Центр Голої Пристані: територія вільна від криміналу. ВІДЕО

Найбільш популярна і жвава частина міста Гола Пристань - набережна, яка розтягнулася майже на кілометр. З неї неймовірно красивий вид на річку Конка (приток Дніпра) та острів Білогрудий з незайманою природою.

Тут зручні лавки для любителів помедитувати на сонці, затишні альтанки для  різних компаній, безліч квітучих рослин, фонтан та купа цікавих і кумедних фотозон. А вздовж набережної - кафе, магазини, ресторани, кіоски, автостанція - усе дуже зручно розташовано. Тому всі свята, як особисті, так і місцеві, і державні, проводяться саме тут. Та й просто відпочити, без будь-якого приводу, теж приходять та приїздять саме сюди. До того ж, територія завжди доглянута і безпечна, без криміналу.  

Єдині, хто оминає набережну - правоохоронці під час виконання службових обов'язків. Тут для них просто немає роботи, адже це - царина Миколи Івановича Трайди. 

Микола Іванович - інспектор з охорони правопорядку міського відділу Інспекції благоустрою і правопорядку. Зокрема, відповідає за місця найбільшого скупчення людей, у тому числі - за набережну, навколишні розважальні заклади, автостанцію. 

Формально робочий час у пана Трайди має починатися о 8 годині ранку. Але о 6.00 він уже на ногах: оглядає, чи не зламали лавки на набережній та в парку, чи не пошкоджено скульптури, чи не висипали десь сміття. Якщо щось можна виправити швидко – бере молоток із цвяхами, або фарбу з пензликом, і виправляє - щоб люди відпочивали у комфорті й не засмучувалися від безладу та руйнувань. Потім переглядає записи камер спостереження – що відбувалося вночі, чи не порушував хтось правопорядок. А о 8 годині вже доповідає голові Голопристанської ОТГ Олександру Бабичу про ситуацію.

Щоправда, іноді поліція таки навідується на територію Миколи Івановича - якщо вночі до них  звернулися із заявою про крадіжку. Просять записи з відеокамер, щоб встановити зловмисників. Але частіше постраждалі воліють не звертатися до правоохоронних органів, бо соромно – нап’ються у місцевих барах до нестями й не пам’ятають, куди поділися гроші, речі або документи. Тому протверезівши, прибігають до “шерифа”: «Іваничу, гляньте, будь ласка, де я вночі блукав, хто біля мене був».

Оскільки Трайда знає всіх місцевих (навіть приїжджих запам’ятовує – хто, звідкіля, у яких справах та до кого приїхав), зловмисника, якщо він є, дуже швидко знаходить та запрошує на бесіду до свого кабінету. І ще ні разу не було такого, щоб крадій не повернув власнику його речі. А інспектор для себе відзначає, що та людина схильна до правопорушень і надалі пильніше приглядається до неї.

Незважаючи на досягнення, Микола Іванович вважає, що не вистачає нічного патрулювання. Звертався декілька разів до місцевого відділення поліції з пропозицією запровадити спільні рейди вздовж набережній, але там кажуть, на це кадрів не вистачає. А самому патрулювати небезпечно. Бо вже були випадки, коли п'яні неадекватні відвідувачі навколишніх кафе та магазинів кидалися на робітниць закладів із кулаками (іноді навіть з ножем), а потім і на "шерифа", коли той прибігав на виклик раніше за групу швидкого реагування поліції. Добре, що Микола Іванович вміє ввічливо будь-кого втихомирити, та профілактика подібних ексцесів - все ж таки краще, ніж потім виправляти наслідки.

Докладніше про шерифа у статті «Центр Голої Пристані - царина Миколи Трайди».

P.S. "Програма "Шерифи для нових громад" — це історії про надзвичайних мешканців Херсонщини, які працюють у своїх громадах «замість поліцейського». Проєкт команди продакшн "Вгору" та "Шерифи для нових громад" відібрали торік на відкритому конкурсі "Створюй із Суспільним".