Як розділити ділянку

Будь-які дії з земельними ділянками – справа не з легких, особливо коли йдеться про розроблення та погодження документації у сфері землеустрою. Тут можуть помилитися навіть найдосвідченіші спеціалісти.

Про це юристам Мережі правового розвитку нагадала справа херсонця Ігоря Виговського*, який звернувся до ГО “Інформаційно-ресурсний центр “Правовий простір” за консультацією. Влітку 2016 року Ігор вирішив розділити власну земельну ділянку на дві частини, щоб одну з них продати. Тож звернувся до спеціалізованої організації, яка має ліцензію на виконання землевпорядних робіт, та замовив технічну документацію. Він надав землевпорядникам для роботи усі документи на право власності.

Організація розробила документи, необхідні для реєстрації двох нових ділянок та отримання їх кадастрових номерів. Ігор  зареєстрував ділянки, проте на наступному етапі – під час реєстрації права власності на землю у нотаріуса – стикнувся з проблемою. Нотаріус пояснила, що не може зареєструвати право власності через те, що чоловік подав неповний комплект документів.

Ігор знову звернувся до землевпорядної організації з проханням виправити недоліки. Але там йому відмовили, пославшися на те, що технічна документація розроблена відповідно до інструкцій. Проаналізувавши документи Ігоря, юрист Херсонського офісу Мережі правового розвитку Аліса Войтенко зробила висновок, що технічна документація дійсно не відповідає  законодавству, оскільки у ній не вистачає нотаріально посвідченої згоди самого власника на поділ земельної ділянки, передбаченої статтею 56 Закону України “Про землеустрій”.

“Нотаріально посвідчена згода на поділ земельної ділянки – це той документ, з якого розпочинається вся процедура поділу. У згоді фіксується бажання власника поділити ділянку та уточнюється, на які саме частини, із вказанням орієнтовних майбутніх площ. А вже на підставі цього документу землевпорядник може приступати до розроблення технічної документації”, –  роз’яснює Аліса Войтенко.

Юрист повідомила Ігорю Волошину, що ситуація – результат помилки землевпорядників, адже вони, як ніхто інший, мають знати вимоги свого профільного законодавства. Вона порадила  посвідчити у нотаріуса згоду на поділ та знову звернутися до землевпорядної організації за переоформленням документів, адже йдеться про неякісне надання послуг. Проте цього разу він має аргументувати свою вимогу нормами законодавства.

Уже за кілька годин після консультації Ігор зателефонував до Херсонського офісу Мережі та повідомив гарні новини: йому вдалося досягти згоди з землевпорядниками, і вони погодилися виправити документи.

*Імена змінено з етичних міркувань.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки програмної \ ініціативи “Права людини та правосуддя” Міжнародного Фонду “Відродження”. Детальніше про діяльність мережі, засади та принципи роботи читайте на сайті “Правовий Простір”.

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду “Відродження”.