Кредит ЄБРР на закупівлю нових тролейбусів: питання і відповіді

Нарешті, слова «Херсон» та «якісний громадський транспорт» в одному реченні вже не викликають сумної посмішки.

Нещодавно кредитний комітет Європейського банку реконструкції та розвитку погодив надання кредиту в 10 мільйонів євро на закупівлю 50 нових тролейбусів для Херсона. Тепер міська рада повинна «погодитись» його взяти. Тож онлайн-газета «Вгору» вирішила розвіяти найбільш розповсюджені міфи щодо фінансування цієї закупівлі та детально розповісти про співпрацю Херсона з ЄБРР.

(Тези для написання матеріалу узагальнені та засновані на аналізі найчастіше висловлюваних тверджень херсонців у соціальних мережах.).

«Навіщо брати кредит, якщо можна купувати щороку по 6-7 тролейбусів і через 10 років будемо мати ще більше тролейбусів без всілякої кредитної «кабали»?»

Нагадаємо,  останніми роками Херсон і так щороку закуповує по декілька тролейбусів. Чотири нових машини придбали 2017 року, ще чотири вийшли на лінії міста на початку цього року. Також у 2019 за кошти підприємства «Херсонелектротранс» були закуплені два тролейбуси фірми «Шкода». Але суттєво на покращення якості громадських перевезень це не впливає.

У середньому на маршрути Херсона щодня виїжджають 340 автобусів та 40 тролейбусів різної пасажиромісткості. На багатьох автобусних маршрутах працює  транспорт класу «Б» - маломісткі «дельфіни» та «газелі», які не справляються з великими обсягами пасажирів в часи пік, але «забирають» заробіток у великих тролейбусів.

Для кардинального покращення якості пасажирських перевезень місту необхідно мати власний транспортний парк, який зможе бути конкурентним приватним перевізникам. Поступово закуповуючи по декілька тролейбусів на рік, місто ще довгий час буде «заручником» у «маршруточників».

Наразі, необгрунтовано вимагаючи  підвищення тарифу на проїзд, останні можуть повністю паралізувати роботу громадського транспорту прикордонного обласного центру, як бувало вже не раз. Також варто враховувати, що за 10 років закупівель придбані зараз тролейбуси вже втратять свої технічні якості. До того ж нові тролейбуси   споживають електроенергії на 30% менше.

Важливо, що в рамках кредиту місто отримає безповоротний та безвідсотковий грант   1,5 млн євро на розбудову тролейбусної інфраструктури (реконструкцію тягових підстанцій, заміну контактної мережі, прокладання нових тролейбусних ліній). Деякі інші міста України за користування грантовими грошима сплачують близько 0,75%.

Окрім кредитних та грантових грошей, ЄБРР за власний кошт найняв фахівців консалтингової фірми Ernst&Young. Вони працювали над аудитом комунального підприємства «Херсонелектротранс», підготовкою кредитної угоди та розробленням фінансової моделі комунального підприємства. Це обійшлося  в 30 000 євро. В подальшому банк оплатить консультантів з питань реалізації проєкту, корпоративного розвитку, екології та запровадження програми «електронний квиток».

Пошук інвесторів з впровадження «електронного квитка» вже розпочинався в Херсоні торік, але спеціалісти ЄБРР попросили зачекати і спочатку придбати новий транспорт, а вже після того впроваджувати нові способи оплати за проїзд.

Також банк долучиться до  плану сталої мобільності та допоможе в пошуку донора для його оплати. План сталої мобільності —  стратегічний документ, який покаже вектор розвитку громадського транспорту на найближчі роки та заходи, які має реалізувати місто.

«Як отримаємо кредит, то міська влада гроші одразу вкраде і ми залишимось з боргами і без тролейбусів».

Всі процеси, у яких беруть участь кошти Европейського банку реконструкції та розвитку контролюються ним самим. Це виключає можливість впливу українських чиновників на прийняття рішень. ЄБРР детально та окремо прописує вимоги кредитування для всіх учасників. А до них включаються і підприємство, що отримує кредит, і субпідрядники, і постачальники, і констультанти, і концесіонери, тощо.

Банк зацікавлений у подальшій співпраці, тож ретельно контролює витрату своїх коштів. Кредитними коштами ЄБРР вже користуються Львів, Харків, Одеса, Дніпро, Кропивницький, Житомир, Миколаїв, Маріуполь, Чернігів, Кременчук, Івано-Франківськ.

«Загальна відсоткова ставка за кредит разом із прихованими платіжками вийде значно вищою, ніж заявлені 5,75%».

Як не  раз зазначали банкіри та консультанти ЄБРР, відсоткова ставка за цим кредитом залежить від кредитного рейтингу України та фінансових показників нашої держави. Наразі вона становить 5,75%, але може коливатись  залежно від економічних змін. Відсоткову ставку банкіри вираховують на підставі власних макрофінансовим прогнозам.

Загалом кредит Херсону видається на 13 років без застави, перші три роки тіло кредиту не сплачується. Останні 10 років розбиті на 20 платежів (один раз на 6 місяців). Місто має змогу виплатити кредит раніше, не сплачуючи при цьому комісію. Також місто повинно сплатити одноразову комісію 1,2% за відкриття кредитної лінії та комісію за резервування коштів — 0,6% від суми. Це ті гроші, що банк відклав саме для Херсона.

До речі, в рамках отримання кредиту КП «Херсонелектротранс» запланувало підвищити тариф на проїзд з 2,5 до 4 грн. Адже наразі це хронічно дотаційне підприємство, більшість витрат його покривають виплати з міського бюджету. Тож залучення додаткових грошей позитивно вплине на фінансові показники КП.

«Чому 50 тролейбусів, а не 20 або 100?»

За розрахунками спеціалістів, цієї кількості вистачить для  комплектації 7 існуючих тролейбусних маршрутів (враховуючі вже наявні одиниці транспорту). Але потрібно враховувати, що більшість тролейбусів, що сьогодні на балансі КП «ХЕТ», підлягають списанню.

Але, незважаючи на це, зменшиться кількість поломок і рухомого складу, і необхідної інфраструктури, тож інтервал руху не зміниться або й навіть скоротиться.

P.S. Виготовлення цього матеріалу в рамках проекту «Місцева демократія» стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров'я» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.