Підсумки 2016 року

Ми поцікавились у громадських діячів, які події року, що минає, стали визначними для Херсонщини та особисто для них.

Олег Зайченко, політолог:

Для мене найвидатніша подія 2016 року –  марш за традиційні українські цінності. Символічно, що вперше в Херсоні ми провели його саме в день Конституції України. І я цим пишаюся. Чому я вважаю його найважливішою подією року? У сучасному світі нації відрізняються, в основному, культурними цінностями. Трудова діяльність, форми урядування приблизно однакові. Що у Китаї фрезерувальник виконує роботу, що в Україні. Що у Кореї парламентар пише закони, що в нас. А культурні цінності  – різні. Їх втрата – кінець нації. Тому марш за традиційні культурні цінності такий важливий. Чим мені запам’ятався 2016 рік? Усі живі-здорові. У мене в друзях залишилися чудові люди. І це прекрасно!

Дємєнтій Білий, голова ХОО КВУ:

Для нашої області, на мій погляд, знаковою подією 2016 року стало призначення Андрія Гордєєва главою обласної держадміністрації. Його призначення призвело до подій, які змінили політичний ландшафт області: пройшли вибори народного депутата в 183 окрузі. Їх виграв Юрій Одарченко, а програв голова обласної ради Андрій Путілов. Ця подія показала політичну слабкість партії влади. Це призвело до кризи та зміни влади в облраді, вотуму недовіри кільком головам районних держадміністрацій. І до незрозумілих перспектив для політичної стабільності. А особисто для мене найзнаковішою подією, який рік поспіль, стали вистави “Мельпомени Таврії”.

Олена Старюк, юристка Фонду милосердя:

Цьогоріч до Херсонщини завітав 13-й Мандрівний Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини. І вперше, у його рамках, відбулись покази фільмів про права людини АТОвцям і переселенцям. І я була координаторкою показів. Ми побували в Скадовську, Каланчаку, Олешках, Голій Пристані, Генічеську, Каховці, Новій Каховці  та Великій Олександрівці. Глядачі були в захваті від “Українських шерифів”, які цьогоріч боролися за право номінуватись на Оскар. Особисто для мене було ще кілька знакових подій. Мій молодший син Сашко пішов до першого класу. А я отримала медаль та подяку “За благодійну діяльність” від громадської організації учасників АТО “Українська Єдність”.

Галина Уманець, волонтерка:

Для мене дуже знаково і важливо, що у 2016 році херсонці продовжили допомагати нашим захисникам на Сході. Теплими речами, грошима, харчами, теплими листами і добрим словом. На мій погляд, саме така допомога нас згуртувала. Хочу подякувати усім, хто, незважаючи ні на що, продовжує підтримувати наших вояків. Повірте, наші воїни дуже за це вдячні, і щиро радіють, що вдома про них не забувають. У одного з наших воїнів, який був тяжко поранений на війні, у листопаді народилася двійня – хлопчик і дівчинка. Особисто для мене це дуже знакова подія. Це означає, що в країні, незважаючи ні на що, життя продовжується. До речі, зараз шукаємо для немовлят підходящий візочок.

Наталя Козаренко, координаторка мережі громадських приймалень Української Гельсинської спілки з прав людини:

Цьогоріч мережа приймалень УГСПЛ охопила усю Україну. Я вважаю це великою подією для всієї країни. Ще одна визначна подія – круглий стіл у Генічеську на тему “Права людини і безпека людини в кризових і надзвичайних ситуаціях”. Це ледь не вперше, коли райдержадміністрація сама запросила правозахисників і представників громадських організацій до співпраці. І не просто стала одним із організаторів заходу, а й брала активну участь у дискусіях та розробці пропозицій. А особисто для мене 2016 рік запам’ятався тим, що я почала вести здоровий спосіб життя. Наступного року хочу зайнятися спортом і вивчити англійську.

Іван Шульга, перший директор КЗ “Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги”:

Визначна подія року для Скадовська і області – збереження унікального комунального закладу “Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги”. Він працює 4 роки, а у 2016 мерія вирішила його ліквідувати. Скандал вийшов на всеукраїнський рівень, приїздив перший заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Мінюсту Мирослав Лавринок. Городяни разом із громадськими організаціями області та журналістами “Вгору” Центр відстояли. За що їм велика подяка. Особисто я у 2016 році вже втретє вийшов на пенсію. Уперше – як військовий, удруге – як держслужбовець. А зараз – за станом здоров’я.