Домашнє насильство щодо дітей: небезпека на канікулах

Питання запобігання й протидії домашньому насильству, зокрема щодо дітей, є суттєвим чинником, що впливає на загальну безпекову ситуацію в кожній громаді України. Саме тому проєкт "Шерифи для нових громад" збирає відомості про успішний досвід у вирішенні цих та інших проблем із забезпечення публічної безпеки в громадах.

Під час літніх канікул діти наражаються на небезпеку домашнього насильства більше, ніж коли вони навчаються та ходять до школи.

Ми звернулися до Національної поліції із запитом*, в якому просили надати наступну інформацію:

1. Скільки всього було зафіксовано звернень про жорстоке поводження з дітьми (стосовно яких вчинено домашнє насильство або існує реальна загроза його вчинення, та сімей, у яких діти зазнали насильства) в Україні у 2020 році та за 5 місяців 2021 року?

2. Скільки осіб в Україні було притягнуто до адміністративної відповідальності за домашнє насильство стосовно дітей за статтею 173-2 КУпАП у 2020 році та за 5 місяців 2021 року?

З огляду на те, що Нацполіція не надіслала відповіді на інформаційний запит, ми звернулися вже до Міністерства внутрішніх справ з проханням сприяти відновленню порушеного права на доступ до публічної інформації шляхом надання запитуваних нами відомостей (з корекцією запитуваної інформації за І півріччя 2021 року, а не за 5 місяців).

І у відповідь отримали одразу два листи:

1. У Департаменті інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України нам повідомили, що за 2020 рік органами поліції зареєстровано 3 433 заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події, пов’язані з домашнім насильством, подані дітьми. За 5 місяців 2021 року зареєстровано 1 829 таких заяв і повідомлень, у тому числі 331 подано дітьми, які заявляють, що постраждали.

2. У Департаменті превентивної діяльності Нацполіції поінформували, що за 6 місяців 2021 року до органів поліції надійшло 688 звернень дітей про факти вчинення стосовно них домашнього насильства та 2 959 звернень подано дітьми щодо вчиненого домашнього насильства відносно інших осіб.

При цьому, дізнатися кількість осіб, що були притягнуті до відповідальності за таке гидке правопорушення як домашнє насильство щодо дітей, нам не вдалося, позаяк Нацполіція вказала, що «інші запитувані відомості формами звітності не передбачені».

Втім, і отримані цифри є напрочуд наочними. Як бачимо, за даними Нацполіції, у червні (6-му місяці) 2021 року надійшло вдвічі більше: 688 мінус 331 дорівнює 357 звернень від дітей про вчинення щодо них домашнього насильства, ніж за попередні 5 місяців поточного року (було 331). Це може свідчити про те, що під час літніх канікул, залишаючись вдома, діти наражаються на небезпеку домашнього насильства значно більше, ніж тоді, коли вони навчаються та ходять до школи.

Ця ситуація є схожою з тією, що панувала під час запровадження карантину в березні минулого року (див.: "Домашнє насильство під час карантину: страждають діти"). Нагадаємо, тоді громадська організація "Ла Страда – Україна" у відповідь на наш запит надала інфографіку, з якої видно, що на Національну дитячу "гарячу" лінію організації в березні 2020 року надійшло 6 812 звернень (у той час як у лютому їх було всього 1 629). І майже 40% з них стосувалися саме насильства та жорстокого поводження з дітьми та комерційної експлуатації дітей.

Зауважимо, що офіційні дані, надані Національною поліцією, вочевидь, не в повній мірі відображають ситуацію з кількістю постраждалих від домашнього насильства дітей, адже стосуються лише тих випадків, коли дитина сама заявила про вчинення домашнього насильства. Втім, неповнолітні часто соромляться або бояться розповісти про те, що з них знущалися. Основними причинами незвернення дітей до правоохоронних органів експерти вважають страх помсти кривдника, сором перед оточенням, зневіра в можливість захисту, небажання згадувати та говорити про травмуючі події, а іноді діти просто не знають іншого ставлення до себе, а тому вважають його «нормою»…

Олексій Лазаренко

Прокоментувати отримані нами відомості ми попросили віце-президента Всеукраїнської фундації "Захист прав дітей", колишнього начальника Департаменту кримінальної міліції у справах дітей МВС України Олексія Лазаренка:

Однак ми можемо зробити висновок про те, що в Україні пробуксовує система, яка має захищати права дітей. У новоутворених нових сільських територіальних громадах фактично зникли служби у справах дітей – їх, через брак коштів, об’єднали зі структурами, що займаються молоддю, з соціальними службами, розмили їхні функції.

До того ж, створена на рівні держави Національна соціальна сервісна служба України й не ставить задачі займатися профілактикою домашнього насильства, вона виключно надає соціальні послуги. Родина, яка відчуває негаразди, має звернутися до соціальних служб, і ті вже вирішують, чи потрібна цій сім’ї відповідна соціальна послуга. Щось на кшталт «спасіння потопаючих є справою рук самих потопаючих».

Отже, як з боку держави, так і з боку територіальних громад контроль за цим питанням відтепер мінімальний. І виходить, що система захисту дітей ("child protection") у нас напівзруйнована…

– Ми тепер знаємо: коли діти йдуть на канікули, можна очікувати збільшення випадків домашнього насильства щодо них. А що все ж таки можна зробити, аби зменшити цю негативну тенденцію?

Тому громади мають продумати на час канікул для дітей більш змістовне дозвілля, мусять працювати клуби, секції, коворкінги, де б дітлахи та підлітки могли з користю проводити час. Також це в певній мірі може знизити в родинах напругу, яку породжують соціально-економічні проблеми. Умовно кажучи, мати, яка працює на трьох роботах, з більшим розумінням поставиться до власної дитини, яка зайнята чимось корисним, ніж коли та безцільно "вбиває час".

– Неодноразово доводилося бачити: напередодні канікул дітям видають брошури з питань безпеки, приміром, щодо правил поводження на воді, перестороги щодо можливого випадання з вікна, попередження про підвищену увагу під час знаходження на залізниці тощо. А чи проводяться напередодні канікул інструктажі для дітей та батьків відносно попередження домашнього насильства?

Через те б я порадив, щоб освітяни разом із ювенальною превенцією перед канікулами проводили зустрічі з батьками, роз’яснювали їм законодавчі й психологічні аспекти домашнього насильства та ділилися "секретами" стосовно того, як  можна запобігти біді. А дітям видавалися б пам’ятки з номерами Національної дитячої "гарячої" лінії, куди у разі потреби вони можуть зателефонувати та попросити поради або допомоги.

До речі, Національна дитяча гаряча лінія:

- 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів);

- Короткий номер 116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів).

Довідково:

Дії поліції під час реагування на факти домашнього насильства та захисту прав дітей регламентують:

- Закон України "Про Національну поліцію";

- Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству";

- постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 р. №658 "Про затвердження Положення взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі";

- постанова КМУ від 03.10.2018 р. №800 "Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю";

- постанова КМУ від 01.06.2020 р. №585 "Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах";

- наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01.08.2018 р. №654 "Про затвердження порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника";

- наказ МВС України від 25.02.2019 р. №124 "Про затвердження Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженими підрозділами органу Національної поліції України";

- наказ Міністерства соціальної політики України та МВС України від 13.03.2019 р. №369/180 "Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства";

- наказ МВС України від 27.04.2020 р. №357 "Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного реагування в органах (підрозділах) Національної поліції України".

* Відповідно до ст. 34 Конституції України та Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі.

Автор головного фото – Deutsche Welle