Із проблеми на фронті – до власного підприємства. Приблизно таким був шлях успіху одного українського бізнесу

Колишній військовий АТО Юрій Прошуров із Херсона розпочав власне виробництво бронежилетів, нагрудників, кобурів для пістолетів та іншого обладнання для українських бійців.

 Історія виробництва почалася ще у 2015-му, коли Юрій був добровольцем. За його словами, тоді, спорядження, яке видавали, було незручним, і в ньому було дуже важко як пересуватися, так і стояти на одному місці. Теоретично, його можна було замінити на якісні американські аналоги, однак вони коштували чимало. Наразі середня ціна американських бронежилетів - приблизно 1,6-22 тис. грн.

Саме тому Юрій вирішив самостійно шити тактичне спорядження. Спочатку це було хобі – Юрій робив бронежилети, сумки, штани для себе і своїх друзів. А згодом, повернувшись з АТО, вирішив розвивати власне виробництво. 

Аби знайти гроші на власну справу, в кінці 2019-го Юрій звернувся до центру зайнятості – за одноразовою фінансовою допомогою. Тоді розпочався карантин, багато людей втратило роботу, тому коштів так і не знайшлося. За порадою інспектора, Юрій вирішив подати заявку на грантову програму Королівства Данії. Після навчання він написав і захистив свій бізнес-план і таки отримав грант на суму $3000. 

Так у вересні 2020 року і з’явився новий бренд Protec UA. Назва, каже бізнесмен, в нього символічна, бо перекладається як “захист” (“protection”), а ще є скороченням з перших літер прізвища – Pro – та англійського слова “технологія” (“technology”) – Tec.

У бренду зараз є свої сторінки в Instagram, Facebook, а також власний сайт. Нині шиють збройові ремені, пояси, бронежилети, нагрудники, штани – в цілому, все туристичне і тактичне спорядження. Усе з кодури, тканини, яку використовуєть у туризмі та у військовій справі. Найпопулярніші – плитоноски, ремені для підсумок та самі підсумки. 

В Україні проблеми із військовим обладнанням на фронті були і раніше. У 2019 році прогримів скандал про закупівлю 20 тис. неякісних бронежилетів. Державне бюро розслідувань звинуватило у цьому чиновників Міноборони. Експертиза слідчих показала, що при намоканні бронежилети прострілювалися – а, отже, не могли повною мірою захищати життя українських бійців на фронті. 

Подібна ситуація сталася і в серпні 2014 року. У розпал конфлікту на Донбасі ДБР також повідомляло про закупівлю бронежилетів "Корсар 4" без захисту шиї та "Корсар М3-1-4" без захисту шиї і паху. Експертиза визнала, що вони не відповідають тактико-технічним вимогам до бронежилетів. Зокрема, під час випробувань комплекти отримали наскрізне пробиття. Тоді щодо службовців Міноборони розслідували справу за статтею про недбале ставлення до військової служби. 

Нещодавно, у січні цього року, Міноборони вперше розробило власний бронежилет за стандартами НАТО. До цього Збройні Сили та військові формування в Україні закуповували бронежилети за комерційними технічними умовами з-за кордону. Тепер вимоги до військового оснащення встановлює Міноборони. Національні стандарти набрали чинності з 1 січня 2019, втім впроваджували їх довго, через що власне і затягнулася розробка бронежилетів і шоломів. Новий бронежилет зможуть використовувати вже у цьому році Сухопутні війська під час повсякденних бойових завдань. Крім цього, у 2021-му в Міноборони планують розробити полегшену модель для виконання завдань спецпризначенцями або десантниками.