Електронне врядування-2017: досягнення і перспективи

Кінець старого року і початок нового – завжди час підбивати підсумки. Можна це зробити і щодо реформи з впровадження електронного врядування в Україні.

Так, зміни в цій сфері зроблять роботу держустанов більш ефективною, а ваше спілкування з державою у 2018 році простішим та приємнішим. 

Згадаймо про основні зрушення у 2017-му на шляху до інформатизації України та її становлення як високотехнологічної держави.

Реформа згори

У вересні 2017 року уряд ухвалив документ, що визначає всеукраїнський перехід на практики е-врядування – Концепція розвитку електронного врядування в Україні 2020.

У документі викладено ключові цілі, пріоритети та заходи для розвитку е-врядування в найближчі роки. А заходи, зібрані в блок "Поліпшення державного управління", мають сприяти ефективнішій комунікації та співпраці між держустановами.

Раніше в серпні 2017-го КМУ затвердив перехід на систему електронного документообігу, що дасть змогу уряду оперативніше ухвалювати рішення і реагувати на запити. Крім того, прем'єр Володимир Гройсман оголосив перехід на електронний режим узгодження нормативно-правових актів, що значно пришвидшить роботу Кабміну.

Загалом, за останні два роки рейтинг України в міжнародному Індексі розвитку електронного урядування (EGDI) піднявся на 25 позицій. Затвердження Концепції 2020, як і запит на зміни в роботі держсектору зсередини, говорить про те, що український уряд розглядає використання електронних рішень як спосіб створення конкурентних переваг на міжнародному рівні.

Точкові зрушення

У 2017 році продовжилася робота над законопроектом про хмарні технології №4302, над яким працює комітет ВРУ з інформаційних технологій разом з Американською Торгівельною Палатою в Україні.

Хоча бізнес уже давно використовує переваги хмарних рішень у своїй роботі, створення правової бази для переходу держсектору на "хмару" є необхідним для повноцінного розвитку системи е-врядування.

Спільна робота над законопроектом свідчить про готовність державного, приватного та громадського секторів працювати разом над впровадженням в Україні е-врядування.

Використання електронних систем є одним зі способів дебюрократизації процесу управління освітою, що має бути відкритим та основаним на фактах.

У 2017 році розпочався перехід на систему електронного документообігу в Міністерстві освіти та науки України. Технічну базу для цього надали Американські ради в рамках проекту міжнародної технічної допомоги USAID, а основу для програмного забезпечення – Адміністрація президента. Наразі відбувається налаштування такої системи під потреби Міносвіти.

Окрім того, державна Інформаційна система управління освітою (ІСУО), яка консолідує та обробляє дані з усіх навчальних закладів, продовжує оновлюватися за міжнародної підтримки, а саме – Світового Банку.

Знаковим є також те, що МОН впритул наблизилося до вирішення питання забезпечення здобувачів середньої освіти е-підручниками та іншими електронними освітніми ресурсам в рамках концепції – проекту "Національна освітня електронна платформа".

Урядом закладено у Державний бюджет 2018 року на функціонування Національної освітньої електронної платформи 50 мільйонів гривень.

Зазначена Концепція вже розробляється МОНом із широким залученням неурядових організацій.

Великі та відкриті дані

Якщо е-врядування – це про нові лінії електропередач, то великі дані – це електрострум, що ними рухається. Будь-яка інформація, яку має держава, автоматично стає великими даними (big data), з якими можна і треба працювати.

Наразі в Україні існує 135 окремих реєстрів – це вся інформація про громадян та їх взаємодію з державою. Різні реєстри регулюються різними законами.

Виникла потреба об’єднати та спростити таку систему, тож проект USAID/UKAID з поліпшення прозорості державного управління розробив національну Дорожню карту інтероперабельності. Дорожня карта окреслює оптимальні шляхи вільного обміну інформацією на державному рівні – між держустановами, що робить міжінституційну комунікацію ефективнішою.

Тенденція розвитку сфери електронного врядування прослідковується на різних рівнях – у державному, приватному та громадському секторах.

У 2017 році на державному рівні закладено міцне підґрунтя у вигляді нормативної та технічної бази, яка допоможе у 2018-му реалізувати наступні цілі – зокрема ті, що зазначені у Концепції 2020.