Як Рінат Ахметов поглинає металургію України

У найбагатшого українця майже не залишилося конкурентів на металургійному ринку, який дає основний притік валютної виручки Україні. Яку долю ринку підпорядкував собі олігарх?

Гірничо-металургійний комплекс (ГМК) – один із основних донорів валюти для України, а високі міжнародні ціни на сталь є запорукою стабільності курсу гривні.

Контролює цю галузь, яка в 2017 році експортувала продукції на $10,7 млрд, фактично одна людина – Рінат Ахметов.

Мільярдер продовжує поширювати свій контроль на підприємства галузі. Так, в серпні 2018 року "Метінвест" придбав за $190 млн частку у найбільшому виробнику коксівного вугілля в Україні, куди входять ШУ "Покровське" та "Свято-Варваринська збагачувальна фабрика". Підприємства належали російському бізнесмену Віктору Нусенкісу.

Однак вплив Ахметова на ГМК збільшується не тільки завдяки офіційному поглинанню активів. 

Так, головним бухгалтером Дніпровського металургійного заводу (ДМЗ), який нещодавно Олександр Ярославський викупив у російського Evraz Романа Абрамовича, призначено топ-менеджера Ахметова.

Артем Назим, перед тим як очолити бухгалтерію ДМЗ, працював на аналогічній посаді на Дніпровському металургійному комбінаті (ДМК).

Офіційно ДМК належить корпорації ІСД з російськими акціонерами, але підприємство контролює найбільша гірничо-металургійна група "Метінвест" Ріната Ахметова та Вадима Новинського.

Контроль над підприємством "Метнівест" отримав в рахунок погашення 10 млрд грн боргу за залізорудну сировину.

До роботи на ДМК, Назим працював на керівних посадах у структурах Метінвесту. Перед тим як оголосити про отримання управління на ДМК з групи ІСД, на це підприємство спочатку також зайшов менеджмент Метінвесту.

Якщо припустити, що Дніпровський металургійний завод було придбано у Evraz в інтересах Ахметова, то у найбагатшого українця в українській металургії залишиться лише один конкурент – "Арселор Міттал Кривий Ріг". Підприємство належить міжнародній групі Arcelor Mittal.

Ось так виглядає розподіл між підприємствам за обсягами виплавленої в 2017 році сталі.

А так структура виплавленої сталі виглядала б після входження ДМЗ в орбіту Ріната Ахметова.

Аналогічна картина і з виплавкою чавуну в Україні та виробництвом прокату.

Основні металургійні активи "Метінвесту" – це маріупольські заводи "Азавсталь" та ММК ім. Ілліча.

Також до холдингу входить чотири європейські підприємства з виробництва прокату. На них переробляються напівфабрикати з України.

Ахметову належить і металургійний гігант "Запоріжсталь". Завод не входить в структуру "Метінвесту".

Підприємства Ріната Ахметова домінують і у видобутку залізної руди. Минулого року вони видобули 72% залізної руди. В рудний дивізіон "Мтінвесту" входять Інгулецький, Північний та Центральний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК). В 2017 році вони виробили 26 млн тонн концентрату.

Гірничо-збагачувальні комбінати "Метінвесту" – основні джерела дивідендів для акціонерів. Для прикладу, в 2018 році Інгулецький, Північний та Центральний ГЗК виплатили майже 5 млрд грн дивідендів за 2017 рік.

Окрім них Ахметов контролює і найбільше підприємство з видобутку руди в Україні – Південний ГЗК, яке в 2017 році видобуло 12,3 млн тонн руди. Дохід підприємства минулого року становив 20 млрд грн, а чистий прибуток – 9 млрд грн.

Також мільярдеру належить половина Криворізького залізорудного комбінату (КЗРК), яке видобуває руду закритим методом. Минулого року це підприємство видобуло 5 млн тонн руди. Інша половина підприємства належить Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову, співвласникам фінансово-промислової групи "Приват".

2017 рік КЗРК закінчив з доходм 5,5 млн грн і чистим прибутком 1,8 млрд грн.

Хоч Південний ГЗК та КЗРК не входять до "Метінвесту", але їхнім кінцевим бенефеціаром в Реєстрі юридичних осіб вказаний Рінат Ахметов.

Згідно українського законодавства, підприємство отримує монопольне або панівне становище, коли його частка на ринку перевищує 35% і суб'єкт господарювання не довів, що зазнає значної конкуренції. Водночас Рінат Ахметов сконцентрував уже більше 35% металургійних потужностей.

Формально він і не порушує антимонопольного законодавства, оскільки не всі підконтрольні йому підприємства входять до "Метінвесту".

В 2011 році на той момент керівник Антимонопольного комітету Рафаель Кузьмін заявив про відсутність монополії "Метінвету". Він пояснював це тим, що ціни на продукцію холдингу формуються на світових ринках. Тобто, сам холдинг не може впливати на них, а значить - не має ринкового впливу.

Втім, проблема не стільки у наявності, чи відсутністі ринкового впливу, скільки в адміністративному ресурсі Ахметова, який він має всередені країни. Завдяки цьому адмінресурсу, олігарх поступово приєднав до своєї імперії майже всі україніські металургійні підприємства.