, над чим більше попрацювати.

Спортивна кімната

Кухня.

Загалом у приміщенні колишньої початкової школи повністю відремонтовано та обладнано 5 кімнат. Інше крило будівлі поки що порожнє, тож соціальна служба має намір створити там умови для третього “філіалу” Центру - для людей похилого віку.

Додаткові ноу-хау

Крім того, у громаді практикують соціальну співпрацю ще за двома напрямками: “Одна церква - одна родина” та “Один бізнес - одна родина”. Сенс один: хтось із них бере над проблемною родиною шефство, але - по різному.

Наприклад, парафіяни, в залежності від матеріального стану сім'ї, виділяють їй протягом року фіксовану суму. Але перші пів року кошти на руки не видають. За родиною закріплюють волонтера, який вчить батьків рахувати та розподіляти сімейний бюджет, вибирати покупки та пріоритети. Інші пів року родина планує доходи та витрати самостійно, але волонтер відвідує їх що два тижні та перевіряє, чи змогли вони впоратися із завданням. Також  у церкві постійно моляться за цю родину та підтримують її морально.

На бізнес покладається інше завдання - допомогти батькам впоратися з алкогольною залежністю та знову отримати стабільну роботу. І вже дві родини змогли подолати важку ситуацію. Одна з них живе в селі Архангельська слобода. Багатодітний Сергій колись працював механіком у місцевого фермера, але через пияцтво втратив роботу, “під чарами горілки” бешкетував, стояло питання про позбавлення його батьківських прав. Майже два місяці соціальні працівники вели перемовини і з чоловіком, і з фермером. Першого переконували лікуватися, а другого - пролікувати колишнього працівника за власний кошт та знову взяти на роботу. Тим паче, що коли Сергій не пиячив, то був, як то кажуть, “золотою людиною, на всі руки майстром”. Схожа ситуація з іншою родиною з села Петропавлівка. Пані Оксана каже, що у чоловіків наразі “крила розпросталися”, адже крім всього іншого, вони отримали заступництво впливових людей. Раніше, якщо щось траплялося в селах - чи бійка, чи дрібна крадіжка, поліція одразу звинувачувала в правопорушенні Сергія або Василя (іншого колишнього пияка, з Петропавлівки), бо вони вели асоціальний спосіб життя. А тепер, якщо правоохоронці “чіпляються” до чоловіків, то одразу до справи підключаються їх роботодавці з зустрічними “незручними” питаннями: на якій підставі затримали, у чому підозрюють, чому допитують без адвоката. І всі неприємності з поліцією тепер на цьому й закінчуються. Ці дві вищезгадані родини вже знято з обліку сімей, які потрапили в складні життєві обставини.

* Інтегровані соціальні послуги, це - комплексне надання соціальних послуг у громаді, який (крім соціального захисту) включає ще й освіту, охорону здоров'я, ювенальну превенцію та інші види послуг, які надаються з метою підвищення соціального добробуту громади та її вразливих громадян.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоровя” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.