Карантин: чи захищені самі поліцейські?

Дніпропетровщина тримає лідерство за кількістю порушників карантину.

Однією з найвиразніших безпекових загроз сьогодення стала епідемія коронавірусу COVID-19. В її умовах працівники Національної поліції, звісно, мають долучатися до забезпечення карантинних обмежень – запобігати поширенню чуток і фейків, що можуть спричинити паніку, моніторити діяльність торгівельних точок і транспорту, контролювати виконання «масочного режиму» в громадських місцях. При цьому й самі поліцейські повинні бути захищені від ризику інфікування.

Щоб дізнатися, як саме організована діяльність поліцейських під час карантину та як забезпечені правоохоронці засобами індивідуального захисту, ми спрямували запит до Національної поліції. Ми просили надати наступну інформацію:

1. Скільки в Україні складено протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 173-1 КУпАП (Поширювання неправдивих чуток) – у березні 2020 року?

2. Скільки в Україні складено протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 44-3 КУпАП (Порушення правил щодо карантину людей) у березні 2020 року?

3. В якому обсязі забезпечені працівники поліції захисними масками (респіраторами), рукавичками, антисептиками та іншими засобами особистого захисту?

4. За який рахунок здійснене це забезпечення засобами особистого захисту: за кошти Національної поліції, органів місцевого самоврядування, благодійних та волонтерських організацій, з інших джерел?

5. Які додаткові завдання отримали поліцейські офіцери громади у зв’язку з запровадженням карантину та режиму надзвичайної ситуації?

Одразу зазначимо, що відповідь на останнє запитання ми отримали доволі розлогу, але розпливчасту:

«На сьогоднішній день у Національній поліції України існує проєкт під назвою «Поліцейський офіцер громади» (далі – проєкт) який запроваджено у Волинській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Рівненській, Харківській, Хмельницькій та Черкаській областях. У 2020 році проєкт планується запровадити в усіх регіонах України.

Поліцейські, які беруть участь у проєкті, пройшли навчання за програмою спеціалізації дільничних офіцерів поліції, закріплених за поліцейськими дільницями в об’єднаних територіальних громадах, та згідно із штатним розписом перебувають на посадах дільничного офіцера поліції або старшого дільничного офіцера поліції у відповідних територіальних (відокремлених) підрозділах поліції…

Згідно частини першої статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліцейські, які беруть участь у проекті, керуються Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами».

Іншими словами, поліцейські завжди мають залишатися правоохоронцями, тобто виконувати свій службовий обов’язок відповідно до встановлених правових норм. Однак, які саме додаткові завдання отримали ПОГи під час дії карантину в Україні, нам так і не повідомили.

Щоправда, надали важливі дані стосовно забезпечення працівників поліції засобами особистого захисту:

«Повідомляємо, що станом на 09.04.2020 обсяг створених резервів поліції в медичних і дезінфікуючих засобах дозволяє забезпечити потреби системи поліції орієнтовно на 7–10 днів, водночас такі резерви постійно оновлюються (маски медичні, респіратори, рукавички латексні, індивідуальні дезінфікуючі засоби).

Зокрема, у наявності 392,0 тисяч масок медичних, 185,0 тисяч респіраторів, 47,3 тисяч захисних окулярів, 594,2 тисяч пар рукавичок латексних, 17,8 тисяч комбінезонів захисних, 349,0 тисяч індивідуальних дезінфікуючих (антисептичних) флаконів у вигляді спрею чи розчину на спиртовій основі».

Отже, коли карантин введений в Україні, як мінімум, на 1,5 місяця (і, вочевидь, має всі передумови бути продовженим), резерви поліції в медичних і дезінфікуючих засобах на 7–10 днів є явно недостатніми. І добре, що вони постійно оновлюються. Шкода тільки, що нам не відповіли, за який рахунок. Адже предметом суспільного інтересу є необхідність розуміння того, чи достатньо для убезпечення поліцейських від можливого інфікування на коронавірус бюджетних коштів, чи надають допомогу органи місцевого самоврядування (наприклад, ті ж самі ОТГ, які обіцяли підтримувати офіцерів громади) чи дане питання, як нерідко вже було в сучасній історії України, вирішується в авральному порядку – за рахунок благодійників та волонтерів.

Статистику про складені протоколи за порушення статей 44-3 та 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ми від Національної поліції отримали. Навіть із розбивкою по областях. Щоправда, дані надані з використанням певних поліцейських евфемізмів: Нацполіція не вказує чітко кількість адмінпротоколів, а зазначає цифри в 2-х графах: «Виявлено адміністративних правопорушень» та «Встановлено осіб, які вчинили адміністративні правопорушення». Прямуючи за банальною логікою, наважимося здогадатися, що саме остання цифра й має відповідати кількості складених протоколів.

Загалом в Україні протягом березня 2020 року «встановлених осіб» за ст. 44-3 КУпАП (порушення правил карантину) нараховується 3339. Зрозуміло, що за 20 днів квітня таких порушників ще значно додалося. До цих висновків можна прийти, приміром, за даними по Харківській області. Тут, як йдеться у відповіді Нацполіції, за березень виявлено 215 правопорушників за ст. 44-3 КУпАП, а вже 17 квітня офіційний сайт ГУНП в Харківській області повідомив, що місцеві поліцейські склали 411 протоколів за порушення правил дотримання карантину. Таким чином, відбулося зростання цих показників майже вдвічі.

Що стосується поширення неправдивих чуток, тобто порушення ст. 173-1 КУпАП, то, за даними Національної поліції, в березні 2020 року було виявлено 50 таких випадків (і осіб). Вочевидь, не всі вони могли бути причетними до пліткарства про коронавірус. Утім, робота поліції з запобігання поширенню фейків, що сіють паніку, останнім часом посилилася. Про що можуть свідчити дані, оприлюднені 17 квітня Департаментом кіберполіції Нацполіції: з початку карантину «встановлено 236 осіб, які у мережі розміщували неправдиву чи провокаційну інформацію».

Підсумовуючи, зазначимо, що проєкт «Шерифи для нових громад» буде й надалі досліджувати, як працює поліція в умовах карантину, які заходи з запобігання небезпеки проводяться спільно з органами влади та закладами охорони здоров’я, як до цього долучаються територіальні громади. Оскільки безпека громадян – це нагальна базова потреба, і тільки на її основі можна розбудовувати гідне життя.

P.S. Публікація підготовлена в рамках проекту «Шерифи для нових громад» за фінансової підтримки Міжнародного Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Проект реалізується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я» та Громадською організацією «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір». Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.