Анатолій Чуприна: «Єдиний мінус – він один»

Однією з перших громад, яка підписала з керівництвом Нацполіції Меморандум про участь у проєкті «Поліцейський офіцер громади» (ПОГ) стала Личківська сільська об’єднана територіальна громада Магдалинівського району Дніпропетровської області. 

Під час дискусії «Відкритий мікрофон» голова Личківської ОТГ Анатолій Григорович Чуприна пояснив, чому пішли на цей крок: громада передусім сама була зацікавлена у цьому проєкті. Щоб на території постійно був представник поліції, щоб у нього був транспорт і матеріальне забезпечення.

Криміногенна ситуація в громаді складна, бо бездіяльність правоохоронних органів і безкарність за правопорушення провокує ще більш тяжкі злочини. Часто крадуть, процвітає наркозлочинність, непоодинокі випадки домашнього насилля, булінг (цькування). До речі, офіцер громади виявив на території чотири нарковиробники,  вони вже понесли покарання, розкрив десяток крадіжок, виписав заборонні приписи і через суд оштрафував 7 сімейних кривдників, першим склав протокол на батьків за те, що їх дитина цькувала однолітка, і довів їх провину ву суді. 

На жаль, громада не може розраховувати на посаду ще одного офіцера, бо за нормативами Нацполіції, якщо у громаді менше  6 тис населення, її має обслуговувати один ПОГ. А   жителів у громаді  трохи більше 5 тисяч (5 301).

Старожили та колишні працівники міліції говорять, що раніше навантаження у дільничних було набагато менше, обслуговували десь 2 тис. населення. І заходів реагування, впливу, у них було більше. Також у кожного були напарники – сержант міліції та цивільний добровільний помічник дільничного, який мав соціальний захист та певні повноваження. Під час реформування правоохоронних органів дільничні спочатку «втратили» колегу, а потім втратив чинність наказ про добровільних помічників. Наразі дільничні, як і ПОГ, офіційно можуть залучити до співпраці лише членів громадського формування. Але знайти у селах достатньо  людей для його створення - адекватних, шанованих, та готових витрачати свій особистий час і свої ресурси на благо громади – дуже важко. 

Також, як зазначає експерт Вадим Чепурко, на відміну від офіцерів громад всі інші  працівники поліції працюють з напарниками, навіть патрульні не ходять і не їздять по вулицях поодинці:

Офіцер громади Євгена Романенко пояснив, що під час навчання він оволодів прийомами самооборони, використовувати сучасні спецзасоби захисту, чого раніше не було, екстремальним керуванням автомобілем, а канадські та американські колеги поділилися досвідом «Polish Community»,  тобто як вирішувати питання безпеки разом з місцевим населенням.

Поки що найбільшу підтримку він отримує від керівництва та працівників органів місцевого самоврядування. Мабуть, вже всі працівники сільради, дитячих садочків, вчителі, побували в нього  понятими під час обшуків у наркозлочинців, при слідчих діях після  крадіжок, у складних сім’ях він буває разом з представниками соціальних служб.

Втім, місцеві все частіше телефонують не на «102», а  на його телефон.  Мабуть, тому, що вже відчули переваги: Євген Романенко приїжджає до них швидше, ніж його колеги з Магдалинівського відділення. Також у вайбері є група «Безпечне село», де кожен може поділитися, що його хвилює в плані безпеки. І це допомагає офіцеру більш оперативно реагувати на будь-які проблеми.

P.S. Публікація підготовлена в рамках проекту «Безпека в громадах» за фінансової підтримки Freedom House. Проект реалізується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я».