Як у херсонської громади квартири крадуть

Підставні «родичі», фальшиві свідчення, скороспішні висновки суду – і комунальне житло стає власністю шахраїв.

Справа про мертву «відповідачку»

Наприкінці лютого 2017 року один чоловік звернувся до Херсонського міського суду з позовом про спадщину та встановлення права власності на квартиру.

Він стверджував, що майже десять років (з 2007 по 2015) жив у цивільному шлюбі з власницею квартири № 97 по вул. Університетській, 173-А. У березні 2015 року дружина померла. А в квартирі живе  сестра померлої, яка там зареєстрована. Тепер ця жінка претендує на житло. Удівець намагався оформити спадок через нотаріуса, але де документи на квартиру, не знає. Тому звернувся до суду з проханням визнати шлюб з померлою дійсним та визнати  право власності на квартиру за ним, а не за сестрою померлої. 

Сам позивач до суду не з’являвся, його інтереси представляла якась «довірена особа». Суддя Валерія Дорошинська задовольнила цей позов. Чоловік оформив спадщину та право власності на квартиру.

Але в мерії виявили, що мешканці цієї квартири жили на підставі ордеру (виданого ще за радянських часів) і не приватизували її.  Тому це житло нікому не могло відійти у спадок, а мало повернутися до комунальної власності. Юристи міськвиконкому звернулися до суду із зустрічним позовом, щоб анулювати права власності чоловіка на міське майно.

А під час судового процесу з’ясувалися дуже цікаві речі.

По-перше, сестра померлої, яка начебто претендувала на житло, померла ще раніше, в 1995 році. Тому ніяк не могла жити у квартирі та бути «відповідачкою» під час розгляду позову «співмешканця».

По-друге, швидкість, з якою Валерія Дорошинська розглянула справу: через 1 місяць 13 днів з дня подання позовної заяви. І це – попри шалене навантаження на суддів.

По-третє, поки суд дібрався до розгляду зустрічного позову міськради, квартирою володіли вже так звані «доброчесні набувачі права власності». Тобто треті власники, які начебто жодного відношення до афери не мають, а придбали цілком легальне житло.  Бо «спадкоємець» майже одразу подарував квартиру іншому чоловіку, а той – продав її подружжю пенсіонерів.

Витребувати комунальну власність з чужого незаконного володіння вдалося лише у липні 2019 року.

Фігуранти справи

«Співмешканцем» померлої жінки в документах значиться  Володимир Гузій. Його «довіреною особою» в суді був Дмитро Віталійович Довбня.

Пан Гузій - пенсіонер, але пенсію не отримує, бо не має страхового стажу. Чоловік зареєстрований в гуртожитку, але за місцем реєстрації не живе. Офіційно не працює. З родичів – донька, яка проживає в Росії. Наразі поліція вже пред’явила йому звинувачення  у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190 (Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою) та ч.4 ст.358 КК України (Використання завідомо підробленого документа). Чоловік перебуває під вартою, йому загрожує  від п'яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Квартиру Володимир Гузій подарував Євгенію Єфімову. Хто цей чоловік, з’ясувати не вдалося. Однак його повний херсонський тезка теж фігурує в Єдиному реєстрі судових рішень у справі 2016 року, яка стосується позову служби опіки та піклування про позбавлення чоловіка та його дружини батьківських прав. Його теща теж підтримала позов. За її словами, вона сама виховує онуку, бо подружжя пиячить й зовсім не займаються дитиною. Це підтвердили вчителі та сусіди. А поліція надала довідку, що батько дитини веде «бомжуватий» спосіб життя, мешкає на теплотрасах, тривалий час не працював, зловживає спиртними напоями. Суд задовольнив позов.

Своєю чергою пан Єфімов продав подаровану йому квартиру літньому подружжю Володимиру та Діані Заставським.

Коли міська влада виграла судові справи, пенсіонерів примусово виселили з житла.

А суддю Валерію Дорошинську, яка «нашвидкуруч» передала у спадщину комунальну власність, – 28 січня 2020 року звільнено. Бо подружжя Заставських поскаржилося до Вищої ради правосуддя, що в похилому віці залишилися без житла, яке вони добросовісно купили.

Офіційний «хаос»

За словами радниці мера з житлових питань Марини Войтенко, подібним чином  з 2009 по 2015 роки, місто втратило щонайменше 180 квартир. З того часу до комунальної власності вдалося повернути лише одну. Ще по двох тривають судові справи.

Марина Войтенко впевнена: без участі чиновників, що відповідали за облік, розподіл і приватизацію жила, тут не обійшлося. Теоретично, ці квартири мали давати людям, які стоять у черзі на отримання житла. Але замість цього «включалися» приватні юристи та нотаріуси, які через суд оформлювали “спадщину” на підставну особу.

За фактами незаконного відчуження комунальних квартир, відкрито декілька кримінальних проваджень. Але реального покарання ніхто з вищеперерахованих фігурантів справи, крім судді, не отримав. Правоохоронці також досі ще шукають організаторів «схеми». 

А безкарність породжує нові злочини. Тим більш, що питання про долю комунального житла досі є актуальним. Адже, за неофіційною інформацією з компетентних джерел,  майже в кожній багатоповерхівці Херсона є щонайменше 1-2 неприватизовані квартири.

P.S. Квартира № 97 будинку по вулиці  Університетська, 173-А, розташована на першому поверсі. Сусіди  кажуть, що давно не бачили там ніяких жильців.

P.S.S. Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Тест на законність», що виконується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...