"Ми навчилися літати в атмосфері, як птахи, купатися у воді, як риби, зараз нам залишилося навчитися лише жити, як люди"

Марина Гажур перша в історії Музиківської сільської ради  спеціалістка з питань молодіжної політики! Саме з її легкої руки почалася нова хвиля молодіжного руху у громаді.

Зараз активна Марина у відпустці по догляду за своєю не менш активною донечкою, але свідома життєва позиція не дозволяє сидіти на місці. Молоду жінку турбують екологічні проблеми на рівні нашої громади та Світу вцілому, йдеться на сайті Музиківської ОТГ.

МЧ. Марино, доброго дня.

У нас дуже цікава і важлива тема для розмови. Я радий, що в нас є можливість публічно підняти болючі питання, в тому числі й для нашої громади.

Почнемо з глобальних понять.

Для того, щоб змінити екологічну ситуацію в країні та на планеті в цілому, потрібно починати із законодавчих ініціатив чи з екології свідомості?

МГ. З дитинства вірю в те, що якщо ти хочеш змінити світ - почни із себе. Це найскладніший, але вірний шлях. Щоб змінити стан екології в цілому, потрібно комплексно підходити і працювати на всіх рівнях – міжнародному та законодавчому. Важливо вести просвіту населення, знаходити компроміси з виробниками продукції, стимулювати бізнес бути екологічним. Так би мовити, боротьба на всіх фронтах. 

МЧ. У американських індіанців є така приказка: «Ліс нам дістався не у спадок від батьків, а ми його взяли в борг у наших дітей». Як Ви це прокоментуєте?

МГ. Це чудовий приклад для розуміння відношення до всіх ресурсів, які ми маємо. Що ми повернемо дітям, а онукам? Ми усі споживачі ресурсів, варто це пам'ятати і бути відповідальним. Завжди варто думати про наслідки. Це перше правило! 

МЧ З приводу ресурсів. Населення планети зростає, ресурси зменшуються. Сміття більшає… Як Ви ставитесь до теорії «золотого мільярда»?

МГ. Теорій є безліч, але більшість з них не на нашому боці;) Якщо в найближчий час не провести аналіз та не змінити підходи споживання ресурсів - екологічний колапс зможе настати навіть для нашого покоління. І це жахливо. Багато боротьби за екологію ведеться у світі, але є великий супротив корпорацій, основна мета діяльності яких - отримання прибутку. Особисто для себе я обрала шлях "Думай глобально - дій локально!". Це дає змогу знайти сили в собі для змін. 

МЧ. У скандинавських сагах описується, як Ерік Рудий відкрив Гренландію і назвав її «Зелений острів». З цього зрозуміло, що клімат в 10 ст. був тепліший, ніж зараз. Глобальне потепління реальне чи це така сама маніпуляція, як із озоновими дірами?

МГ. Я більш прихильна до коректного терміну "зміна клімату", який передбачає не потепління/похолодання, а збільшення можливих природних катаклізмів, швидку зміну температурних режимів, кількість опадів на конкретних територіях тощо. Світу варто зрозуміти це та вжити заходів до адаптації. 

МЧ. Якщо змоделювати ідеальну ситуацію, що все сміття переробляється в максимально екологічний спосіб. Ресурси все одно закінчуються. Вуглеводні майже вичерпані. Сонячна та екоенергетика не може замінити атомну. Чи не здається Вам, що потрібно збільшувати фінансування наукової думки, а не плодити громадські організації, які дуже часто контролюються тими ж транснаціональними корпораціями?

МГ. Світ не ідеальний і процеси в ньому не ідеальні. Переробка сміття (читай "вторинної сировини") - не панацея. Я вважаю, що підхід 5R (Refuse/відмова, Reduce/зменшення споживання, Reuse+Repair/повторне використання та ремонт, Recycle/Переробка, Rot – компостування) більше підходить для екологічного життя та побуту і це нам під силу. Можна вдаватися в полеміку та говорити про теорії змов, а можна змінювати ставлення до природи в своїй сім'ї, роботі, побуті. Стосовно наукового підходу – 100% треба. І треба боротися за використання цих наукових здобутків. Я впевнена, що винаходів, які здатні хай не змінити світ, а його покращити існує і зараз безліч. Та чи побачать вони світ - питання надскладне, якщо врахувати теорії змов корпорацій?) Стосовно громадських організацій - не можу сказати, адже знаю дуже багато потужних ГО, які надихають, проводять дослідження, працюють із громадськістю задля покращення ситуації з екологією. Стосовно інших - я не можу судити, не маю повноважень;) 

МЧ. Спостерігаючи за соціально-економічною та політичною ситуацією, не можна не помітити, що в країнах, де на керівних посадах знаходяться жінки, екологічна ситуація на порядок краща. Як приклад, можемо взяти країни Балтії та країни Північної Європи загалом. Також показовим прикладом є Нова Зеландія. Скажіть будь-ласка, це просто співпадіння чи жінка в принципі «заточена» на вирішення проблем такого характеру?

МГ. У нашій громаді в 2018 році було реалізовано проект "Дбаймо про екологію разом", який містив гендерну складову, а саме проводились окремі тренінги та майстер-класи для жінок і чоловіків різного віку. В ході реалізації було виявлено, що для жінок є пріоритетними питаннями здоров'я сім'ї та екологічний стан довкілля. Це скоріше зумовлено не "заточеністю", а тим, що історично жінки були більше залучені до вирішення побутових питань. Питання екології не мають статі й стосуються кожного жителя та жительки. 

МЧ. Марино, чи вважаєте Ви доцільним ввести «екологічний податок» для фізичних осіб чи все фінансове податкове навантаження має взяти на себе бізнес?

МГ. Складно сказати, я не можу експертно відповісти. 

МЧ. У нашій громаді які першочергові кроки треба зробити для покращення ситуації, і що вже зроблено?

МГ. Більшість проблем можна вирішити шляхом зміни поведінки. Дуже багато людей просто спалює або закопує сміття, тим самим забруднюючи повітря, ґрунт та воду. Але нічого не проходить безслідно і, як наслідок, алергія, астма, онкозахворювання, отруєння. І це лише незначна кількість хвороб, які виникають через несприятливі екологічні умови (суттєвим чином). Тож в першу чергу необхідно зменшити кількість сміття шляхом відмови від одноразових речей (пакети, серветки, батарейки, стакани, гумки тощо), компостування органічних відходів (значна частка в сміттєвому відрі), ремонт речей та відмова від надмірного споживання (в т.ч. води, електроенергії).

Я впевнена, що можна створити хороші умови життя на своїй землі, варто лише бути відповідальним і розуміти наслідки кожної дії та прийнятих рішень.

Для жителів нашої громади проводиться інформаційно-просвітницька робота, встановлені баки для ПЕТ-пляшок, щороку проводиться висадка дерев на території громади, налагоджений вивіз сміття. Є над чим працювати, аби було бажання.
Інколи важко йти проти загальних правил. Мене іноді сприймають як дивачку через мої екологічні переконання, але це не важливо. Серед моїх цінностей - дбайливе ставлення до довкілля – будь то природа, люди чи речі. Це допомагає перемогти тиск громадськості, адже я розумію, навіщо я це роблю. Якщо я йду в гості, то мені пропонують багаторазову чашку, з терпінням ставляться до моїх торбинок, збирають макулатуру в кабінеті;) 

МЧ. А якщо люди, в своїй більшості, не хочуть змінювати поведінку? Палять листя, наприклад, а на зауваження реагують агресивно. Які адміністративні шляхи вирішення проблеми можуть бути з боку громади?

МГ. Як я вже казала, адміністративні та юридичні дії мають іти паралельно з просвітницькими. Ми стараємось вести роботу з населенням, інформуємо за допомогою різних програм та акцій, але на все потрібен час. Сподіваюсь, ми дійдемо до високого рівня відповідальності жителів громади і станемо прикладом для інших ОТГ. 

МЧ.  Чи варто в навчальних закладах запровадити дисципліну ековиховання, як обов'язковий предмет у рамках предмету біології чи географії?

МГ. Так, ці знання і так входять до програм з географії та біології. Важливо потім ці знання і вдома закріпити. Діти, до речі, більше йдуть на екологічні акції, лекції та майстер-класи. Вони багато чого знають, навіть першачки. 

МЧ.  І наостанок, Ви можете звернутися до людей із якимось посилом, меседжем… Можливо, є якасьважлива думка, яку б Ви хотіли озвучити.

МГ. Дуже люблю твір "Маленький принц" Екзюпері. Там дуже важлива думка: "Ми навчилися літати в атмосфері, як птахи, купатися у воді, як риби, зараз нам залишилося навчитися лише жити, як люди". Тож давайте будемо кращими версіями себе - жити в мирі, споживати відповідально та берегти свою землю. 

МЧ. Марино, дякую Вам за цікаву розмову.

МГ. І Вам, Михайле, за можливість донести важливу інформацію до людей.      

Інтерв'ю провів Михайло Чепура, спеціаліст зі зв’язків з громадськістю та публічної інформації Музиківської сільської ради