Як на Херсонщині речі «телепортувалися»

Мешканець Новотроїцького просив суд простити його, бо нічого не крав.

Велосипед у знайомого просто позичив без дозволу. Сподівався повернути на ранок, але не зміг, бо «двоколісний кінь» зник.

Пана Міханіва раніше вже не  раз судили за крадіжки. Та не встиг він провести на свободі й року, як знову втрапив «у халепу».

Якось напідпитку взяв пляшку горілки та пішов у гості до друга. У товариша ще додав  градусів . І коли вирішив, що час іти додому, на ногах уже ледь тримався.

За словами чоловіка, він вийшов на терасу й побачив велосипед. І вирішив, що це гарна опора під час руху. Тож обперся на велосипед і пішов. Але не додому. Чомусь, як пояснив пан Міханів – він і сам не розуміє чому, його стежка привела до будинку матері однокласника. Далі йти вже не міг, тож і залишився там відпочивати разом із  транспортним засобом. А коли прокинувся – велосипеда вже не було. От і стверджував на суді, що не крав, а щиро планував повернути  позичене, та не зміг цього зробити через об’єктивні причини. 

Але виявилося, що того вечора у пана Артисюка (друга пана Міханіва, з яким разом пили горілку) ще й швейна машинка зникла. Господар вирішив самостійно розшукати речі. Велосипед знайшов на тому самому подвір’ї, де ночував  товариш по чарці. А за розшуком швейної машини звернувся до поліції.

Правоохоронці знайшли машинку на подвір’ї іншої садиби. Лише тоді правопорушник   пригадав,що  начебто намагався обміняти якусь техніку на гроші або спиртні напої. А коли йому відмовили, просто кинув ту річ та пошкандибав далі, опираючись на велосипед...

У результаті Новотроїцький районний суд визнав пана Міханіва винним у крадіжці (ч.2 ст.185 КК України) та призначив йому покарання у вигляді 2 років та 1 місяця позбавлення свободи.

P.S. Цей матеріал підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED.