105 років Центральній Раді

17 березня 1917 року була заснована Центральна Рада*. Ця подія фактично ознаменувала початок української революції 20 століття.

Участь у Першій світовій війні (1914-1918 рр.) стала крахом для Російської імперії. За два с половиною роки воєнні дії призвели до економічної, соціальної та політичної кризи в державі. Все це стало причиною початку 8 березня 1917 року протестів проти управління монархії Романових. Хвиля демонстрацій призвела до сутичок з поліцією та вуличних боїв у Петрограді (зараз - Санкт-Петербург). У результаті імператор Микола II зрікся престолу, а владу в країні намагався взяти Тимчасовий уряд, який був представлений переважно  членами Державної думи четвертого скликання. Так почалася Лютнева революція.

Перші звістки про ці події надійшли до Києва вже після того, як в Петрограді вже капітулював гарнізон та уряд. У той час у місті існував центральний осередок Товариства українських поступовців (далі - ТУП) - позапартійна організація, члени якої були прихильниками автономії України. До Ради ТУПу входили відомі громадські діячі: Сергій Єфремов, Дмитро Дорошенко, Людмила Старицька-Черняхівська, Андрій Ніковський та інші.

Перші звістки про революцію у Петрограді привернули їх увагу. 11 березня в українському клубі “Родина” відбулися невеличкі урочистості з нагоди Шевченківського свята, де почали збирати кошти на “національний фонд”.

Але ситуація залишалася в столиці невизначеною, хоча місцева влада почала створювати комісаріати, які б стали краєвим органом Тимчасового уряду. Тому, 14 березня 1917 року юрист Максим Синицький на квартирі одного з керівників поступовців запропонував, якомога швидше створити орган для керівництва національним рухом в нових, революційних умовах. Увечері того ж дня була скликана нарада ТУПу, на яку прийшло 27 осіб. Тут знову Синицький повторив свою позицію. І члени організації провели два наступних дні в консультаціях. Чому так? Бо всі вони пам'ятали гіркий досвід революції 1905-1907 року, коли український революційний рух був розгромлений царською владою. І щоб це не повторилося, вони все ж таки хотіли дізнатися настрої громадськості. Тому навіть подальші засідання були перенесені до клубу “Родина”, де було й більше місця, та й організовувати зустрічі стало зручніше.

16 березня студенти київських університетів організували віче, де вони заспівали “Ще не вмерла Україна”. На цьому заході лунали заклики створити керівний орган національного руху й приступати до формування української армії. Поки керівники ТУПу продовжували вичікувати, громадські організації Києва створили власний виконавчий комітет.

Увечері 17 березня 1917 року в клубі відбулося чергове засідання, на якому історик Сергій Єфремов зачитав присутнім останні новини про зречення брата російського імператора, створення Тимчасового уряду й формування нових владних органів на місцях. Почувши, що революція перемогла, керівники ТУПу все ж таки санкціонували ініціативу Максима Синицького та заснували Українську Центральну Раду, як керівний орган національного руху. З цього часу починається Українська національна-визвольна революція, яка буде тривати до 1921 року.

*Центральна Рада (1917-1918 роки) - спочатку український представницький орган політичних, громадських, культурних та професійних організацій; згодом. Після Всеукраїнського національного конгресу 1917 року — революційний парламент України, який керував українським національним рухом.

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...