Чугуїв: на півкроку від «Сусідської варти»

«Головний чинник для того, щоб «Сусідська варта» запрацювала – бажання з боку громадян, поліції та владників».

Інтерв’ю з керівником проекту «Спільна громада» у м. Чугуєві Харківської області Андрієм Гуренком.

– Пане Андрію, Ви з групою однодумців плануєте започаткувати у Чугуєві «Сусідську варту», керуючись досвідом інших регіонів України. Розкажіть, як народилася така ідея!

– У квітні цього року в нашому місті розпочався проект «Спільна громада», що реалізовується Чугуївською міськрайонною громадською організацією «Наш вибір» в рамках ініціативи «Єдина громада» (остання впроваджується у 12 містах Сходу України). В рамках проекту ми в червні-липні провели соціологічне дослідження, метою якого було визначити найбільш наболіли питання, що турбують громаду. Інструмент та вибірку для опитування нам підготували фахівці Харківського інституту соціальних досліджень.

– Тобто, це було ґрунтовне дослідження?

– Так. Силами волонтерів ми опитали 411 чоловік. Заповнювалися відповідні анкети. І за підсумками ми зробили аналіз. В результаті з’ясувалося, що городяни назвали 3 основні проблеми: громадська безпека, стан навколишнього середовища та питання прозорості роботи міської влади.

Після того нами було організовано три круглі столи, присвячені відповідним проблемам. 6 вересня ми збиралися, щоб розглянути питання саме громадської безпеки. Учасниками обговорення стали громадські активісти, працівники Чугуївського відділу Національної поліції (на наш подив, їх прийшло аж 7, у тому числі й керівник дільничних) та представники Чугуївської міської ради. І виявилося, що всі зацікавлені у співробітництві. Адже рівень безпеки в нашій громаді, на жаль, на сьогоднішній день, залишає бажати кращого. Зокрема, найбільш кричущим є поширення наркоманії – так вважають понад 69% опитаних мешканців міста. Також безхатні тварини, неосвітлені вулиці, п’яні компанії тощо – все це впливає на стан безпеки, і впливає негативно. Тому ми вирішили долати означені проблеми спільними зусиллями.

– А чому зупинилися на такому виді залучення мешканців до вирішення безпекових проблем у громаді як «Сусідська варта»?

– Ми вивчали різні форми роботи «українських шерифів». Однак, з огляду на те, що громадян, готових особисто патрулювати в рядах громадського формування з охорони громадського порядку, виявилося зовсім небагато, вирішили шукати інші шляхи. І представники організації IREX, яка є донором нашого проекту, пообіцяли допомогти нам набути досвіду в тих громадах, де вже певні безпекові ініціативи відбувалися. IREX фінансував проект «Сусідська варта» у низці міст України, найближчим з яких до нас є Полтава. І нам запропонували з’їздити і подивитися, щоб полтавські поліцейські та активісти продемонстрували, як працює «Сусідська варта» на практиці.

І 5 жовтня 10 представників Чугуєва відвідали Полтаву. Це були члени ініціативної групи проекту «Спільна громада» та міської ради разом з головами об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) і вуличних комітетів. Прикро, що працівники Чугуївського відділу поліції не змогли взяти участь у візиті, оскільки затвердження для них відрядження в іншу область є задовгим процесом.

– Як же вас зустріли у Полтаві?

– З нами спілкувалися речники як Управління патрульної поліції, так і Головного управління Національної поліції в Полтавській області, а також представники низки ОСББ та органів самоорганізації населення міста.

Поліцейські пояснили нам, що для успішної роботи «Сусідської варти» необхідне бажання поліції, місцевої влади та громадських активісті, розповіли, які підготовчі кроки потрібно здійснити на початку проекту. До речі, у Полтаві ініціаторами виступили самі поліцейські, які знайшли відгук у низки голів ОСББ, а також в органі самоорганізації населення селища Вороніна, що входить до території міста.

Нас звозили до цього селища, ми поспілкувалися з керівницею ОСН, яка оповіла, як реалізовувався проект «Сусідська варта»…

– А як саме він реалізовувався? Це ж цікаво!

– В першу чергу зазначили, що переможцями проекту визначали тих, хто самі активно готові були здійснювати діяльність на покращення стану громади, хто зробив чимало для благоустрою своїх домів, дворів тощо. В них проводилися збори громадян, на яких мешканці вирішували, чи необхідна їм «Сусідська варта». І тим міні-громадам – ОСББ чи вуличним комітетам, що виявляли таку зацікавленість, – поліцейські вручали певні засоби та обладнання. Зокрема, у спільно визначених місцях були встановлені відеокамери та світлові датчики руху, таблички з написом «Тут діє Сусідська варта», розклеювалися наліпки «Не палити!», «Не смітити!», а також «Увага! Ведеться відеоспостереження».

– Щоб хуліганам та особам із поганими намірами було зрозуміло, що краще сюди не заходити?

– Так. До того ж у багатоповерхових будинках встановили в ліфтах спеціальні ключі, щоб користуватися ними могли тільки мешканці тих під’їздів. Якщо приходить гість, житель зустрічає його на 1-му поверсі та супроводжує до себе.

Паралельно створювалися групи реагування, членами яких є дільничний офіцер поліції та екіпаж патрульної поліції. Було налагоджено систему оповіщення, за якої мешканці, в разі, як побачать правопорушників чи підозрілих осіб, повідомляють контактним поліцейським цю інформацію на «вайбер» – разом із фотографією невідомих. А правоохоронці оперативно перевіряють дану інформацію на предмет того, чи не є дані особи в розшуку чи інших базах, і хто це такі – та реагують протягом 3-5 хвилин. Таким чином, до речі, було затримано кілька осіб з числа раніше засуджених, що розшукувалися поліцією.

Крім того, коли компанії напідпитку підходили до під’їздів та лавок, реагували датчики руху, включалося світло та відеокамери… Отже бажання випити чи побешкетувати в даному районі в них одразу відпадало.

– А система відеоспостереження на кого виведена?

– В ОСМД, що долучилися до «Сусідської варти», є окремі кімнати, в яких встановлені комп’ютери, які накопичують відео, та монітори. Там, як я розумію, є охоронці, які відстежують та, в разі необхідності, повідомляють поліцію. Слід зауважити, що камери знімають не постійно, а лише тоді, коли включаються датчики руху.

– Як же люди оцінюють запровадження «Сусідської варти»?

– По-перше, п’яні компанії тепер просто обходять райони, в яких працює «Сусідська варта», як то кажуть, «десятою дорогою». По-друге, значно покращилася криміногенна ситуація.

А в селищі Вороніна люди ще додатково самоорганізувалися, створили громадське формування з охорони громадського порядку та вечорами п’ятниці й суботи здійснюють патрулювання. Тобто, фактично вийшли за межі суто «Сусідської варти».

Зараз офіційно проект за підтримки IREX у Полтаві вже завершився, але мешканцям залишилося обладнання, а в мешканців та поліції залишилося прагнення продовжувати цю діяльність.

– Отже, яке Ваше враження: чи є сенс подібну практику впроваджувати в Чугуєві?

– Звісно. Оскільки вона демонструє свою ефективність. Ми вже знаємо, що в Чугуївському відділі поліції є групи швидкого реагування, поліція висловлює свою зацікавленість у співпраці. Чугуївська міська рада теж взаємодіє з нами, допомагає залучити ОСМД. Ми плануємо започаткувати «Сусідську варту» на базі одного з об’єднань співвласників багатоквартирних будинків чи вуличних комітетів. І вже є попередня домовленість з донором про виділення додаткових коштів на ці цілі. Більшість з них підуть саме на технічне оснащення. Голова вуличного комітету та 3 голови ОСМД, що їздили з нами до сусідньої області, «загорілися» цією ідеєю. Але ми мусимо вибрати поки що 1 співтовариство мешканців для початку. І, як і в Полтаві, першою вимогою є: навести порядок навколо своїх будинків.

Ми певні, що в Чугуєві проект «Сусідської варти» буде втілено принаймні на базі одного ОСББ. А там далі – побачимо. Головне – бажання – в нас є!

Довідково:

Тема «Громадська безпека» була визначена мешканцями Чугуєва як пріоритетна під час проведення соціологічного дослідження. З питань громадської безпеки чугуївці висловилися наступним чином:

1. Думка опитаних громадян розділилася майже порівну щодо того, чи є Чугуїв суспільно безпечним містом. Повністю або скоріше згодні із цим 48,1% чугуєвців, повністю або скоріше не згодні – 49,5%.
2. Найбільш часто згадувалися такі суспільно небезпечні проблеми як поширення наркоманії (69,7% відповідей), поганий стан доріг (45,2%); неосвітлені вулиці (27,7%) та п’яні компанії (25,1%).
3. Почуття безпеки формується також завдяки оцінці ефективності роботи поліції в населеному пункті. На жаль, тільки кожен четвертий мешканець Чугуєва вважає, що робота поліціє є в тій чи іншій мірі ефективною (25,7% опитаних). 62,8% респондентів вважають роботу поліцейських неефективною.
4. Серед ключових причин неефективності роботи Чугуївської поліції називалися повільна реакцію поліцейських на скарги та виклики громадян (37,9% відповідей), небажання захищати звичайного громадянина (34,7%) та корумпованість поліції (30,3%). У 18,4% відповідей також пролунало, що неефективна робота поліції напряму пов’язана із закритістю останньої для громадськості.
5. Не дивлячись на те, що значна кількість місцевих жителів невдоволена рівнем суспільної безпеки, особисто брати участь в охороні громадського порядку готовий тільки кожен п’ятий опитуваний (9% готові, 10,7% – скоріше так, ніж ні). Більшість же не готові витрачати на це свій час (ні – 59,5%, скоріше ні, ніж так – 20,1%).

Сусідська варта – підхід, що дозволяє підвищити рівень безпеки спільноти, будинку, двору, під’їзду, через активну позицію сусідів, турботу про свою територію та налагодження дієвої співпраці з місцевою владою та поліцією.

Основу сусідської варти становлять згуртовані мешканці будинку (території), що у співпраці з представниками поліції та органами влади й місцевого самоврядування сприяють підвищенню спільної безпеки. Умовно їх можна назвати «локальними осередками» з запобігання злочинності, які керуються відчуттям власної відповідальності за свою спільноту, ведуть злагоджену діяльність щодо поліпшення безпеки та благоустрою двору.

(З посібника «Сусідська варта», розробленого IREX у співпраці з Національною поліцією України в рамках проекту «Комунікаційна підтримка та залучення громадськості до реформ»).

P.S. Публікація підготовлена в рамках проекту «Шерифи для нових громад» за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Проект реалізується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров’я» та Громадською організацією «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір». Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.