Реформа професійної освіти на Херсонщині: протест та тривоги

Працівники Херсонського професійного ліцею харчової промисловості вийшли з плакатами, протестуючи проти його закриття. Ми намагалися розібратися: що відбувається з професійною освітою в області.

Ліцей знаходжу легко – поки йшла пішки кілька кварталів до Поповича, 3 розпитувала у кількох  місцевих мешканців різного віку, як краще дістатися до нього дворами.  Навчальний заклад люди знають, адже готує кадри він уже 90 років. 

Акцію протесту провели скромну, біля стін ліцею: вийшли  у двір чоловік п'ятнадцять працівників на чолі  з заступницею директора з виховної роботи Наталею Калініченко, підняли плакати на кшталт: “Руки геть від нашого навчального закладу!”.

Журналісти цікавляться, а чому тут протестують (далеко від очей і уваги обласної  та міської влади). Викладачі кажуть пошепки: мовляв, аякже, адже  акція “несанкціонована”, не можна її перед мерією чи ОДА було проводити. Потім журналістам показують лабораторії та  класи. Одна з викладачів  пояснює: ось цей стіл для лабораторних досліджень виготовлений на замовлення  - параметри сама вирахувала, щоб було учням зручно працювати, все продумано. Просять шибки, закриті газетами на літо  від  сонця, не фотографувати, бо ж негарно.  Вікна, до речі, ще старенькі, ніякого пластику,  проте загалом аудиторії, де ми побували,  гарно  відремонтовані.  

Вчителі хвилюються, але кожен готовий розповісти і про унікальність свого закладу,  і про вихованців, і як про них турбуються, і що відомі в області   підприємства написали листи на підтримку ліцею. Кажуть, що їм усно  оголосили, щоб не набирали на наступний навчальний рік учнів. 

Вона  тимчасово виконує обов’язки керівника ліцею, тому колектив делегував її розповісти про проблему, бо  в.о.директорки Аліса Щербина, повідомивши колективу сумні новини…пішла у відпустку. Зараз, як розповідає Наталя Калініченко, вони все одно здійснюють набір учнів – бо підстав для того, щоб це не робити, немає. 

Викладачі пояснюють: ну, переведуть їх з групами у інші ліцеї, випустять вони цих  дітей, які вже навчаються, а що далі, які перспективи, чи збережуть у тому закладі, куди їх переведуть, ці робочі спеціальності, які, як вони впевнені,  потребує аграрна, портова область? 

Професії, які тут надають:  контролер харчової продукції, лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу,  тістороб-пекар,  цукерник-дражувальник,  продавець продовольчих товарів, художник розмалювання по дереву. Усі, крім останньої професії – затребувані, кажуть викладачі.  Показують офіційні листи-звернення від великих підприємств міста. Зокрема,  це лист від ПрАТ “Дніпровський термінал”. У ньому йдеться про те, що фахівці, які навчаються в ліцеї - контролер харчової продукції, лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу, важливі для портового міста, для регіону, де вирощують хліб. Підтримує ці спеціальності та ліцей і Херсонський хлібокомбінат. Є лист і від філії ТОВ “Асоціація дитячого харчування”. “Наші діти – це їхні робочі руки, і таких професій немає ніде, наші професії – не масові”, – пояснює  Наталя Калініченко.  

Викладачка та майстер виробничого навчання  Світлана Шаповалова звертає увагу, що спеціальності потрібні, бо харчова промисловість була, є й буде.

Як розповіла пані Наталя, вони спілкувалися і з в.о. заступника міського голови Сергієм Циганком. 

Місто на рік, за її словами, витрачає на ліцей приблизно 10 млн гривень. Середня кількість учнів, яку випускає ліцей щороку  – 120-140, загалом тут навчається – 200-250 дітей (є херсонські, а є й з області). З ними працюють  три десятки педагогів, а ще техперсонал.  Переважна більшість учнів, кажуть викладачі – це діти позбавлені батьківського піклування, діти-сироти, діти з малозабезпечених родин. Тому для них стипендії та можливість отримати освіту в ліцеї  – дуже важлива. А ще з’являється перспектива  продовжити навчання у виші за профілем. Буває, ці діти й батькам не потрібні, розповідають вчителі:  привезла мама учня під ліцей, навіть без продуктів,  лишила біля воріт і поїхала додому. Свого гуртожитку не мають, тому дітей вони влаштовують у сімейних гуртожитках або на зйомних квартирах.  

Протестувальниці розмірковують, що інтерес може становити споруда ліцею  - мовляв, точно хтось око наклав. А ще були вкладені кошти, зокрема й бюджетні, для встановлення протипожежної  системи, що обійшлася в 750 тисяч гривень (бо, знову ж, йшлося про закриття, якщо про безпеку не подбають)  – для кого тоді витрачали ці  гроші?

Розповідають, що за виробничу практику заробити багато ліцей не може, на відміну, наприклад, від будівельників. Чи є в ліцею бізнес-план, чи залучають вони грантові кошти?  Кажуть, що  не проти були б пекарню облаштувати: є навіть для цього приміщення.  А  щодо бізнес-планів та грантів,  то як тут, мовляв,  щось планувати, якщо останні три роки їх періодично “закривають”?  

Цікавлюся, чи не приїздили в ліцей  з облдержадміністрації й чи не роз’яснювали, що буде з ліцеєм, кому з працівників запропонують роботу в разі оптимізації (читайте – закриття ліцею). Кажуть, що не було ніяких інших зустрічей та пояснень – крім уже згаданої  розмови колективу з в.о директорки ліцею. 

В.о. заступника міського голови  Сергій Циганок, до якого журналісти звернулися за коментарем, пояснює, міська рада виконує всі свої зобов’язання щодо ліцею.

За його словами, ні в мерію, ні в профільне міське управління жодних запитів від Міносвіти або від інших державних органів щодо закриття навчального закладу не надходило. Фінансування ліцею передбачено до кінця бюджетного року. 

В обласному управлінні освіти  нам показують документи. Ось лист від міського управління освіти, датований березнем 2021 року. У ньому зазначається, що формування мережі  професійної освіти перебуває поза межами повноважень  міського управління. Але водночас місто підтримує передачу ПТУ з державної в комунальну власність та вбачає можливим співфінансування навчання учнів, які є випускниками херсонських шкіл. Також заступниця начальника  управління освіти й науки Олена Міхєєва показує розпорядження №530 від 09.07.2020 року  голови ОДА “Про реалізацію в області стратегічних цілей розвитку освітньої галузі на 2020-2023 роки”.

Тут, зокрема, йдеться про плани з оптимізації, включно з Херсонським професійним ліцеєм харчової промисловості у 2021 році. 

Олена Міхєєва показує цей документ, як аргумент, що таємниці з оптимізації ніхто не робив. Водночас дивується, чому викладачі обурюються, адже…рішення прийнятого ще нема.

Поки  рішення немає, бо заклади ще не передані з Міносвіти на область. “Але область розуміє, що  прийняти всі заклади вона не може і в процесі цієї реорганізації можна поступово об’єднувати, закривати й щось робити, щоби з 1 січня 2022 року було менше навантаження на обласний бюджет. Міністерство отримало від нас уже десять пакетів документів щодо передачі майна на область. Наразі 10 професійно-технічних закладів  перебувають на фінансуванні Херсона, а 13 –  фінансує область”, - розповідає заступниця начальника управління. 

Виходить, таке собі замкнене коло: усно повідомили, щоби дітей не набирали. Формально – ще працюють, бо гроші виділені до кінця бюджетного року. Наче обіцяють когось перевести в інші заклади. Але якщо не набиратимуть зараз перші курси, це означає, що фактично доведуть до закінчення дітей, які вже вступили в ліцей у минулі роки, а перспектив далі в підготовці фахівців, що нині готує ліцей, в інших закладах уже не буде. В усякому разі ланцюжок у процесі підготовки кадрів  може перерватися – такий висновок можна зробити з почутого. 

Набирати дітей на перший курс дійсно не заборонено, але ніхто не дає гарантій, що ліцей отримає регіональне замовлення (а з ним і фінансування з обласного бюджету), на яке, власне, і розраховує ліцей.

Заступниця начальника обласного управління розповідає, що в.о. директора ліцею  Аліса Щербина в червні  була присутня на нараді в управлінні, де все пояснювали. На ній зібрали й тих, кого оптимізують, і тих, до кого мають перейти групи з розформованих закладів. Олена Міхєєва набирає мобільний номер Аліси Щербини, включивши гучномовець. Керівниця ліцею пояснює: після наради в обласному управлінні освіти вона зібрала колектив і оголосила, куди які групи йдуть  - працівники були “вбиті”, так що всі все знають, інформацію вона передала. 

Чому на таку нараду в ліцеї, де вирішується доля десятків людей дорослих і сотень дітей,  не прибули представники обласного управління, делегувавши це неприємне завдання керівниці  ліцею  - питання відкрите. Чи то просто “вмили руки”, бо не царське це діло, чи не продумали, чи боялися дивитися у вічі тим, хто опинився «за бортом»  – можна лише припускати. Зараз пояснюють: частина людей  перейде у два інші заклади разом зі спеціальностями, комусь, зрозуміло,  місця не буде, а комусь, мовляв, уже за віком – дорога на пенсію. 

Заступниця начальника обласного управління переконана, що розбиратися в цій ситуації й забезпечити стабільну ситуацію в колективі має керівниця ліцею. На її думку, ліцей харчової промисловості мав сенс для існування, коли працювали консервний комбінат і  м’ясокомбінат. Нині ситуація змінилася. Та і взагалі, мовляв,  у закладу є лише  будівля, столи й парти, а в тому училищі, куди їх планують перевести – гарна база, мають сучасне обладнання, спонсорів, отримали  грант.

Що стосується закидів, що ліцей «бідний», немає спонсорів, що не заробляють на виробничій практиці, то, на думку екскерівника профільного департаменту ОДА, питання системи професійно-технічної освіти з погляду їхнього заробітку та самоокупності взагалі не головне – це побічний продукт. Їхнє головне завдання – готувати кадри. “Якщо ми зараз будемо закривати професійні заклади, які готують кадри для нашої економіки, то тоді ми за кілька років спитаємо, а де нам узяти таких фахівців”, - каже він. Але погоджується, що, можливо, треба змінювати підходи, залучати бізнес до співпраці, оптимізувати видатки. Він згадує, як створювали навчально-практичні центри, залучали додаткове обладнання, коли він очолював департамент.  

За його словами, заклади професійної освіти виконують кілька функцій: дають освітні послуги дітям, готують кадри для виробництва, а ще в них соціальна функція, бо дуже багато дітей, які там навчаються, не мають коштів на іншу освіту, і стипендія для них вкрай важлива. 

Фото автора