Суд залишив під вартою жителя Криму, що воював у армії РФ і запускав дрони по Херсону
У Києві суд продовжив запобіжний захід у вигляді арешту для Станіслава Сташевського. Він переїхав до Криму після захоплення півострова та з 2024 року воював проти України у складі російської армії.
Про це з зали суду повідомила кореспондентка Суспільне Крим.
За даними слідства, у тимчасово окупованому Криму підсудний отримав паспорт громадянина РФ, а 29 березня 2024 року підписав контракт з російською армією на три роки. Також брав участь у бойових діях на Херсонщині.
Додати Вгору як бажане джерело в GoogleПрокурор Олександр Кукса під час судового засідання повідомив, що за їхніми даними, спочатку Сташевський служив на посаді розвідника, а з листопада 2024 – оператором дронів.
У жовтні 2025 українське слідство повідомило йому про підозру у державній зраді та оголосило у розшук.
Журналістам Станіслав Сташевський у залі суду сказав: сподівається, що його включать у списки на обмін. Він розповів, що народився у Росії, у дитинстві переїхав з батьками на Сумщину, де згодом отримав український паспорт. 30 січня 2023 року – здобув російське громадянство. Чому після участі у бойових діях проти України поїхав до Литовської республіки – пояснює плутано і стверджує, що виїхав під час відпустки як російський військовий.
За інформацією, яку раніше оприлюднили в Службі безпеки України, у листопаді 2025 року українця затримали литовські правоохоронці на кордоні.
У спецслужбі стверджують, що він запускав російські ударні дрони по Херсону.
За даними слідства, він втік з вогневих позицій, а потім намагався виїхати до Євросоюзу, як український біженець.
"На території ЄС фігурант планував за допомогою свого українського паспорта оформити статус біженця і "залягти на дно". Литовські колеги викрили бойовика на кордоні та передали українській стороні для здійснення правосуддя", – додали в СБУ.
Йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
- З початку повномасштабного вторгнення до квітня 2026 року на Херсонщині 2 тисячам 583 людям повідомили про підозру у злочинах проти основ національної безпеки України. Найбільше підозр за цей період повідомили у справах про колабораціонізм. Загалом їх отримала 1931 людина. За статтею про державну зраду підозри оголосили 361 особі, а за пособництво державі-агресору – 291.
-preview.webp)
-original-original-original-preview.webp)
-original-original-original-original-original-original-original-original-original-original-original-preview.webp)
-original-preview.webp)
-preview.webp)
