Херсонські «шерифи»: перші підсумки

Уміння домовлятися, об'єднувати зусилля державних установ, органів місцевого самоврядування і громадськості, уміння співпрацювати і разом вирішувати проблеми - запорука нашої спільної безпеки.

Саме до такого висновку дійшли учасники круглого столу «Безпека громади – справа кожного», що відбувся з ініціативи Благодійної організації  «Фонд милосердя та здоров’я».

На заході  представники обласного Центру зайнятості, Управління Національної поліції в Херсонській області, районних органів місцевого самоврядування та демобілізовані з зони АТО бійці обговорювали, як зараз реалізується програма «Шериф», і які перспективи проекту в наступні роки.

Круглий стіл «Безпека громади – справа кожного» проводили керівниця Громадської приймальні Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров'я» Олена Старюк (на фото зліва) та заступниця головного редактора онлайн газети "Вгору" Ірина Ухваріна.

Керівник Громадської приймальні Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров'я» Олена Старюк та заступник головного редактора онлайн-газети "Вгору" Ірина Ухваріна презентували учасникам круглого столу результати дослідження про те, як захищають свою безпеку сільські громади на Херсонщині.

- Більше уваги ми приділяли Каланчацькому та Чаплинському районам (адже вони - прикордонні), - зазначила Олена Старюк, - проводили там фокус-групи, тренінг для дільничних, залучали експертів, які розповідали, наприклад, про Самбірський експеримент та про роботу правозахисних організацій. Також виїжджали в інші райони – у села, найбільш благополучні з точки зору криміногенної ситуації, і вивчали та поширювали інформацію, якими методами там підтримується правопорядок. Паралельно на сайті онлайн-газети «Вгору» створили розділ «Поліція для громади», де ми теж розповідали, як працює унікальна в Україні програма «Шерифи» обласного Центру зайнятості,  де вона «буксує», скільки людей пройшли через цю програму, скількох із них взяли на постійну роботу «за профілем» у громадах. Запитували у поліцейських, яким повинен бути «ідеальний шериф» з їхньої точки зору, та яким, з точки зору громади, має бути «ідеальний поліцейський» та «ідеальний шериф». А ще вели опитування читачів газети, наскільки вони відчувають себе у безпеці й довіряють поліції.

Ірина Ухваріна поділилася своїми особистими враженнями про те, хто ж у селах краще працює в якості інспектора з охорони правопорядку:

- У мене склалася думка, що найкращі шерифи, які зараз працюють на постійних робочих місцях у сільрадах та об’єднаних територіальних громадах, - це колишні міліціонери, що вийшли на пенсію досить молодими, у 40-45 років. Вони добре знають закони, знають, як поводитися в екстремальних ситуаціях, для них звична справа - не спати ночами і чергувати в свята. Вони здатні себе убезпечити і вміють оформляти протоколи, заяви та опитування свідків.

Яскраві приклади - досвід Старої Збур'ївки і Музиківки. Стара Збур'ївка була першою громадою в Україні, що взяла в штат сільради свого «шерифа», і це було ще в 2008 році. Тоді в селі була досить тривожна ситуація. На це було багато причин, одна з них - з'явилися пункти прийому металобрухту і кількість дрібних крадіжок (від каструльок-тазиків, з яких їли тварини, до труб для поливу, металевих воріт і парканів) зросла у рази. Як розповідав нам голова сільради Віктор Маруняк, у них, до того ж, упродовж двох років змінилося 20 дільничних. Тобто, не встигали селяни навіть познайомитися з ним, як призначали нового. І у кожного дільничного - по декілька «підшефних» сіл. Про яку профілактику могло йтися? У той же час, один із жителів Старої Збур'ївки, колишній херсонський оперативник, вийшов на пенсію. Коли щось траплялося, люди зверталися за допомогою до нього, і він допомагав - у будь який час. Тоді громада придумала, як його «оформити».  Скористалися Законом про місцеве самоврядування, який дозволяє сільраді брати на ставку інспектора, цим Законом також не обмежено, чим саме конкретно, на користь громаді, він повинен займатися. Так в Україні з’явився перший інспектор сільради з охорони правопорядку, якого земляки назвали «шерифом». А невдовзі селяни призначили ще одного «шерифа», і кількість правопорушень у селі стала у 8 разів нижчою, ніж у сусідніх населених пунктах. 

Дуже схожа ситуація і в Музиківській ОТГ. Музиківський «шериф» - колишній дільничний, який курирував це село і користувався авторитетом у місцевих жителів. Тому, щойно він вийшов на пенсію, сільський голова одразу ж запросив його працювати “шерифом”, тобто інспектором сільради з охорони правопорядку. Коли створювалося ОТГ, його посаду теж затвердили, але тут ситуація була вже дещо інша. Перш, ніж взяти такого співробітника, громаді вже треба було розробити та затвердити Програму з безпеки та благоустрою ОТГ. А також розробити нові інструкції та посадові обов'язки інспектора. І це довелося робити «з нуля» - адже прикладів чи хоч яких зразків таких документів в Україні ще не було. Але тепер у громаді два шерифи. Ще один працює - поки що на півставки - у селі Східне, що ввійшло в ОТГ. Паралельно працює на птахофабриці і - інспектором з охорони правопорядку. І найбільша проблема в тому, що він не має «юридичної бази», не стикався раніше ніколи з юридичними документами, не має того досвіду, який дає робота в правоохоронних органах. І тому спочатку не знав навіть «елементарного»: як скласти адмінпротокол, як взяти у людини пояснення. Добре, що у нього є старший наставник, який взяв на себе ще додаткове навантаження: пояснювати, вчити, розповідати, навіть підготував для колеги шаблони документів на різні випадки. В інших селах, особливо там, де тільки планують запровадити посаду «шерифа», ситуація складніша. Питання навіть не в нестачі бажаючих, питання в їх кваліфікації, у підготовці.

Після такого «зізнання» серед учасників круглого столу спалахнула палка дискусія. І причин для цього - декілька.

По-перше, колишні міліціонери не є учасниками громадських робіт програми «Шерифи» обласного Центра зайнятості.

На фото зліва начальник відділу організації надання послуг роботодавцям обласного Центру зайнятості  Наталія Португальська.

- Такі колишні співробітники правоохоронних органів - це вже пенсіонери, - пояснила начальник відділу організації надання послуг роботодавцям обласного Центру зайнятості  Наталія Португальська. - Згідно із законодавством, пенсіонери не можуть ставати на облік по безробіттю. І тому вони не можуть бути учасниками наших громадських робіт. А ті, хто скоротився, або звільнився з органів до досягнення пенсійного віку, звертаються в службу зайнятості вкрай рідко. Як правило, самі влаштовуються на роботу або в інші державні установи, або в охоронні фірми, або юристами в приватні фірми. Тому ми стараємося залучити до роботи шерифами більше людей з військовим досвідом, демобілізованих із зони АТО.

Тобто, серед учасників програми «Шерифи» обласного Центру зайнятості майже не буває людей, обізнаних в юриспруденції. 

А по друге, формат громадських робіт не передбачає навчання. Перед початком роботи шерифи проходять інструктаж, який проводять співробітники поліції, але цього недостатньо. І пояснювати людям, як працювати по охороні правопорядку на селі, як оформлювати документи, у  поліції зараз формально нікому.

- Раніше в міліції була посада інспектора по роботі з цивільними формуваннями, був наказ про роботу з добровільними помічниками дільничних, було прописано, які у них функції, завдання та повноваження, були методичні рекомендації, як їх навчати, добровільні помічники дільничних отримували посвідчення й були вже захищені законом, - зазначив заступник начальника відділу дільничних офіцерів поліції Головного управління Нацполіціі в області Андрій Хурса. - Але в результаті реформи все це скасували, і в нормативних документах вийшов «пробіл». Про громадянські формуваннях наказ уже є, але про помічників дільничних - немає, їх «існування» законодавством не передбачено.

На фото зліва заступник начальника відділу дільничних офіцерів поліції Головного управління нацполіції в області Андрій Хурса.

Тому зараз займається роботою з сільськими шерифами, грубо кажучи, той, хто начальнику « потрапив на очі». Це «додаткове навантаження», яке тільки відволікає співробітника від його основної роботи. До того ж, жодного документа, що регламентує таку взаємодію, - немає.

Та, незважаючи на таку ситуацію, дільничні продовжують співпрацювати з сільськими інспекторами по охороні правопорядку. Тому обласне управління Нацполіції  звернулося до Департаменту превентивної роботи, у Міністерство внутрішніх справ з рекомендацією розробити наказ про взаємодію та «повернути» посаду інспектора по роботі з цивільними формуваннями. З аналогічним проханням до керівництва правоохоронних органів зверталась не тільки Херсонщина, адже ця проблема хвилює всі регіональні управління. І на останній нараді голова Національної поліції України Сергій Князєв пообіцяв наступного року ці посади відновити, а також «ліквідувати нормативний пробіл».

Але навіть зараз,  як підкреслив Андрій Хурса, інспектори можуть звертатися за допомогою та консультаціями до будь-якого відділення області. У кожному відділенні є співробітники, які можуть проінструктувати, як правильно протокол скласти і які мають бути повноваження. Адже  поки спеціального наказу немає, наші правоохоронці «адаптували» під «шерифів» існуючий Закон про громадянські формування. Бо інакше,  без спільних зусиль, навести лад у селах не просто важко, але майже неможливо.

І Херсонщина, програма «Шериф», - «багатосторонній» тому приклад. Як розповіла Наталія Португальська, дуже багато колег по службі зайнятості з інших регіонів звертались і брали інформацію про програму «Шериф». Особливо в 2015-му році, коли вона була схвалена міністром соцполітики, і про це написали в засобах масової інформації.

- Ми ділилися нашими напрацюваннями, нічого ні від кого не приховували, ділилися повним пакетом з Черніговом, Закарпаттю давали, Львівському обласному Центру зайнятості, Черкасському. Але тільки у нас на Херсонщині такі громадські роботи організовано по всій області. В інших регіонах програма реалізується не по всіх районах, а в деяких населених пунктах. Адже необхідно, щоб спільну мову знайшли всі «складові» програми: Центри зайнятості, керівництво поліції і - місцева влада.

P.S. Громадська юридична приймальня Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров'я» розташована за адресою: Херсон, вул. Б. Мозолевського (колишня Фрунзе), 2, оф. 19. Дні прийому: вівторок з 10.00 до 15.00. Тел. (0552) 49 60 03, (066) 790 90 21.

P.P.S. Публікація підготовлена ​​в рамках проекту «Посилення спроможності громад Черкаської та Херсонської областей впливати на роботу поліції з метою імплементації та прискорення реформи правоохоронної системи» реалізується за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерландів у рамках програми «Матра». Проект реалізується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я» та ГО «Черкаський правозахисний центр».