А Білгород таки був українським

Росія пред’являє претензії на так званні «исконно русские земли», через що в Україні триває вже другий місяць повномасштабна війна.

Але, напевно, у Кремлі не знають або забули, що їм ця територія не тільки не належить, а й частина сучасної рф була українською.

Так, місто Білгород, яке нещодавно «сколихнуло» ЗМІ та соцмережі повідомленнями про незрозумілі вибухи та ракетні постріли, входило у першій третині 20 століття до складу Української держави.

Може виникнути питання, чого це так?   

У 1917 році, коли розвалилася Російська імперія, то на її уламках створювалися нові державні утворення. І постало питання про кордони цих нових національних держав. Україна претендувала на ті території, які були переважно заселені українцями. А більшовики хотіли, щоб вся територія колишньої імперії потрапила під їх владу.

7 листопада 1917 року Центральна Рада України (про її утворення можна прочитати тут) проголосила 3 Універсал, в якому було прописано:

На території якраз «суміжної» губернії розташовувалося місто Білгород. По селах цих територій почали збиратися сільські сходи, на яких вирішувалося, до якої держави приєднатися. Деякі села проголосували за Україну. Після цих зібрань такі ж рішення ухвалили міські думи, волосні та повітові ради. Але в більшовиків були інші наміри. У 1918 році вони заявили, що Білгород увійде до складу Курської губернії. Червоні загони захопили Білгород, вбивши командира військової частини, яка дислокувалася у місті.

Вулиця в Білгороді (1918 рік)

Але їх «тріумф» тривав недовго. Вже 10 квітня 1918 року Білгород  звільнили  та встановили там українську владу. Ще 6 березня того року був прийнятий закон «Про адміністративно-територіальний поділ України», за яким Білгородський повіт входить до земель Донеччини та Харківщини. Міським головою став Микола Слатін*. У місті відкрили митницю, українські школи, з’явилася українська преса, почала працювати Державна варта, тощо.

Частина мапи УНР (1918 рік) з позначенням Білгорода як частини України

Більшовики все ж таки намагалися повернути Білгород, штурмуючи місто кілька разів. Але щоразу їм доводилося відступати. Найзапекліші бої точилися наприкінці 1918 року, коли червоні загони змогли накопичити достатньо сил. 10 грудня 1918 року повітовому старості довелося почати евакуацію місцевих жителів вглиб України. А через 10 днів почався восьмигодинний штурм міста, після якого, на жаль, українським силам довелося його покинути. У Білгород вступили більшовицькі війська.

Цікаво, що невдовзі «Тимчасовий робітничо-селянський уряд України» фактично зробив Білгород столицею радянської України, що було підтверджено спеціальним декретом. Але через місяць більшовики зрозуміли, що зробили помилку і швидко передали Білгород до Росії.

*У 1919 році він був розстріляний більшовика за «контрреволюційну діяльність».

Фото та документи з сайту «Історична правда»