Підтримати нас

Як російські інвестори крадуть "Кремнійполімер"

24 березня 2018 11:01
274
Поширити:

Державне підприємство "Кремнійполімер" доведене до банкрутства, проте, продовжує годувати російський бізнес. Опинившись у кабалі в російського бізнесмена, влада робить все, аби не втратити його остаточно.

Ще не всі державні підприємства України в руках олігархів, адже вони звикли купувати їх за безцінь, а заробляти на них мільйони. А от коли з приватизаційною ціною не складається, спритні ділки заходять з іншого боку. Мова піде про справжню корупційну змову та сотні мільйонів збитків для нашої держави.

Запорізький державний "Кремнійполімер", найбільше підприємство на просторах СНД та єдине в Україні по виробництву силіконів – опинилося під загрозою зникнення, адже руку до нього приклали російські бізнесмени.

Схема "Кремнійполімеру" була досить проста, на підприємство привозили сировину, а готову продукцію вивозили у Росію. А коли за всім цим потягнулися ще і величезні борги, корпуси заводу просто почали вирізати і продавати.

"Кремнійполімер" почало накопичувати борг за спожиту електроенергію ще у 2007 році. Станом на 12 лютого 2018 року, загальна заборгованість цього підприємства за електроенергію становить 159 мільйонів 586 тисяч гривень, – наголосила керівник прес-служби ПАТ "Запоріжжяобленерго" Зореслава Цупренко.

Свою руку на підприємство поставила бізнес-група "Корона", що належить російському бізнесмену Карену Григоряну. Його родині належить торговий дім "Корона", офіс якої розташований у Москві. Основний профіль компанії – оптова торгівля хімічними продуктами: емалі, лаки, епоксидні смоли, кремнійорганіка, силіконові рідини та інше. На початку 2000 років Карен Григорян створив на території України кілька власних структур – ТОВ "Корона-2000", ТОВ "ТД "Лакмар" та ТОВ "Кремнійполімер". Усі вони мали ексклюзивні договори на постачання сировини та реалізацію продукції, яку виробляло це державне підприємство.

Робітникам "Кремнійполімеру" на загальних зборах розповідали про великі перспективи підприємства, про стабільну заробітну плату, про інвестора, який підніме завод та виведе його продукцію на світові ринки, але насправді метою такої "інвестиційної" діяльності були банальні заробітки. Адже договір, який уклали фірми Григоряна із заводом не передбачав відсотка прибутку для самого підприємства. Люди вимагали від начальника тоді ще нереформованої міліції порушити проти керівництва заводу карну справу не лише через невиплату зарплати.

Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/

Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ
Матеріали партнерів